Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/165/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3651/22 Справа № 214/165/20 Суддя у 1-й інстанції - Гринь Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2022 року м.Кривий Ріг Справа № 214/165/20 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О., секретар судового засідання: Бадалян Н.О. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження,апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Копійко Артем Андрійович, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2021 року, яка ухвалена суддею Малаховською І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 26 листопада 2021 року, - ВСТАНОВИВ : У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди. 23 вересня 2020 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Ухвалою Саксаганського районного суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Лісового Д.О. про залучення третіх осіб задоволено частково. Залучено до участі у справі № 214/165/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна». Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відшкодування збитків та моральної шкоди залишено без розгляду, на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України. В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Копійко А.А., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим він фактично був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні. Зазначає, що в матеріалах справи наявний лише один лист на адресу позивача, який повернувся до суд першої інстанції з вказівкою причин повернення «за закінченням терміну зберігання». У відзиві на апеляційну скаргу позивача, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Лісовий Д.О., зазначає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Копійко А.А., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди, суд першої інстанції керувався п. 3 ч. 1 ст. 257 та ч.5 ст.233 ЦПК України й виходив з того, що будучи належним чином повідомленим про час і місце судових засідань позивач повторно не з`явився до суду без поважних причин, заяв про розгляд справи без його участі не надходило до суду. Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Згідно зі ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Частина 5 ст. 223 ЦПК України зазначає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України). Неявка у судове засідання - це відсутність особи в залі судового засідання під час розгляду справи, незалежно від причин, або залишення зали судового засідання. Законодавець передбачив право осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, а також гарантії реалізації цього права. Це право витікає з вимог таких принципів цивільного судочинства, як змагальність, диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, демократизм, законність тощо. Аналізуючи вищевикладені норми міжнародного права та положення ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність у сукупності таких обставин: належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та його повторна, тобто двічі поспіль, неявка у судове засідання у призначений для розгляду справи час без поважних на те причин або неповідомлення ним причин неявки. Колегія суддів, враховуючи вимоги ст. 367 ЦПК України, перевіряє наявність правових підстав для залишення позову без розгляду та добросовісність ставлення позивача до своїх процесуальних обов`язків, виключно в межах судових засідань, які були призначені на 27 жовтня 2021 року та 26 листопада 2021 року, оскільки підставою для залишення позовної заяви без розгляду стала неявка позивача у судові засідання, призначені на ці дати. Матеріалами справи підтверджено, що у судове засідання, призначене на 26 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 не з`явився, повідомлення повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що не є належним повідомленням в розумінні ст.130 ЦПК України (а.с. 109). На іншу дату судового засідання - 27 жовтня 2021 року сторони взагалі судом першої інстанції не повідомлялись. В зв`язку з вище викладеним, колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача, щодо його неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Копійко А.А., вказують на безумовну невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а тому колегія суддів бере їх до уваги. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив право позивача на доступ до правосуддя, закріплене в статті 6 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і, відповідно до ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Копійко Артем Андрійович, - задовольнити. Ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2021 скасувати та направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди, до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 21 липня 2022 року. Головуючий: Судді: