Постанова КЦС ВС № 335/13647/19

Постанова Іменем України 19 липня 2022 року м. Київ справа № 335/13647/19 провадження № 61-13211св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 , Державне підприємство «Сетам», третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чепкова Олена Володимирівна. розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Працевитим Геннадієм Олександровичем, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2020 року у складі судді Гашук К. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2021 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Кухаря С. В., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Вознесенівського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро)), ОСОБА_3 , Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чепкова О. В., про визнання незаконним та скасування протоколу про проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна. На обґрунтування позову зазначили, що 24 травня 2006 року між АКБ «Райффайзен Банк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-201/191/2006. 03 жовтня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № СМ-SME201/199/2007. 03 жовтня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № РМ-SME201/199/2007, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О. В., та зареєстрований у реєстрі за № 3775, відповідно до якого в іпотеку Банку передано нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 51,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитними договорами № МL-201/191/2006 від 24 травня 2006 року та № СМ-SME201/199/2007 від 03 жовтня 2007 року. 13 липня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. було вчинено виконавчий напис № 2826 від 13 липня 2009 року про звернення стягнення на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 , для задоволення вимог ЗАТ «ОТП Банк». 24 квітня 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло права вимоги за кредитним договором № СМ-SМЕ201/199/2007 від 03 жовтня 2007 року та договором іпотеки № РM-SME 201/199/2007 від 03 жовтня 2007 року. 26 травня 2015 року Орджонікідзевським ВДВС м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 47974121 за вищезазначеним виконавчим написом № 2826. 18 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження з ПАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ОТП Факторинг Україна». 18 квітня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта Потій С. О. для виготовлення звіту про оцінку майна боржника - приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 18 квітня 2016 року ПП «Консалтингова фірма «Експоком» без відповідної постанови державного виконавця було виготовлено звіт про оцінку майна боржника, на підставі якого в подальшому державний виконавець передав майно на продаж. Висновком встановлено вартість нерухомості у розмірі 671 292,00 грн. У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом про визнання виконавчого напису № 2826 від 13 липня 2009 року таким, що не підлягає виконанню. 24 березня 2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя винесено ухвалу про забезпечення позову по цивільній справі № 335/3907/17, за позовом ОСОБА_2 до Вознесенівського ВДВС Запорізького МУЮ, ПАТ «ОТП Банк» про визнання виконавчого напису № 2820 від 13 липня 2009 року таким, що не підлягає виконанню, зупинено стягнення на підставі виконавчого документу та примусову реалізацію. 03 квітня 2017 року державним виконавцем, на підставі вищезазначеної ухвали від 24 березня 2017 року, винесено постанову про зупинення виконавчих дій. 19 листопада 2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» укладено договір факторингу та договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило, а ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором № СМ-SМЕ201/199/2007 та договором іпотеки № РМ-SМЕ201/199/2007. 19 листопада 2018 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» відступило, а ОСОБА_1 набула права вимоги та кредитним договором № СМ-SМЕ201/199/2007 та договором іпотеки № РМ-SМЕ201/199/2007. Таким чином, станом на 19 листопада 2018 року ОСОБА_1 стала новим кредитором та іпотекодержателем за кредитним договором № СМ-SМЕ201/199/2007 та договором іпотеки № РМ-SМЕ201/199/2007, а тому має право на захист своїх прав як іпотекодержателя за договором. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 як іпотекодержатель за кредитним договором та договором іпотеки бажала у позасудовому порядку задовольнити свої кредиторські вимоги, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за собою, вона звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом про скасування арештів майна боржника. 08 квітня 2019 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та скасовано арешти, накладені на спірне приміщення. При цьому судом було встановлено преюдиційний факт того, що ОСОБА_1 як іпотекодержатель приміщення має переважне право на звернення стягнення на вказане приміщення для задоволення своїх вимог. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчою напису таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі № 335/3907/17 було залишено без розгляду, проте 21 січня 2020 року вказана ухвала суду була скасована Запорізьким апеляційним судом. 31 жовтня 2019 року на підставі ухвали суду від 07 серпня 2019 року про залишення позову без розгляду, не отримавши при цьому ухвалу суду про скасування заходів забезпечення позову, державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчих дій. З 20 листопада 2019 року по 22 листопада 2019 року відбулися електроні торги за виконавчим провадженням № 47974121, за результатами яких переможцем торгів було визнано ОСОБА_3 24 листопада 2019 року представники ОСОБА_3 повідомили ОСОБА_2 про факт купівлі спірного приміщення на електронних торгах, про що ОСОБА_2 повідомила іпотекодержателя ОСОБА_4 25 листопада 2019 року на адресу Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя стягувачем ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подано заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю з 19 листопада 2018 року у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права вимоги до ОСОБА_2 та зазначено про незаконність проведення примусових торгів, про необхідність визнання їх такими що не відбулися, та недопустимості видачі акту про реалізацію предмета іпотеки. В той же день, 25 листопада 2019 року ОСОБА_4 також подала до виконавчої служби заяву та пакет документів про набуття нею права вимоги за договором іпотеки з 19 листопада 2018 року, її незгоду з примусовою реалізацією предмета іпотеки на користь стягувача, який не є належним кредитором боржника. 26 листопада 2019 року державним виконавцем, у зв`язку з отриманням ним пакету документів щодо відсутності у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права вимоги до боржника за виконавчим документом, винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 09 грудня 2019 року та в усній формі роз`яснено ОСОБА_4 та представнику ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про те, що у зв`язку з вказаними обставинами торги будуть визнані такими, що не відбулися. 02 грудня 2019 року начальником Вознесенівським ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме постанови про відкладення виконавчих дій від 26 листопада 2019 року у зв`язку з відсутністю обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, прийнято рішення про звернення державного виконавця до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником. 02 грудня 2019 року начальником Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя було видано акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі протоколу торгів від 22 листопада 2019 року на користь ОСОБА_3 04 грудня 2019 року за результатами проведених торгів було сформовано протокол № 447383 проведення електронних торгів. 10 грудня 2019 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було винесено ухвалу про накладення арешту на спірне майно та заборону його відчуження, однак приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О. В. 10 грудня 2019 року видано ОСОБА_3 свідоцтво про придбання ним нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 7141. Позивачі вважають, що дії виконавчої служби щодо проведення торгів, видачу акту про реалізацію предмета іпотеки є незаконними та такими що підлягають скасуванню, виходячи з того, що з 18 листопада 2018 року ОСОБА_1 є новим кредитором ОСОБА_2 за кредитним договором № СМ-SМЕ201/199/2007 та договором іпотеки № РМ-SМЕ201/199/2007 на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Також, державний виконавець не отримав згоди ОСОБА_1 , як нового кредитора боржника ОСОБА_2 , та здійснив примусовий продаж предмету іпотеки на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке не мало на момент проведення примусових торгів права вимоги за виконавчим документом. Крім того, виконавче провадження було поновлено незаконно, оскільки ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2019 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі № 335/3907/17 було залишено без розгляду, питання про скасування заходів забезпечення позову не вирішувалось, ухвала про скасування заходів забезпечення позову не виносилась. При цьому, постановою Запорізького апеляційного суду від 21 січня 2020 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2019 року було скасовано, справу призначено до подальшого розгляду судом першої інстанції. Також позивачі вважають, що акт про реалізацію предмета іпотеки було видано незаконно, оскільки його було видано до формування протоколу торгів. Разом з тим, в акті про реалізацію предмета іпотеки було зазначено дані про переможця аукціону, які не відповідають інформації у протоколі торгів, оскільки у протоколі зазначено переможцем « ОСОБА_5 », а акт видано на користь « ОСОБА_3 ». Також, позивачі вважають, що незаконно було скасовано постанову про скасування постанови про відкладення виконавчих дій. З урахуванням викладених обставин позивачі, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просили суд визнати незаконними та скасувати результати прилюдних торгів, нерухомого майна: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 , іпотекодержатель: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», переможець торгів ОСОБА_3 , що були проведені з 20 листопада 2019 року по 22. листопада 2019 року, реєстраційний номер лота № 167952, а саме: - визнати незаконним та скасувати протокол № 447383 проведення електронних торгів, реєстраційний номер лота № 167952, дата та час початку торгів: 20 листопада 2019 року, дата та час завершення торгів: 22 листопада 2019 року, дата формування протоколу: 04 грудня 2019 року; - визнати незаконним та скасувати акт від 02 грудня 2019 року ВП №47974121 про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Сулаковим Е. І. про затвердження результатів прилюдних торгів на підставі протоколу торгів № 447383; - визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 10 грудня 2019 року, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О. В., яке було зареєстроване в реєстрі за № 7141. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Працевитого Г. О. подали апеляційну скаргу. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Працевитого Г. О. залишено без задоволення, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2020 року залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 03 серпня 2021 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Працевитого Г. О. засобами поштового зв`язку звернулися до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2021 у вказаній цивільній справі. У касаційній скарзі заявники просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Доводи інших учасників справи Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи. 29 жовтня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що 24 травня 2006 року між АКБ «Райффайзен Банк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-201/191/2006. 03 жовтня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № СМ-SME201/199/2007. 03 жовтня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № РМ-SME201/199/2007, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 3775. Відповідно до умов договору іпотеки, ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитними договорами № МL-201/191/2006 та № СМ-SME201/199/2007 передано в іпотеку нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 51,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 13 липня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. вчинено виконавчий напис № 2826 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 , на підставі Договору іпотеки № РМ-SME201/199/2007 для задоволення вимог ПАТ «ОТП Банк», які станом на 28 травня 2009 року складали: сума заборгованості за кредитом - 5 526,02 швейцарських франків, сума заборгованості по нарахованим відсоткам - 2 520,20 швейцарських франків, нарахована пеня за неналежне виконанням боргових зобов`язань - 38 024,03 грн, що становить 58 046,22 швейцарських франків, що разом складає 444 219,93 грн. 26 червня 2015 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Касас Каньон О. Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47974121 з примусового виконання виконавчого напису № 2826, вчиненого 13 липня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. 18 листопада 2015 року державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Мандабурою Я. В. у ВП № 47974121 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої було замінено стягувача ПАТ «ОТП Банк» його правонаступником ТОВ «ОТП Факторинг України» у виконавчому провадженні з примусового виконавчого напису № 2826, вчиненого 13 липня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. 18 квітня 2016 року державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Распутіним Д. В. у ВП № 47974121 винесено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої ОСОБА_6 було призначено експертом, суб`єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису № 2826, вчиненого 13 липня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В., та зобов`язано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна. Відповідно до витягу зі звіту № 18042016_34 про вартість майна, проведеного оцінювачем ОСОБА_6 , станом на 18 квітня 2016 року вартість нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , складає 671 292 грн, без ПДВ. 03 квітня 2017 року головним державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Міхайлідіс Ю. О. у виконавчому провадженні № 47974121 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконавчого напису № 2826, вчиненого 13 липня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В., з тих підстав, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2017 року у справі № 335/3907/17 було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 2826, вчиненого 30 липня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В., та зупинено примусову реалізацію (електроні торги) ДП «Сетам» нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 до розгляду справи по суті. 19 листопада 2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило, а ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» набуло права вимоги за кредитними договорами № ML-201/191/2006 від 24 травня 2006 року та № СМ-SМЕ201/199/2007 від 03 жовтня 2007 року. 19 листопада 2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки № РМ-SМЕ201/199/2007 від 03 жовтня 2007 року, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Інвест Фінанс», як до нового іпотекодержателя, перейшли усі права первісного іпотекодержателя ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О. В. та зареєстровано в реєстрі за № 770. 19 листопада 2018 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» відступило, а ОСОБА_1 набула права вимоги за кредитними договорами № ML-201/191/2006 від 24 травня 2006 року та № СМ-SМЕ201/199/2007 від 03 жовтня 2007 року. 19 листопада 2018 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки № РМ-SМЕ201/199/2007 від 03 жовтня 2007 року, відповідно до умов якого до ОСОБА_1 , як до нового іпотекодержателя, перейшли усі права первісного іпотекодержателя ТОВ «ФК «Інвест Фінанс». Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О. В. 31 жовтня 2019 року головним державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Міхайлідіс Ю. О. у звязку із залишенням без розгляду ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2019 року у справі № 335/3907/17 позовної заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у виконавчому провадженні № 47974121 винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису № 2826, вчиненого 13 липня 2009 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. 22 листопада 2019 року відбулися електронні торги з продажу предмету іпотеки, а саме - нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Стартову ціну предмета іпотеки встановлено у розмірі 671 292,00 грн. Переможцем торгів став ОСОБА_3 , який придбав нерухоме майно за 1 060 641,36 грн. За результатами проведених торгів, 22 листопада 2019 року, сформовано протокол проведення електронних торгів № 447383. 