Постанова КГС ВС № 922/3754/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2022 року м. Київ cправа № 922/3754/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючий - Стратієнко Л.В., судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р., за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О., за участю представників: позивача - Головко А.І., відповідачів - 1 - Вихрицького Р.П., Протаса О.М., - 2 - не з`явився, - 3 - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області (суддя - Аріт К.В.) від 27.04.2021, та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Бородіна Л.І., судді - Здоровко Л.М., Лакіза В.В.) від 11.10.2021, за позовом ОСОБА_2 , до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_3 , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккордфайвстар», про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: у листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви від 04.12.2020) про переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар», у розмірі 303 603,00 грн з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 . Просив витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 303 603,00 грн; зобов`язати державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про статутний капітал ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 607 206,00 грн та частку учасника ТОВ «Аккордфайвстар» ОСОБА_2 у статутному капіталі у розмірі 607 206,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 28.12.2011 є учасником ТОВ «Аккордфайвстар» (попередні найменування - ТОВ «Хмара-Онлайн», ТОВ «Туча») з часткою 303 603,00 грн, що підтверджується статутом Товариства, доказами сплати частки, відомостями з ЄДРПОУ (до незаконного виключення позивача зі складу учасників), постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 922/2120/19, якою визнано недійсним рішення загальних зборів про виключення позивача зі складу учасників. Вказує, що на момент звернення з цим позовом, в ЄДРПОУ відсутні відомості про позивача як учасника Товариства, однак відсутність відомостей про поновлення позивача у статусі учасника на підставі рішення суду жодним чином не спростовує наявність у нього цього статусу, що відповідає висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17. Посилаючись на ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», стверджує, що відповідачі достеменно знали про поновлення позивача у статусі учасника Товариства, однак проігнорували та порушили переважне право позивача на придбання частки: 07.04.2020 ОСОБА_1 , який є відповідачем у справі № 922/1080/20, разом з позовною заявою направлялись і 09.04.2020 ним були отримані копії документів, якими підтверджується те, що позивач був учасником ТОВ і про поновлення його у статусі учасника ТОВ після виключення за рішенням зборів - копію статуту ТОВ «Туча», копію постанови апеляційного господарського суду від 10.12.2019 та постанови Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/2120/19; такі відомості про позивача були відомі і ОСОБА_3 , який був учасником ТОВ з 18.12.2019 до 17.06.2020, а у період з 19.12.2019 до 19.06.2020 - директором ТОВ, яке є відповідачем у справах № 922/2120/19, № 922/1080/20 (крім того, на адресу ТОВ також направлялись документи на підтвердження поновлення позивача у статусі учасника ТОВ). На думку позивача, ОСОБА_4 при відчуженні своєї частки на користь ОСОБА_1 не дотримався процедури, встановленої ч. 3 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п. 10.6 статуту товариства, чим порушив переважне право позивача на придбання частки, закріплене в ч. 1 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Посилається на ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та просить витребувати у відповідача частку в розмірі 303 603, 00 грн, адже задоволення цієї похідної вимоги є ефективним способом захисту прав позивача. Зазначав, що з урахуванням принципу процесуальної економії, необхідним є і задоволення позовної вимоги про зобов`язання державного реєстратора внести запис про статутний капітал ТОВ «Аккордфайвстар», у розмірі 607 206,00 грн та частку учасника ТОВ «Аккордфайвстар» ОСОБА_2 у статутному капіталі у розмірі 607 206,00 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 позов задоволено. Переведено права та обов`язки покупця частки у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 303 603,00 грн з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 303 603,00 грн. Зобов`язано державного реєстратора внести до ЄДРПОУ запис про статутний капітал ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 607 206,00 грн та частку учасника ТОВ «Аккордфайвстар» ОСОБА_2 у статутному капіталі у розмірі 607 206,00 грн. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання державного реєстратора внести до ЄДРПОУ запис про статутний капітал ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 607 206,00 грн та частку учасника ТОВ «Аккордфайвстар» ОСОБА_2 у статутному капіталі у розмірі 607 206,00 грн та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у цій частині позовних вимог. Пункт 1 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі № 922/3754/20 викладено в іншій редакції: «

1. Позов задовольнити частково». Доповнено рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі № 922/3754/20 пунктами 4, 5, 6 такого змісту: «

4. Повернути ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 303 603,00 грн, внесені на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області платіжним дорученням від 02.03.2021 № 1.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) 2 102,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову.

6. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) 2 102,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову.». В решті рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 у справі № 922/3754/20 залишено без змін. 20.10.2021 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021, в якій просить вказані судові рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Підставами для скасування судових рішень зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування ч. 4 ст. 362 ЦК України, ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 909/863/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16. Вважає, що для визнання частки у статутному капіталі Товариства у позивача має бути рішення суду про визнання розміру його частки відносно інших учасників, однак частка ОСОБА_2 у ТОВ «Аккордфайвстар» не визначена на момент прийняття спірного рішення, що не було враховано судами попередніх інстанцій. Стверджує, що, не маючи належних доказів існування частки в ТОВ «Аккордфайвстар» та її розміру, позовні вимоги є незаконними, свідчать про втручання в питання діяльності ТОВ, які вирішуються виключно загальними зборами учасників ТОВ без можливості суду надавати оцінку добросовісності відповідачів, які у випадку задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток. Посилається на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не були учасниками справи № 922/2120/19, що помилково встановив суд апеляційної інстанції. На думку скаржника, судами проігноровано преюдиційні обставини, встановлені у справі № 922/1080/19. 11.06.2022 позивач подав відзив на касаційну скаргу, якому, серед іншого, просить визнати поважними причини пропуску строку на його подання - запровадження на території України воєнного стану і необхідність позивачу та його представнику залишити м. Харків, в якому вони проживали, з метою збереження життя. За ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Тобто, строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлений судом, може бути продовженим, а не поновленим. З огляду на те, що ухвалою суду касаційної інстанції від 17.11.2021 надано строк на подання відзиву до 01.04.2022, а 24.02.2022 з 05 год. 30 хв. в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України і у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України 26.03.2022 його продовжено строком на 30 діб, 25.04.2022 - на 30 діб, а 25.05.2022 - строком на 90 діб, про що свідчать укази Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 № 259/2022, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, суд касаційної інстанції керуючись ч. 2 ст. 119 ГПК України вважає за необхідне продовжити строк на подання відзиву на касаційну скаргу та приймає його до розгляду. У відзиві позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з наведених у відзиві мотивів. Зокрема, зазначає: доводи ОСОБА_1 зводяться до самовільного трактування та незгоди із рішенням судів - з постановою Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/2120/19, яка в силу приписів 317 ГПК України є остаточною та оскарженню не підлягає; помилковими є посилання відповідача - 1 на застосування неправильного способу захисту у цьому випадку з огляду на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20, від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19; наявними у справі доказами підтверджується безспірність наявності у ОСОБА_2 статусу учасника ТОВ «Аккордфайвстар» та частки в статутному капіталі на момент подання позову у цій справі в розмірі 303 603, 00 грн, що становить 50 % статутного капіталу Товариства; у справі № 922/1080/20 не надавалась правова оцінка корпоративним відносинам між ТОВ «Аккордфайвстар» та його учасниками і предметом розгляду не було питання набуття/втрата ОСОБА_2 статусу учасника ТОВ «Аккордфайвстар» та належної йому частки, а тому недоречно брати до уваги оціночні судження суду, які зроблені в межах справи № 922/1080/20; зазначає про правильність висновків суду апеляційної інстанції про те, що відсутність у ЄДРПОУ відомостей щодо ОСОБА_2 як учасника ТОВ «Аккордфайвстар» ще не свідчить про відсутність у нього цього статусу; з державною реєстрацією не пов`язується факт набуття статусу учасника ТОВ або визначення його частки. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке. Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, згідно з п. 1.2 статуту ТОВ «Туча», затвердженого загальними зборами учасників, рішення яких оформлені протоколом № 1 від 28.12.2011, учасниками товариства є: ОСОБА_2 , якому належить 303 603,00 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_5 - 151 801,50 грн, що становить 25% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_5 - 151 801,50 грн, що становить 25% статутного капіталу Товариства (а.