Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/8413/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Мартиць О.І. 19 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/8413/21 пров. № А/857/4880/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі № 500/8413/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ : 25.11.2021р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, у якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення від 24.09.2021р. №1695 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Товстенської селищної ради", - скасувати п.п.1.4 п.1 та п.5 рішення Товстенської селищної ради №1684 від 24.09.2021 р. "Про визначення переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації" щодо виключення з переліку земельних ділянок, земельну ділянку за кадастровим номером 6122089800:01:001:0722, - зобов`язати повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, яка розташована за межами с. Шипівці на території Товстенської селищної ради для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення та прийняти обґрунтоване рішення. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.01.2022р. позов задоволено. Не погоджуючись рішенням суду першої інстанції, апелянт Товстенська селищна рада Чортківського району Тернопільської області подав апеляційну скаргу, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить суд, апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 07.04.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га. (а.с.8) 05.07.2021р. відповідач Товстенська селищна рада Чортківського району Тернопільської письмовою відповіддю №1004 повідомив позивача що до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не додано графічне викопіювання про бажане місце розташування земельної ділянки та довідки про те, що останній не набув права власності на земельну ділянку. (а.с.11) Після отримання даної письмової відповіді 27.07.2021р. ОСОБА_1 надав Товстенській селищній раді Чортківського району Тернопільської області графічне викопіювання про бажане місце розташування земельної ділянки та довідку про відсутність права власності на земельну ділянку. Однак, 24.09.2021р. земельна ділянка (кадастровий номер - 6122089800:01:001:0586) сільськогосподарського призначення площею 35,9735 поділена на чотири частини Рішенням Товстенської селищної ради Заліщинського району Тернопільської області №1683 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності»", а саме: - 16.000 га кадастровий номер 6122089800:01:001:0722; -2.000 га кадастровий номер 6122089800:001:0723; -2000 га кадастровий номер 6122089800:001:0724; -15,9735 кадастровий номер 6122089800:01:001:0721; Відповідно до графічних матеріалів (викопіювання) бажаного місця розташування земельної ділянки, які додані до заяви ОСОБА_1 від 27.07.2021р. видно, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6122089800:01:001:0722 загальною площею 16,0000 га за межами населеного пункту с. Шипівці. зареєстрована 05.08.2021р., а в державному земельному реєстрі 05.10.2010р. Рішенням Товстенської селищної ради Заліщинського району Тернопільської області «Про визначення переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації» від 24.09.2021р. №1684 - земельна ділянка з кадастровим номером 6122089800:01:001:0722 загальною площею 16,0000 га включена в перелік земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону. (а.с.14) 24.09.2021р. Рішенням Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області № 1695 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею, 20000 га на території Товстенської селищної ради за межами с. Шипівці. Підставою для відмови є та обставину, що відповідно до ч.11 ст.134 ЗК України , земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах). Зокрема, земельна ділянка яку зазначив в заяві ОСОБА_1 з кадастровим номером 6122089800:01:001:0722 за межами населеного пункту с. Шипівці включена в перелік земельних ділянок комунальної власності призначених для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону в 2021р. ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, згідно зі ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями ст.118 ЗК України. Зокрема, ч.6, ст.118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України). В п «б» ч.1 ст.121 ЗК України видно, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2000 гектари. ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідно до п.36 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях місцевої ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону. Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що чинним законодавством передбачений спеціальний порядок отримання для громадян які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності земельної ділянку у власність, серед якого першочергово передбачено отримання рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Крім того, визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Водночас, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України. Так, якщо особою, яка звернулася до відповідного органу місцевого самоврядування виконала всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Товстенська селищна рада Чортківського району Тернопільської області своїм Рішенням № 1695 від 24.09.2021р. протиправно відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею, 20000 га на території Товстенської селищної ради за межами с. Шипівці не з підстав, які зазначені в абз.1 ч.7 ст. 118 ЗК України. При цьому, колегія суддів звертає увагу апелянта на ту обставину, що 07.04.2021р. на момент звернення позивача до органу місцевого самоврядування із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та на момент надання письмової відповіді відповідачем 05.07.2021р. про необхідність долучити графічне зображення місця розташування земельної ділянки, дана земельна ділянка не була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав на неї на земельному аукціоні. Спірна земельна ділянка також не була сформована та не було присвоєно кадастровий номер, право на неї не було виставлено на торги у формі аукціону. З огляду на викладене, на час звернення позивача до органу місцевого самоврядування та отримання письмової відповіді будь-яких перешкод, обмежень, застережень, додаткових умов чи заборон, які б унеможливлювали надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на які мав законні сподівання позивач., із сторони відповідача були відсутні. При цьому, ОСОБА_1 дотримав встановлений законом порядок у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та подав всі необхідні документи передбачені нормами ЗК України. Отже, дії ОСОБА_1 свідчать про добросовісний характер та правомірне очікування, законне сподівання щодо завершення процесу приватизації та отримання спірної земельної ділянки у власність, у встановленому законом порядку. Із змісту п. «б» ст. 121 ЗК України видно, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; Разом з цим, перелік випадків, за яких земельні торги не проводяться передбачено ч.2, ч.3 ст. 134 ЗК України. Зокрема, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених ст.ст. 34,36,121 цього кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Тобто, на момент 07.04.2021р. звернення ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2000 га, відповідач не приймав жодних рішень щодо включення в перелік земельних ділянок з продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні), зокрема спірної земельної ділянки комунальної власності. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме включення земельної ділянки в перелік земельних ділянок з продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, під час реалізації законного права позивача на набуття у власність земельної ділянки на підставі ст.121 ЗК України є таким, що суперечить вимогам ч.3 ст. 134 ЗК України та вказує на протиправність пп.1.4 п.1 та п.5 рішення Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області №1684 від 24.09.2021р. "Про визначення переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації". Зокрема, щодо включення в перелік земельних ділянок, земельної ділянки за кадастровим номером 6122089800:01:001:0722. Дане рішення, порушує законний інтерес позивача щодо можливості завершити розпочату відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. З рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пайн Велей Девелопментс ЛТД проти Ірландії» від 29.11.1991р., видно, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Поняття майно у ст.1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується власністю на фізичні речі. Воно є незалежним від формальної класифікації в національному праві: деякі інші права та інтереси, що складають активи, можуть розглядатися як право власності і, таким чином, як майно в цілях даного положення. Відповідно, вказана стаття може застосовуватися для захисту обґрунтованих сподівань та правомірних очікувань, щодо певного стану речей у майбутньому. Верховний Суд в постанові від 30.08.2018р. у справі № 817/586/17 дійшов висновку, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, одним із суттєвих елементів якого є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви, зокрема, через принцип належного урядування. Принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і найбільш послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків. Крім того, Європейський суду з прав людини у справі справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96 дійшов висновків, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі №815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №545/808/17, від 22 лютого 2019 рокуу справі №813/1631/14. ст.79-1 ЗК України визначено, що метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області при прийняті оспорюваних рішень діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29). Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі № 500/8413/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 19.07.2022р.