25 листопада 2019 року ОСОБА_3 сплачено суму, з урахуванням гарантійного внеску, за яку було придбано предмет іпотеки. 26 листопада 2019 року головним державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Міхайлідіс Ю. О. у виконавчому провадженні № 47974121 винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису № 2826, вчиненого 13 липня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В., у зв`язку із наявністю обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій. 26 листопада 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя із заявою, у якій просив видати акт реалізації предмету іпотеки. 02 грудня 2019 року начальником Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Сулаковим Е. І. винесено постанову про скасування процесуального документу, відповідно до якої ним скасовано постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 26 листопада 2019 року, яку видав головний державний виконавець Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Міхайлідіс Ю. О. при примусовому виконанні виконавчого напису № 2826, вчиненого 13 липня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. 02 грудня 2019 року головним державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Міхайлідіс Ю. О. у виконавчому провадженні № 47974121 видано акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Сулаковим Е. І. 10 грудня 2019 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у даній справі вжито заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1401232923101 до розгляду справи по суті. 10 грудня 2019 року приватним нотаріусом Запорізькою міського нотаріального округу Чепковою О. В. ОСОБА_3 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке зареєстроване в реєстрі за № 7141.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно статті першої Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом статей 48, 56, 57, 61 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 цього Закону). Предметом позовних вимог у цій справі є визнання незаконними та скасування результатів прилюдних/електронних торгів, які відбулися 22 листопада 2019 року. Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець. Відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу). З урахуванням наведеного, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів. Саме такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18). Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у статтею 16 ЦК, згідно з пунктом 2 частини 2 якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним. Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Крім того, підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5 та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5. Таким чином, для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог нормативних актів, які регулюють проведення елетронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Близьку за змістом правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 26 серпня 2014 року у справі № 3-36гс14. Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що доводи позивачів, які стосуються незаконності дій як державного виконавця, так і начальника Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області щодо порушення останніми вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема незаконності поновлення виконавчого провадження та скасування постанови про відкладення виконавчих дій, дослідженню не підлягають, оскільки мають самостійний спосіб оскарження та, відповідно, не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Вказані дії посадових осіб Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області у порядку, встановленому Розділом VII ЦПК України («Судовий контроль за виконанням судових рішень»), незаконними не визнавались. Правильним є також висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів позивачки ОСОБА_1 про те, що проведеними торгами були порушені її права як стягувача (іпотекодержателя) з огляду на те, що всупереч вимогам частини третьої статті 24 Закону України «Про іпотеку» та частини першої статті 210 ЦК України договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки другої черги № РМ-SМЕ201/199/2007 від 03 жовтня 2007 року, укладений 19 листопада 2018 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 , не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому на момент проведення електронних торгів ОСОБА_1 не набула прав іпотекодержателя. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент проведення торгів у державного виконавця та у організатора електронних торгів була відсутня інформація про наявність договорів про відступлення права вимоги, на підставі яких до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за кредитними договорами № ML-201/191/2006 від 24 травня 2006 року та № СМ-SМЕ201/199/2007 від 03 жовтня 2007 року. Із заявою про заміну сторони виконавчого провадження ОСОБА_1 ні до державного виконавця, ні до суду не зверталась. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18). Доводи про неповідомлення сторін виконавчого провадження про реалізацію предмета іпотеки, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій, оскільки сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15. При цьому обставин, які б свідчили про те, що проведеними торгами порушені будь-які права та законні інтереси ОСОБА_2 та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», не встановлено. Доказів того, що борг у ОСОБА_2 за кредитними договорами відсутній, суду надано не було. Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи про те, що експертом для виготовлення звіту про оцінку майна боржника було призначено ОСОБА_7 , а звіт було виготовлено ПП «Консалтингова фірма «Експоком» без відповідної постанови, оскільки факт того, що у витязі суб`єктом оціночної діяльності зазначено - ПП «Консалтингова фірма «Експоком» не свідчить про те, що він був проведений безпідставно, оскільки він складений за підписом оцінювача ОСОБА_6 , який також є директором ПП «Консалтингова фірма «Експоком». При цьому, позивачами не було надано жодного доказу на підтвердження того, що ринкова ціна предмета іпотеки є суттєво більшою за ціну, за яку його було продано, у зв`язку із чим порушення їх прав чи законних інтересів не доведено. Разом з тим, для визнання торгів недійсними з підстави закінчення строку дії оцінки майна необхідно, щоб такі порушення порядку одночасно порушували права чи законні інтереси особи, яка оскаржує торги. З огляду на норми частини першої статті 16 ЦК України проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює і доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює прилюдні торги. Саме такі висновки є сталими та містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року (провадження № 6-1749цс15), від 29 червня 2016 року (провадження № 6-370цс16), від 06 липня 2016 року (провадження № 6-3174цс15), від 12 жовтня 2016 року (справа № 369/5994/14-ц), а також від 29 листопада 2017 року (справа № 668/5633/14-ц), неодноразово підтримані Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, в тому числі й постановах від 25 квітня 2018 року (провадження № 61-8527св18), від 27 лютого 2019 року (провадження № 61-11800св18). Відхиляючи доводи позивачів щодо незаконності видачі акту про реалізацію предмета іпотеки до формування протоколу торгів, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що 22 листопада 2019 року відбулися електронні торги з продажу предмету іпотеки, а саме - нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких став ОСОБА_3 . За результатами проведених торгів 22 листопада 2019 року о 23:00:02 сформовано протокол проведення електронних торгів № 447383. 02 грудня 2019 року головним державним виконавцем Міхайлідісом Ю. О. у ВП № 47974121 видано акт про реалізацію предмета іпотеки, який було затверджено начальником Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Сулаковим Е. І. та копію якого надіслано до ДП «Сетам». В матеріалах справи також наявний протокол проведення електронних торгів № 447383, щодо продажу предмета іпотеки, який було сформовано 04 грудня 2019 року о 22:00:03 год. Вказаний протокол було сформовано внаслідок того, що ДП «Сетам» 26 листопада 2019 року отримано постанову державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, на підставі якої було зупинено електронні торги з продажу предмету іпотеки, а 04 грудня 2019 року - постанову начальника ВДВС від 02 грудня 2019 року про скасування постанови державного виконавця від 26 листопада 2019 року у ВП № 47974121 про відкладення проведення виконавчих дій, на підставі якої було відновлено проведення електронних торгів та відповідно 04 грудня 2019 року о 22:00:03 сформовано протокол проведення електронних торгів № 447383, щодо продажу предмета іпотеки, який по факту дублює протокол проведення електронних торгів № 447383, сформований 22 листопада 2019 року о 23:00:02, а не є новим або іншим протоколом за своїм змістом. Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що акт про реалізацію предмета іпотеки винесено 02 грудня 2019 року, тобто після формування 22 листопада 2019 року протоколу проведення електронних торгів, а тому порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, у частині формування протоколу проведення електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки не встановлено. Посилання позивачів на те, що у протоколі проведення електронних торгів та акті про реалізацію предмета іпотеки зазначено різних переможців торгів, правильно спростовано судами попередніх інстанцій та встановлено, що переможцем торгів з продажу предмету іпотеки, а саме нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , документ: № НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ). Різниця у ПІБ ОСОБА_3 , яка наявна у протоколі проведення електронних торгів, де він зазначений як ОСОБА_3 та акті про реалізацію предмета іпотеки, де він зазначений як ОСОБА_3 , полягає у тому, що ПІБ зазначені різними мовами, а саме у протоколі проведення електронних торгів - російською, а в акті про реалізацію предмета іпотеки - українською. Помилка, яка була допущена в акті про реалізацію предмета іпотеки, у прізвищі ОСОБА_3 , в якому зазначено прізвище ОСОБА_3 , сама по собі не свідчить про видачу документів різним особам, оскільки, як у протоколі проведення електронних торгів, так і в акті про реалізацію предмета іпотеки зазначено один і той же РНОКПП НОМЕР_1 та одна і та ж адреса проживання переможця торгів. Доводи позивачів про те, що приватний нотаріус Чепкова О. В. не мала права видавати ОСОБА_3 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, оскільки на спірне нерухоме майно було накладено арешт, судами попередніх інстанцій обґрунтовано визнано безпідставними оскільки на момент видачі нотаріусом такого свідоцтва у реєстрі були відсутні відомості про наявність обтяження нерухомого майна у вигляді арешту, а відтак у приватного нотаріуса не було перешкод для видачі відповідного свідоцтва про право власності. Посилання позивачів на те, що заборгованість перестала існувати, спростована матеріалами справи, відповідно до яких встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 існувала під час судового розгляду, зобов`язання за кредитним договором не були виконані. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). Верховний Суд встановив, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Працевитим Геннадієм Олександровичем, залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов