Постанова 4811 № 461/312/22

Справа № 461/312/22 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є. Провадження № 33/811/524/22 Доповідач: Урдюк Т.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участі представника Львівської митниці Державної митної служби України Сліпенка С.В., захисника Тодорюк О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Тодорюк Олесі Георгіївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 18 січня 2022 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та накладено на нього стягнення у виді конфіскації автомобіля марки «Mercedes-benz SLK350», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Румунія), VIN № НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 496,2 грн. Згідно з постановою, 12 грудня 2021 року близько 07 години у зону митного контролю пункту «Рава-Руська-Хребенне» Львівської митниці в`їхав легковий автомобіль марки «Porsche Cayenne», реєстраційний номер НОМЕР_3 , у якому громадянин Франції ОСОБА_3 ) повертався з приватної поїздки з Республіки Польщі в Україну. У ході митного контролю вказаного транспортного засобу та в ході перевірки баз даних ЄAIC Держмитслужби України було виявлено, що громадянин Франції ОСОБА_3 ) увіз на митну територію України 19 травня 2018 pоку o 12 годині 12 хвилині через пункт пропуску «Рені-Джюрджюлешть» митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці ДФС легковий автомобіль марки «Mercedes-benz SLK350», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Румунія), VIN № НОМЕР_2 у митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» по смузі руху «зелений коридор» в митному режимі «тимчасового ввезення» терміном до одного року для особистого користування. Станом на 12 грудня 2021 року вищезазначений транспортний засіб за межі митної території України не вивезено та в інший митний режим не поміщено. На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було. Відповідно до вимог ст. 192 Митного кодексу України, до найближчого митного органу про обставини, події (аварії або дії обставин непереборної сили), місцезнаходження товарів і транспортного засобу, вказаний громадянин не звертався. Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) органом митниці кваліфіковано за ч. 6 ст. 481МК України. Не погоджуючись із рішення судді першої інстанції, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Бруера Лорана Еміля ( ОСОБА_2 ) адвокат Тодорюк О.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 18 січня 2022 року скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що 19 травня 2018 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ввіз на територію України транспортний засіб марки «Mercedes-benz SLK350», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Румунія), VIN № НОМЕР_2 . З 15 березня 2019 року до 1 вересня 2021 року вказаний транспортний засіб перебував у ремонті у зв`язку з його поломкою. Крім того, у період з 14 травня 2019 року до 26 травня 2019 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) перебував за межами території України, а тому не мав можливості повідомити митний орган про неможливість вивезення транспортного засобу за межі території України. Крім того, у зв`язку з необхідністю проведення ремонту зазначений транспортний засіб було неможливо вивезти за межі території України. Апелянт також зазначає, що під час складення протоколу щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) було допущено процесуальні порушення, оскільки останній, хоч і має посвідку на постійне проживання в Україні, однак не володіє українською мовою. Однак у протоколі про порушення митних правил відсутні відомості, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), як громадянину іноземної держави, пропонувались послуги перекладача. Окрім цього, адвокат Тодорюк О.Г. просить поновити строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності пропуску якого покликається на те, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не був присутній під час прийняття рішення у справі, копію оскаржуваної постанови його представником отримано 28 квітня 2022 року. У судовому засіданні адвокат Тодорюк О.Г. підтримала подану апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів та просила таку задовольнити. Не заперечила проти проведення розгляду у відсутності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). Представник Львівської митниці Державної митної служби України Сліпенко С.В. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що така не ґрунтується на вимогах закону. Заслухавши позицію учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. З огляду на те, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не був присутній під час прийняття рішення у справі, копію оскаржуваної постанови його захисник Тодорюк О.Г. отримала 28 квітня 2022 року та того ж дня мала можливість ознайомитися з мотивами прийнятого рішення, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та такий підлягає поновленню. Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно зі ст. ст. 486, 489, 495 МК України всебічно, повно і об`єктивно з`ясував фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності та прийняв постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, ст. 527 МК України. Висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, за наведених у постанові обставин, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №2611/20900/21 від 12 грудня 2021 року; копією контрольного талону для проходження по «зеленому коридору»; видруком інформації з АСМО «Інспектор»; доповідною запискою. Як убачається з матеріалів справи, 12 грудня 2021 складено протокол про порушення митних правил № 2611/20900/21 за ч. 6 ст. 481 МК України, за змістом якого ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу марки «Mercedes-benz SLK350», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Румунія), VIN № НОМЕР_2 , більш, ніж на тридцять діб. Зі змістом складеного протоколу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ознайомився, про що розписався у відповідних його графах, жодних зауважень чи заперечень з приводу протоколу не висловив. За даними «Диспетчера зони митного контролю» та «Пасажирського пункту пропуску» Бруер ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) 19 травня 2018 року ввіз на митну територію України транспортний засіб - легковий автомобіль марки «Mercedes-benz SLK350», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Румунія), VIN № НОМЕР_2 у митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» по смузі руху «зелений коридор» в митному режимі «тимчасового ввезення» терміном до одного року для особистого користування; даних щодо вивезення вказаного транспортного засобу немає. Наведене не заперечується і самим захисником у поданій нею апеляційній скарзі. При цьому доводи апелянта про те, що у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, через перебування ввезеного транспортного засобу на ремонті з 15 березня 2019 року до 1 вересня 2021 року, не заслуговують на увагу. Так, згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування. Згідно зі ст. 