Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/13250/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2022 року справа №200/13250/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянуву в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій областіна рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 р. (у повному обсязі складено 3 грудня 2021 у м. Слов`янськ) у справі № 200/13250/21 (головуючий І інстанції суддя Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у жовтні 2021, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язати відповідача зарахувати йому до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи з 22.08.1992 по 17.08.1993 включно на підприємстві КП «Дружківське колективне підприємство - торгівельна фірма по виробництву фарфору «Ранок»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, та відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18 червня 2021 року (а.с. 1-6). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення від 16.09.2021 № 052630002532 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати позивачу до стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 22.08.1992 по 17.08.1993 включно у Дружківському фарфоровому заводі ім. 50-річчя СРСР. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 10.09.2021, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат (а.с. 73-76). Представник відповідача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що згідно пільгової довідки від 07.06.2021 № 031/48 та трудової книжки позивача спеціальний стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років на 11.10.2017 становить 9 років 10 місяців 29 дні. Таким чином, за наданими документами позивач буде мати право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 зі зниженням пенсійного віку на 4 роки, тобто після досягнення 56 років з 16.06.2022. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Справа розглянута поза датою, визначеною в ухвалі суду від 22 лютого 2022 року, з огляду на прийняття Верховною Радою України Законів України «Про правовий режим воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 22 травня 2022 року № 2263-IХ, якими в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і продовжено його до 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10.09.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

2. Рішенням від 16.09.2021 № 052630002532 позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Рішення обґрунтовано тим, що до пільгового стажу позивача не зараховано спірний періоду роботи: період перерви в атестації з 22.08.1992 по 17.08.1993, оскільки наказ про проведення атестації № 33 від 23.02.1994 визнано таким, що не має чинності (а.с. 18). Не погодившись із правомірністю відмови в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з позовом. При вирішенні справи суд виходить з наступного. За приписами частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Згідно абзацу 2 пункту 15 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України № 3108-IV від 17.11.2005 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Відповідно до частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. За нормами п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. За приписами пункту 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442, атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ. Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою Міністерства праці № 41 від 01 вересня 1992 року визначено, що періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Як вже зазначалось раніше, рішенням від 16.09.2021 № 052630002532 позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Рішення обґрунтовано тим, що до пільгового стажу позивача не зараховано спірний періоду роботи: період перерви в атестації з 22.08.1992 по 17.08.1993, оскільки наказ про проведення атестації № 33 від 23.02.1994 визнано таким, що не має чинності За даними трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 13.06.1984 в період з 22.08.1992 по 17.08.1993 він працював дробильником 4 розряду на Дружківському фарфоровому заводі ім. 50-річчя СРСР, який в подальшому перейменовано в КП «Дружківське колективне підприємство - торгівельна фірма по виробництву фарфору «Ранок» (а.с.11-17). До Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26січня 1991 року включено дробильників-розмольників (код 2190203а-11918 розділу XVIII скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових та фаянсових виробів). Враховуючи підтвердження наявними матеріалами справи факту виконання позивачем в період з 22.08.1992 по 17.08.1993 роботи, що надає право на призначення пільгової пенсії, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про можливість зарахування наведеного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №

2. Правова позиція щодо можливості включення до пільгового стажу періоду роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах у випадках порушення термінів проведення чергової атестації підприємством - роботодавцем викладена в постановах Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі 21-307а14, від 26 жовтня 2016 року у справі № 174/603/15-а та від 21.02.2018 у справі К/9901/20098/18 (352/547/16-а). Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, суд зазначає, згідно з пунктом 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсії за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92. Суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством. Дана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року. Обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним. Крім того, обставини, на підставі яких наказ про проведення атестації робочих місць № 33 від 23.02.1994 визнано таким, що не має чинності, відповідачем не наведено. Суд зауважує, що відповідачу на законодавчому рівні не надано права вирішувати питання про нечинність наказів підприємства щодо проведення атестації при призначенні пенсії. Спірний період підлягає включенню до пільгового стажу позивача через достатність в трудовій книжці відомостей для такого зарахування та наявність посади позивача та виконуваної ним в цей період роботи у Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, що був чинним в спірний період роботи позивача. Отже, на підставі наведених положень та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що позивач має право на зарахування періоду роботи з 22.08.1992 по 17.08.1993 включно на підприємстві КП «Дружківське колективне підприємство - торгівельна фірма по виробництву фарфору «Ранок» до стажу роботи за Списком №

2. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з необхідністю зобов`язання відповідача повторно розглядати заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки на час звернення до відповідача позивач вже мав необхідний стаж для призначення пенсії. З урахуванням наведеного, суд з метою ефективного захисту права позивача, вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах з дати звернення з огляду на вимоги ч. 2 ст. 9 КАС України. Вказані вище обставини дають підстави суду апеляційної інстанції скасувати частково рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 10.09.2021. В іншій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції. Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші протии Україн від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Згідно ч. 1ст. 317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 5 ст. 250, ст. 311, п. 4 ч. 1 ст. 317, ст. 321, ч. 1 ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 р. у справі № 200/13250/21 - скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.09.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, та відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В цій частині прийняти нову постанову. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 та відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 10.09.2021. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленомуст.328 Кодексу адміністративного судочинства Українидо Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складанняповного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 липня 2022 року. Колегія суддів: Г.М. Міронова І.В. Геращенко Е.Г. Казначеєв