с. 17-28, т. 1). Пунктами 7.1-7.4 статуту ТОВ встановлено, що для забезпечення діяльності Товариства, за рахунок внесків учасників утворюється статутний капітал Товариства, який складає 607 206, 00 грн та формується за рахунок грошових коштів. Збільшення статутного капіталу Товариства можливе як за рахунок майна, так і за рахунок грошових коштів. Статутний капітал Товариства поділено на частки, які розподіляються серед учасників в залежності від вартості внесків, зроблених учасниками. Розмір внесків (вкладів), склад, терміни та порядок їх внесення учасниками до статутного капіталу визначаються загальними зборами учасників за взаємною згодою. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір свого статутного капіталу. Згідно з відомостями з ЄДРПОУ станом на 22.08.2018 учасниками ТОВ «Туча» зазначені: ОСОБА_2 , з розміром внеску до статутного капіталу - 303 603,00 грн; ОСОБА_5 , з розміром внеску до статутного капіталу - 151 801,50 грн; ОСОБА_5 , з розміром внеску до статутного капіталу - 151 801,50 грн. Розмір статутного капіталу ТОВ складає 607 206,00 грн (а.с. 31-37, т. 1). 23.08.2018 відбулись загальні збори учасників ТОВ «Туча», на яких були присутні: засновники (учасники) Товариства: ОСОБА_5 , частка якого складає 25% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_5 , частка якого складає 25% статутного капіталу Товариства. На зборах були прийняті рішення, оформлені протоколом № 1 від 23.08.2018: про виключення зі складу учасників ТОВ «Туча» ОСОБА_2 у зв`язку з простроченням внесення вкладу до статутного капіталу товариства (друге питання порядку денного); про зменшення статутного капітал Товариства на розмір неоплаченої частини частки виключеного учасника Товариства та, що статутний капітал Товариства становить 303 603,00 грн (третє питання порядку денного); про перерозподіл частки учасників Товариства таким чином: ОСОБА_5 - 50% статутного капіталу товариства, що в грошовому виразі становить 151 801,50 грн; ОСОБА_5 - 50% статутного капіталу товариства, що в грошовому виразі становить 151 801,50 грн (четверте питання порядку денного); затвердження нової редакцію Статуту товариства (п`яте питання порядку денного (а.с. 13-14, т. 1). 23.08.2018 державним реєстратором КП «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради Орловою Н.О. здійснено запис про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Туча» за № 14561050018020879 щодо зміни статутного капіталу, складу засновників. Засновниками (учасниками) Товариства визначено: ОСОБА_5 , з розміром внеску до статутного капіталу 151 801,50 грн; ОСОБА_5 з розміром внеску до статутного капіталу 151 801,50 грн, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг з ЄДРПОУ (а.с. 38-44, т. 1). 19.12.2019 здійснено запис про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Туча» № 14561050020020879 - щодо зміни повного та скороченого найменування Товариства; запис № 14561070021020879 - щодо зміни місцезнаходження, зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів. Зокрема, ТОВ «Туча» перейменовано в ТОВ «Хмара-Онлайн»; засновником (учасником) визначено ОСОБА_3 , з розміром внеску до статутного капіталу - 303 603,00 грн, що підтверджується відомостями з витягу з ЄДРПОУ (а.с. 45-51, т. 1). 19.06.2020 приватним нотаріусом Леута І.В. проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного найменування, зміна скороченого найменування): ТОВ «Хмара-Онлайн» перейменовано на ТОВ «Аккордфайвстар»; засновниками є: ОСОБА_1 , якому належить 100% частки в статутному капіталі ТОВ (а.с. 52-59, т. 1). Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 922/2120/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03.03.2020, скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2019 і прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ТОВ «Туча», ОСОБА_5 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування запису про державну реєстрацію змін задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Туча», оформлене протоколом № 1 від 23.08.2018. Скасовано запис про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 23.08.2018 за № 14561050018020879, який вчинено державним реєстратором КП «Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості» Протопопівської сільської ради Орловою Н.О. щодо зміни статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників (а.с. 60-91, т. 1). 17.12.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою О.Г. зареєстровано в реєстрі за № 17267, № 17268 акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Туча», за яким, у зв`язку з продажем частки у статутному капіталі ТОВ «Туча», ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_3 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ «Туча» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 151 801,50 грн (а.с. 123-124, т. 1). Також, 17.12.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цигіповою О.Г. зареєстровано в реєстрі за № 17273, № 17274 акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Туча», згідно з яким у зв`язку з продажем частки у статутному капіталі ТОВ «Туча», ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_3 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ «Туча» у розмірі 50%, яка в грошовому еквіваленті становить 151 801,50 грн (а.с. 126, т. 1). 17.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яловою Н.О. зареєстровано в реєстрі за № 1008, № 1009 акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Хмара-Онлайн» (код ЄДРПОУ 32005921), в якому зазначено, що ОСОБА_3 (продавець), який є учасником ТОВ «Хмара-Онлайн», та ОСОБА_1 (покупець), діючи відповідно до умов договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Хмара-Онлайн», підписали акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Хмара-Онлайн», за яким продавець передав, а покупець прийняв частку в статутному капіталі ТОВ «Хмара-Онлайн»; частка у статутному капіталі Товариства, яку передав продавець, становить 100% статутного капіталу ТОВ «Хмара-Онлайн» номінальною вартістю 303 603,00 грн. У п. 3 цього акту зазначено, що частка, яка передається, внесена (сформована) продавцем до статутного (складеного) капіталу Товариства в повному обсязі, а також оплачена покупцем згідно з договором в повному обсязі (а.с. 146 -147, т. 1). У листі від 16.07.2020 Управління Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначило, що державним реєстратором на підставі судового рішення (постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 922/2120/19) в порядку, визначеному законом, скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 23.08.2018 № 14561050018020879. При виконанні судового рішення державним реєстратором встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про реєстраційні дії, проведені після реєстраційної дії щодо якої прийнято судове рішення щодо її скасування. Так, 18.12.2019 та 19.12.2019 відносно ТОВ «Туча» (код ЄДРПОУ 32005921) проведено державну реєстрацію змін до відомостей про особу у зв`язку з чим змінено склад засновників, найменування юридичної особи на ТОВ «Хмара-Онлайн», керівника, підписанта, місцезнаходження на місто Київ. 17.06.2020, 19.06.2020 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу у зв`язку з чим знову змінено склад засновників, найменування на ТОВ «Аккордфайвстар», керівника, місцезнаходження на місто Харків. Таким чином, виконання судового рішення не потягло за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі (а.с. 120-121, т. 1). Предметом спору у цій справі є переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 303 603,00 грн з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ; витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 303 603,00 грн; зобов`язання державного реєстратора внести до ЄДРПОУ запис про статутний капітал ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 607 206,00 грн та частку учасника ТОВ «Аккордфайвстар» ОСОБА_2 у статутному капіталі у розмірі 607 206,00 грн. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Частиною 1 ст. 167 ГК України встановлено, що корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. У корпоративних відносинах об`єктом захисту є корпоративні права учасника товариства. До корпоративних прав учасників ТОВ належать, зокрема, право розпоряджатись своєю часткою у статутному капіталі товариства. Згідно з ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи врегульовано ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (в редакції, чинний на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Відчуження частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинення права власності на цю частку в особи, яка відчужує її, щоб певна інша особа (один учасник чи кілька учасників цього товариства або треті особи) набула право на цю частку. Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі, зокрема до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. Відчуження відбувається на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15). Правила застосування механізму переважного права учасника на придбання частки у статутному капіталі, яка продається, встановлено ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». За ч. 1 ст. 20 вказаного Закону учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, яка продається третій особі. Переважне право - це право (правомочність), яка забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії. Метою застосування інституту переважного права у корпоративних правовідносинах є збереження складу учасників товариства. Частинами 3, 4 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства. Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки). Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч. 6 ст. 20 вказаного Закону). Згідно з п. 10.6 статуту ТОВ «Туча», затвердженого загальними зборами учасників, рішення яких оформлені протоколом № 1 від 28.12.2011, якщо учасник має намір продати свою частку у статутному капіталі товариства (корпоративні права), він повинен письмово повідомити про свій намір решту учасників. Повідомлення повинно містити всі умови, за яким учасник має намір продати свою частку. Строк, за який учасники повинні заявити про свою відмову або згоду з умовами продажу частки (в тому числі запропонувати особу, яка погоджується придбати частку на заявлених умовах) не повинен перевищувати двох місяців з моменту отримання ними повідомлення. Якщо решта учасників не використали своє право на придбання частки та не запропонували кандидатуру особи для її придбання на вказаних умовах, то учасник, який бажає поступитися своєю часткою, має право запропонувати її третім особам на умовах, не ліпших ніж ті, які були вказані у повідомленні. Учасник, який поступається часткою, пропонує решті учасників список потенційних покупців цієї частки з переліком імен (найменування) та адреси кожного із вказаних покупців. Решта учасників зобов`язані протягом одного місяця з дня отримання списку надати відповідь у письмовій формі. За ст. 6 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники Товариства зобов`язані дотримуватись статуту. Отже, в учасника ТОВ «Туча» (змінено найменування на ТОВ «Хмара-Онлайн» та згодом на ТОВ «Аккордфайвстар»), який мав намір відчужити свою частку (частину частки) третій особі, існував обов`язок письмово повідомити про це решту учасників Товариства згідно з п. 10.6 статуту, що свідчило б про дотримання ним умов статуту, які є обов`язковими в силу ст. 6 Закону та про відчуження своєї частки у встановленому законом і статутом порядку. Договір купівлі - продажу за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця з передачі у власність покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 міститься висновок, якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти, то це звичайний договір купівлі-продажу. Неправомірна поведінка учасника ТОВ є підставою для застосування способів захисту права, коли захист здійснює особа чиї права чи інтереси порушені. Частиною 4 ст. 362 ЦК України встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Подібні положення містяться також і у ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. У п. п. 71-73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20 міститься висновок, що зазначена норма встановлює спеціальний спосіб судового захисту учасника товариства з обмеженою відповідальністю, переважне право якого порушене: такий учасник може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов`язків покупця. Позов про переведення прав та обов`язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України), та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для позивача відновлення та реалізацію відповідного переважного права. Положення про способи захисту порушеного переважного права особи відображені також у п. 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19. Продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов`язків покупця частки. Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 922/2120/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03.03.2020, визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Туча», оформлене протоколом № 1 від 23.08.2018, якими позивача було виключено із складу учасників ТОВ. Встановивши вказане, врахувавши висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/715/17, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вказане рішення загальних зборів не породило правових наслідків, а позивач є учасником ТОВ «Туча» (назву якого змінено на ТОВ «Хмара-Онлайн», ТОВ «Аккордфайвстар»), з розміром частки у статутному капіталі ТОВ «Туча» 303 603,00 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства. Вказані вище висновки судів попередніх інстанцій також відповідають висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 916/400/18. Відсутність у ЄДРПОУ відомостей щодо ОСОБА_2 як учасника ТОВ «Туча» (поновлення його у складі учасників товариства згідно з судовим рішенням у справі № 922/2120/19) після внесення до ЄДРПОУ змін на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Туча» від 23.08.2018, які визнані недійсними, не свідчить про те, що ОСОБА_2 не мав станом на дату відчуження ОСОБА_5 та ОСОБА_5 статусу учасника Товариства та частки у статутному капіталі Товариства (вказане відповідає висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17 від 04.09.2018 у справі № 915/593/17). При цьому, наявними у матеріалах справи документами підтверджується, що ОСОБА_5 та ОСОБА_5 були обізнаними про наявність спору у справі № 922/2120/19 і про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Туча», оформленого протоколом № 1 від 23.08.2018, яким позивача незаконно виключено з складу учасників ТОВ, адже вони були відповідачами-2,-3 у справі № 922/2120/19 (а.с. 60- 92, т. 1). Також інформація про те, що позивач є учасником Товариства була відома і ОСОБА_3 з огляду на його посадове становище - з 19.12.2019 до 19.06.2020 він був директором Товариства, а з 18.12.2019 до 17.06.2020 учасником Товариства, яке було відповідачем у справах № 922/2120/19, № 922/1080/20 і доводи касаційної скарги вказаного не спростовують. ОСОБА_1 , якому 17.06.2020 ОСОБА_3 відчужив свою частку у статутному капіталі ТОВ «Хмара-Онлайн», направлялась 07.04.2020 разом з позовною заявою постанова суду апеляційної інстанції від 10.12.2019 (а.с. 93-105, 107-108, т. 1), а тому ОСОБА_1 при купівлі частки теж був обізнаний про наявність у позивача статусу учасника ТОВ. Разом з тим, купуючи 100% частки ТОВ «Хмара-Онлайн», ОСОБА_1 не був позбавлений можливості вчинити дії, спрямовані на перевірку законності дій ОСОБА_3 щодо відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Хмара-Онлайн», чого не здійснив. Отже, відчуження 17.12.2019 ОСОБА_5 та ОСОБА_5 своїх часток у статутному капіталі ТОВ «Туча» ОСОБА_3 (через сім днів після ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови від 10.12.2019, якою визнано недійсним рішення загальних зборів про виключення позивача з складу ТОВ), а в подальшому (17.06.2020) ОСОБА_3 своєї частки в ТОВ «Хмара-Онлайн» (змінена назва з ТОВ «Туча») - ОСОБА_1 відбулось без дотримання процедури повідомлення позивача, який був учасником вказаного Товариства, що свідчить про недотримання ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 вимог ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», умов п. 10.6 статуту Товариства, порушення переважного права позивача на придбання частки у статутному капіталі ТОВ «Туча» (змінило найменування на ТОВ «Хмара-Онлайн», а згодом на ТОВ «Аккордфайвстар»). ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не надали на вимогу суду копію договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Хмара-Онлайн», укладеного між ними, зазначивши ( ОСОБА_1 ), що не може його знайти у зв`язку з перевезенням бухгалтерської документації (а.с. 87, т. 2). При цьому, вказав, що усі реєстраційні дії щодо реєстрації частки статутного капіталу ТОВ «Хмара-Онлайн» за ОСОБА_1 виконані на підставі акту приймання-передачі частки в статутному капіталі. Також в реєстраційній справі ТОВ «Хмара-Онлайн» (назву якого змінено на ТОВ «Аккордфайвстар») відсутні договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . Відсутність в матеріалах справи договорів купівлі-продажу, за якими 17.12.2019 ОСОБА_3 , а 17.06.2020 ОСОБА_1 отримали частки в статутному капіталі Товариства за наявності в матеріалах справи актів приймання -передачі частки в статутному капіталі, які складені згідно з вказаними договорами, про що зазначено в цих актах та нотаріально посвідчені, не спростовує факту письмового вираження волевиявлення їх сторін і укладення вказаних у актах договорів купівлі-продажу. Крім того, укладення вказаних договорів купівлі-продажу не оспорюється, визнається учасниками справи, а тому їх укладення з огляду на вимоги ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню при розгляді цієї справи. Отже, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги ОСОБА_2 шляхом переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 303 603,00 грн з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 і їх рішення в цій частині вирішення позову прийняті відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20, від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15. Щодо позовної вимоги про витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 303 603,00 грн, необхідно зазначити таке. За ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 17.12.2019 у справі № 927/97/19, від 18.03.2020 № 466/6221/16-а перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених Товариств. Частиною 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; є) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства; ж) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент; з) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента. Аналіз ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. Способи захисту - визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними, що також підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду про застосування ст. 17 цього Закону, викладеним у п. 48 постанови від 17.12.2019 у справі № 927/97/19 та у п. 31 постанови від 