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний, зокрема: терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. В тому випадку, коли факт аварії чи дії непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог митного законодавства, повинна звернутися до митниці, яка здійснює контроль за цими транспортними засобами з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати такий транспортний засіб, а також інформацію про місце, обставини та наслідки аварії чи дії непереборної сили. Підпунктом 3 п. 3 Порядку «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму» від 31 травня 2012 року № 657 визначено, що рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів або про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення цих товарів приймається керівником митного органу або вповноваженою ним посадовою особою та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового ввезення. За змістом ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених, зокрема статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Як слідує з матеріалів справи, а також додатків до апеляційної скарги, наданих стороною захисту, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), на виконання вимог ст. 192 МК України, до митного органу з приводу аварії та обставин непереборної сили не звертався, про неможливість вивезення автомобіля у зв`язку з ремонтом орган митного контролю не повідомив. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що ремонт транспортного засобу не є тотожним аварії та обставинам непереборної сили, результатом яких може бути часткове чи повне пошкодження автомобіля, що перебуває під митним контролем. Втім, у певних випадках, ремонт транспортного засобу може бути підставою для продовження строку його тимчасового ввезення, за умови своєчасного повідомлення митного органу про обставини, що склалися. Всупереч наведеному, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про причини перевищення строку тимчасового ввезення автомобіля марки «Mercedes-benz SLK350», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Румунія), VIN № НОМЕР_2 , митний орган не повідомив. Окрім того, здійснення ремонту транспортних засобів в Україні регулюється Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2014 року №615 (далі - Правила), які регулюють взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг. Згідно з п. 3 розділу 3 Правил послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо). Відповідно до п. 7 розділу 5 Правил документами, що підтверджують надання послуги є: акт передачі-прийняття КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура. Пунктом 8 розділу 7 Правил визначено, що, виконавець після виконання робіт надає замовнику такі документи: рахунок-фактуру, наряд-замовлення, накладну, квитанцію про оплату наданих послуг. Апелянтом до матеріалів справи долучено копії замовлення-наряду №95 від 15 березня 2019 року та акту виконаних робіт (з 10 вересня 2021 року до 8 листопада 2021 року). Водночас, належні документи, що підтверджують оплату послуг та рахунок-фактура суду не представлені. Таким чином надані докази не є належними та достатніми для засвідчення несправності автомобіля, що могла перешкодити його вивезенню за межі митної території України в строки, визначені законодавством. При цьому перебування ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) з 14 травня 2019 року до 26 травня 2019 року за межами території України не спростовує висновків судді місцевого суду про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, оскільки автомобіль був ввезений останнім 19 травня 2018 року у режимі тимчасового ввезення до одного року. Зі слів апелянта слідує, що зазначений транспортний засіб перебував на ремонті з 15 березня 2019 року, тобто порушник мав два місяці часу, щоб своєчасно повідомити орган митного контролю про необхідність ремонту автомобіля. Більше того, він не зробив цього і після повернення до України, адже допущене порушення було виявлене митним органом 12 грудня 2021 року, тобто після спливу понад двох з половиною років від дня, коли транспортний засіб марки «Mercedes-benz SLK350», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Румунія), VIN № НОМЕР_2 , мав бути вивезений за межі території України. Стосовно доводів апелянта про незалучення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), як громадянину іноземної держави, перекладача, апеляційний суд зазначає таке. Як слідує з письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) державному інспектору Львівської митниці, у 2018 році ним куплений транспортний засіб, яким він не виїхав з території України, оскільки такий перебуває в неробочому стані (а.с. 15). Суд забезпечує учасникам адміністративного провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, та користуватись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому законом. Аналіз зазначених норм свідчить, що при вирішенні питання про залучення перекладача визначальним є впевненість суду, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно не володіє або недостатньо володіє державною мовою. Хоча закон не встановлює критеріїв, за якими суд має визначитись в цьому питанні, такі роз`яснення містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в справі «К. проти Франції» від 7 грудня 1983 року дійшов наступного висновку: «п. 8. ... Як видно з рішення трибуналу, заявник народився і здобув освіту у Франції і йому не було важко розуміти й спілкуватися французькою мовою, якою вели провадження в суді. Конвенційне право на допомогу перекладача, що міститься в підпункті (е) пункту 3 статті 6, очевидно, може бути застосоване тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею». З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) є громадянином Франції, має посвідку на постійне місце проживання в Україні, видану 4 червня 2018 року, постійно проживає на території України. Письмові пояснення надавав мовою, яку розуміє, - українською. При складанні протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) роз`яснювались процесуальні права, жодних клопотань, що він не володіє українською мовою та не розуміє її, він не заявляв, а тому покликання на те, що було порушено його права на перекладача розцінюються судом як спосіб уникнення адміністративної відповідальності. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови судді першої інстанції, при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Ураховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді є законною й обґрунтованою, відтак підстав для зміни чи скасування рішення не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : поновити адвокату Тодорюк Олесі Георгіївні строк на апеляційне оскарження. Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 18 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Тодорюк Олесі Георгіївни в його інтересах без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Т.М. Урдюк