Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/805/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/805/22 Категорія: 112010100Головуючий у суді І інстанції: Самойлюк Г.П. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною відмови у належному розгляді заяви від 23.06.2021 року, зобов`язання вчинити певні дії, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якій позивач, просив: - визнати протиправною відмову Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради № 3682-о від 05.08.2021 року щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.06.2021 року; - зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.06.2021 року щодо надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи та видачі відповідного посвідчення з моменту звернення, з урахуванням висновків суду, мотивуючи його тим, що позивач під час проходження служби отримав травму, пов`язану з виконанням службових обов`язків та йому встановлено другу групу інвалідності (ступінь втрати працездатності 70 %). 04.08.2021 року позивачу видане посвідчення № НОМЕР_1 , згідно якого пенсія призначена по інвалідності (2 група) внаслідок війни. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачу відповідного посвідчення, додавши необхідні документи, проте листом відповідач протиправно відмовив у встановленні позивачу на підставі п.2 ч.2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Вважає відмову відповідача щодо встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення протиправною. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення. Зобов`язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи та видачу відповідного посвідчення, з урахуванням висновків суду. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що не може вважатися інвалідом війни особа, інвалідність якої не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби в контексті статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (під час воєнних дій), віднесення особи до інваліда війни відповідно до ст..7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» безпосередньо пов`язано з визначенням самого поняття «ветеран війни», яке міститься у статті 4 цього Закону. Таким чином, оскільки інвалідність позивача не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби в контексті ст.7 зазначеного закону, останній не може вважатися особою з інвалідністю внаслідок війни. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 20.08.1998 року по 06.11.2015 року проходив службу в ГУ МВС України в Одеській області, а в період з 07.11.2015 року по 08.06.2021 року в ГУ НП в Одеській області. За результатами розслідування нещасного випадку, який стався 02.10.2019 року о 09:00 год. із полковником поліції заступником начальника відділу правового забезпечення ГУ НП в Одеській області Панчошаком Олександром Дмитровичем, комісією, призначеною наказом № 2927 від 27.11.2019 року ГУ НП в Одеській області складено акт № б/н форми Н-5*, за висновками якого нещасний випадок трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Згідно Висновку службового розслідування за фактом отримання 02.10.2019 року тілесних ушкоджень від 04.11.2019 року, тілесні ушкодження отримані полковником поліції ОСОБА_1 заступником начальника відділу правового забезпечення ГУ НП в Одеській області вважати такими, що мали місце в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. За результатами розслідування нещасного випадку складено акт №3 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 15.01.2020 року форми Н-1*. Відповідно до акту № 3 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 15.01.2020 року форми Н-1* полковник поліції ОСОБА_1 , медичний висновок про діагноз ушкодження здоров`я потерпілого: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку легкого ступеня (тім`яної області зліва), забій м`яких тканин тім`яної області зліва. Висновок: нещасний випадок трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Згідно свідоцтва про хворобу № 250/2 від 31.05.2021 року, за наслідками здійснення медогляду позивача встановлено діагноз і вказано постанову військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми): віддалені наслідки перенесеної закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку (02.10.2019 року) у вигляді вогнища енцефаломаляції в тімяній області зліва, хронічного післятравматичного церебрального конвекситального арахноїдиту з помірною внутрішньою гідроцефалією, стійкою цефалгією, ліквородинамічними та вегетативними розладами зі змішаними ліквородинамічними та симпатоадреналовими кризами (17.05, 19.05, 21.05.21 р.), правобічною пірамідною недостатністю. При цьому зазначено, що травма пов`язана з виконанням службових обов`язків, а також захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції, ОСОБА_1 непридатний до служби в поліції. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області № 891 о/с від 07.06.2021 року полковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію». Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААВ № 479031 підтверджено, що ОСОБА_1 вперше встановлено другу групу інвалідності - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків. Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії 12 AAA № 049352 від 22.06.2021 року підтверджено, що ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 становить 70%. 23.06.2021 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою стосовно отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та видачі відповідного посвідчення. 05.08.2021 року за вих. № 36802-0 Управлінням соціального захисту населення в Малиновському районі міста Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради за результатами розгляду звернення позивача від 23.06.2021 року повідомлено про відсутність підстав для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, оскільки за інформацією Національної поліції законодавством не передбачено застосування до осіб, які проходять службу у поліції, узагальнюючого поняття - особи рядового і начальницького складу, а Національна поліція як центральний орган виконавчої влади не належить до військових формувань. А також, оскільки інвалідність пов`язана з нещасним випадком та не пов`язана із захистом Батьківщини або з участю в бойових діях в мирний час чи з виконанням службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, підстави для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відсутні. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII для надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, а також якщо особа отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, така особа належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни та має право на отримання відповідного посвідчення. П`ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке: Згідно зі ст. 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Статтею 7 Закону № 3551-XII визначено осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни. Так, відповідно до частини першої статті 7 Закону № 3551-XII, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час. Частиною другою статті 7 Закону № 3551-XIІ передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: 1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; 2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами; 4) осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних: у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; 5) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн або стали особами з інвалідністю від зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки; 6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов`язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року; 7) учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах; 8) осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, та осіб, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941 - 1945 років і стали особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; 9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи; 10) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі - Революція Гідності), та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. 11) військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; 12) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів; 13) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами. Аналіз вищенаведеної норми Закону свідчить про те, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) у зв`язку із захистом Батьківщини, перебуванням на фронті або участю в бойових діях у мирний час. Як вбачається з матеріалів справи, з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 AAA № 049352 від 22.06.2021 року підтверджено, що позивачу вперше встановлено другу групу інвалідності - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків. За результатами розслідування нещасного випадку складено акт №3 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 15.01.2020 року форми Н-1*. Відповідно до акту № 3 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 15.01.2020 року форми Н-1* полковник поліції ОСОБА_1 , медичний висновок про діагноз ушкодження здоров`я потерпілого: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку легкого ступеня (тім`яної області зліва), забій м`яких тканин тім`яної області зліва. Висновок: нещасний випадок трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Згідно свідоцтва про хворобу № 250/2 від 31.05.2021 року, за наслідками здійснення медогляду позивача встановлено діагноз і вказано постанову військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми): віддалені наслідки перенесеної закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку (02.10.2019 року) у вигляді вогнища енцефаломаляції в тімяній області зліва, хронічного післятравматичного церебрального конвекситального арахноїдиту з помірною внутрішньою гідроцефалією, стійкою цефалгією, ліквородинамічними та вегетативними розладами зі змішаними ліквородинамічними та симпатоадреналовими кризами (17.05, 19.05, 21.05.21 р.), правобічною пірамідною недостатністю. При цьому зазначено, що травма пов`язана з виконанням службових обов`язків, а також захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції, ОСОБА_1 непридатний до служби в поліції. Позивач стверджує, що до правовідносин з приводу встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідачем має застосуватися стаття 20 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки він є особою з інвалідністю з числа військовослужбовців та має право на пенсію за цим Законом. До того ж, він отримав травму при виконанні обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК. Розглядаючи справу, суд першої інстанції погодився з такими доводами позивача та зазначив, що довідкою до акта огляду МСЕК підтверджено, що травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків, а тому наявні підстав для встановлення позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення. Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та зазначає, що для надання особі статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до вищенаведених норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" необхідною є наявність таких умов як отримання військовослужбовцем інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що були одержані під час захисту Батьківщини та/або виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті, а також з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами. Матеріали ж справи свідчать про те, що інвалідність позивача настала внаслідок травми, отриманої при виконанні поточних обов`язків військової служби у мирний час, що виключає можливість надання йому статусу особи з інвалідністю саме внаслідок війни. Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що віднесення особи до особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до ст. 7 Закону № 3551-XII безпосередньо пов`язано з визначенням самого поняття "ветеран війни", яке міститься у статті 4 цього ж Закону, згідно з частиною першою якої ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. Таким чином, визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до "осіб з інвалідністю внаслідок війни" за змістом Закону № 3551-XII є те, що наданню особі такого статусу передує доведення факту безпосередньої участі у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. При цьому, колегія суддів звертає увагу на лист Міністерства у справах ветеранів війни України № 6075/02/09.1-21 від 15.06.2021 року, яким було надано роз`яснення, відповідно до яких пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами. Одночасно, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ветеранами органів внутрішніх справ визнаються громадяни України: особи з інвалідністю І та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. З урахуванням встановлених фактичних обставин справи колегія суддів вважає обґрунтованою відмову Управлінням соціального захисту населення в Малиновському районі міста Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 05.08.2021 року за вих. № 36802-0, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було не правильно застосовано норми матеріального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року по справі № 420/805/22, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у позові ОСОБА_1 - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. суддя-доповідач: Семенюк Г.В. судді: Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.