Постанова КАС ВС № 120/4055/21-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2022 року м. Київ справа № 120/4055/21-а адміністративне провадження № К/990/9755/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 (постановлена у складі: головуючого судді Боровицького О.А., суддів: Шидловського В.Б., Курка О. П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В: Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі також-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також -відповідач, військова частина), в якому позивач просив: -визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, а також зобов`язати відповідача здійснити таке нарахування та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2021 позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Військова частина НОМЕР_1, покликаючись на те, що копія оскаржуваного рішення судом відповідачу не направлялась, а отримана представником військової частини безпосередньо в суді 21.10.2021, звернулась 22.11.2022 до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2021. Відповідач також просив поновити строк на апеляційне оскарження з підстав, передбачених пунктом першим частини другої статті 295 КАС України. Сьомий апеляційний адміністративний, вирішуючи клопотання про поновлення строку, дійшов висновку про відсутність доказів, які підтверджують вказану заявником дату отримання копії рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2021. Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу від 12.01.2022, якою причини пропуску строку, наведені Військовою частиною НОМЕР_1 визнані неповажними, через що ухвалою судді Сьомого апеляційного адміністративного суду від цієї ж дати апеляційну скаргу відповідача залишено без руху. Заявнику запропоновано у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. У строк, встановлений судом, відповідач звернувся із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій наполягав на тому, що апеляційна скарга направлена на адресу суду у тридцятиденний строк з дати отримання копії рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2021. Копія рішення вручена представнику відповідача в приміщенні рішення Вінницького окружного адміністративного суду 21.10.2021. Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався положеннями пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України та виходив з того, що у цій справі відповідачем, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, у встановлений судом строк, не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не надано доказів на підтвердження отримання копії рішення суду 21.10.2021. Короткий зміст вимог касаційної скарги Не погодившись з ухвалою Сьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. У скарзі заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, заявник касаційної скарги покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що копія рішення від 08.10.2022 не направлялась судом на адресу заявника. Провадження в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2022 поновлено Військовій частині НОМЕР_1 строк на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022, касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків шляхом сплати судового збору. У строк, встановлений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги. Верховний Суд ухвалою від 18.05.2022 відкрив касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Колегія суддів переглянула рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, з`ясувала правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшла висновку про таке. Згідно частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС) України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Частиною 3 статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статті 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18 та від 27.02.2020 у справі № 826/9915/18. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішення Вінницького окружного адміністративного суду прийнято 08.10.2021 за результатами розгляду справи в порядку письмового провадження. Повний текст рішення складено 08.10.2021. Тобто, останнім днем строку на апеляційне оскарження відповідно до частини 1 статті 295 КАС України був 08.11.2022 (враховуючи, що 07.11.2022 був вихідним днем). Пунктом першим частини 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. З підстав, передбачених частиною 2 статті 295 КАС України безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження заявник мав у разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. З апеляційною скаргою заявник звернувся засобами поштового зв`язку 22.11.2022, що підтверджується поштовим конвертом. При вирішенні питання наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 295 КАС України для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначальним є встановлення дати вручення копії судового рішення заявнику, з якою законодавець пов`язує початок перебігу тридцятиденного строку. Так, відповідно до частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Порядок вручення копії судового рішення, ухваленого за результатами розгляду справи у письмовому провадження, передбачає, що копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня (частина 5 статті 251 КАС України) З системного аналізу наведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що, зокрема, за результатами розгляду справи в письмовому провадження, направлення копії судового рішення учасникам справи є обов`язком суду. Водночас, як свідчать матеріали справи, Вінницьким окружним адміністративним судом копія рішення від 08.10.2021 не направлена відповідачу, про що складена довідка від 18.10.2021, за змістом якої копія рішення направлена представнику позивача на електронну поштову адресу. Відомостей про наявність електронної пошти у відповідача матеріали справи не містять, а у зв`язку з недостатнім фінансуванням витрат суду на послуги зв`язку, відсутня можливість здійснювати відправку поштової кореспонденції сторонам у справі. Розписки про вручення копії судового рішення відповідачу матеріали справи також не містять. Виходячи з викладеного у сукупності, колегія суддів зазначає, що матеріали справи взагалі не містять доказів вручення відповідачу копії судового рішення. Судом апеляційної інстанції помилково не врахована обставина відсутності у матеріалах справи відомостей про вручення копії судового рішення відповідачу, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції безпідставно покладено на заявника обов`язок надати докази на підтвердження дати отримання копії судового рішення у приміщенні суду. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки заявником в апеляційній скарзі зазначена дата вручення йому копії повного тексту судового рішення, а матеріали справи не містять відомостей виконання судом першої інстанції вимог статті 251 КАС України, суд апеляційної інстанції не мав підстав ставити під сумнів, вказану відповідачем дату отримання ним копії оскаржуваного рішення та покладати на учасника справи обов`язок доводити цю обставину. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що КАС України не містить обов`язку особи отримувати судове рішення безпосередньо в суді. Тобто, неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи негативних процесуальних наслідків. Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.07.2021 у справі №340/141/21 та від 16.09.2021 у справі №240/10995/20. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2021 відповідачем було подано апеляційну скаргу 22.11.2021. Заявник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, тому перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata. Колегія суддів вважає, що у цій справі зазначений вище пропуск строку на апеляційне оскарження не є співмірним з таким наслідком, як відмова у відкритті апеляційного провадження. Крім того, як було встановлено судом вище, невчасне звернення відповідача з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2021 зумовлене відсутністю фінансовою можливості у суду першої інстанції виконати обов`язок вручення відповідачу вказаного судового рішення. З огляду на наведені відповідачем аргументи і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку в діях військової частини не вбачається ознак зловживання процесуальними правами та обов`язками. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012 та пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011). Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції від 22.02.2022 позбавляє відповідача права на апеляційне оскарження судового рішення і, як наслідок, незаконно перешкоджає подальшому руху судової справи, то вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Згідно із частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. За наведених вище підстав, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1- задовольнити. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 - скасувати. Справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя- доповідач: Л.В. Тацій Судді: С.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець