Ухвала КЦС ВС № 753/11250/14-ц

Ухвала 20 липня 2022 року м. Київ справа № 753/11250/14-ц провадження № 61-6568ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в місті Києві Мацюк Олени Володимирівни, Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Рубан Любові Іванівни, Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з управління державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва в особі Головного управління державної казначейської служби України в місті Києві за рахунок коштів державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 1 136 800 грн матеріальної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, 100 000 грн моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва, відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в місті Києві задоволено частково. Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2015 року в частині відшкодування матеріальної шкоди скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 902 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди, завданої громадянину незаконними діями та бездіяльністю відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві. В іншій частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди відмовлено. У липні 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав касаційну скаргу в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Крім того, заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарженняпостанови Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року, посилаючись на те, що рішення апеляційної інстанції було отримано 27 травня 2022 року, проте доказів дати отримання рішення апеляційної інстанції не надає. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Вищезазначені доводи щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, так як відсутні докази того, що суд апеляційної інстанції у порядку статті 272 ЦПК України не надсилав копію судового рішення на адресу заявника. Крім того, заявник зобов`язаний слідкувати за рухом справи, так як обов`язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи. Отримання судового рішення пізніше може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження. В контексті вимог статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. А тому, заявникові необхідно надати докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Враховуючи, що позов містить вимогу майнового характеру заявник за подання касаційної скарги має сплатити 7 308,00 грн (1 218 грн * 3 розміри мінімальної заробітної плати * 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055). На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. А. Воробйова