18.03.2020 у справі № 466/6221/16-а. Згідно із зазначеним висновком Великої Палати Верховного Суду у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Врахувавши встановлені у справі обставини, вказану норму матеріального права, висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 927/97/19, суди правомірно витребували з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 303 603,00 грн, яка була відчужена з порушенням переважного права позивача. Задоволення цієї вимоги свідчить про ефективний спосіб захисту прав позивача у цьому випадку. Щодо позовних вимог про зобов`язання державного реєстратора внести до ЄДРПОУ запис про статутний капітал ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 607 206,00 грн та частку учасника ТОВ «Аккордфайвстар» ОСОБА_2 у статутному капіталі у розмірі 607 206,00 грн, то постанова суду апеляційної, якою у цій частині позовних вимог було відмовлено і скасовано рішення суду першої інстанції, в цій частині ніким не оскаржується, а тому з огляду на вимоги ст. 300 ГПК України Верховним Судом не переглядається. Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає, що до внесення відповідних змін до ГПК України при розгляді справ, порушених за позовною вимогою, передбаченою ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», застосовуються такі правила: 1) позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду; 2) невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду; 3) суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю або про їх повернення. У постанові касаційного господарського суду від 24.05.2022 у справі № 910/19980/20 зазначено, що спеціальним законом передбачено, що позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду ту грошову суму, яка вже сплачена покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки, що обумовлюється особливостями правовідносин, меті запровадження цієї норми та відповідає сутності порушеного права з урахуванням принципів справедливості, рівності та співмірності (пропорційності). Апеляційний господарський суд, встановивши відсутність в матеріалах справи договорів купівлі-продажу, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 ; а також документів за якими ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_5 та ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - ОСОБА_3 коштів за придбані частки, дійшов висновку про повернення ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 303 603,00 грн, внесених на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області за платіжним дорученням № 1 від 02.03.2021 і правильність висновків апеляційного суду в цій частині також не оскаржується, а тому Верховним Судом постанова суду апеляційної інстанції в цій частині також не переглядається в силу ст. 300 ГПК України. У касаційній скарзі скаржник посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування ч. 4 ст. 362 ЦК України, ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 909/863/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16. Необхідно зазначити, що судом апеляційної інстанції не приймались судові рішення в оскаржуваній частині всупереч висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 909/863/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 з огляду на таке. У постанові від 15.07.2021 у справі № 909/863/19, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання переважного права на придбання корпоративних прав та часток у статутному капіталі ДП «Обрій» Городенківського ТОВ «Шляхбудіндустрія», Верховний Суд зазначив, що позивач, заявляючи вимогу про визнання за ним переважного права на придбання відчужуваних корпоративних прав, фактично ототожнює такі різні поняття як «корпоративні права» (так звані «права з частки») з правами на частку, що не узгоджується з положеннями ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та ст. 362 ЦК України, які стосуються виключного переважного права на придбання саме частки, а не права з частки. Верховний Суд вказав, що у разі, якщо позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення переважного права позивача на придбання частки у праві спільної часткової власності, належним способом захисту порушених прав позивача, який фактично прагне придбати таку відчужену частку іншого учасника, є позов про переведення на позивача прав і обов`язків покупця частки (частини частки). Саме такий спосіб захисту передбачений ч. 4 ст. 362 ЦК України та ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». На думку суду, позовні вимоги про визнання за позивачем переважного права на придбання відчужуваних корпоративних прав та часток у статутному фонді (статутному капіталі) ДП «Обрій» Городенківського ТОВ «Шляхбудіндустрія», не відповідають належним та ефективним способам захисту, передбаченим законом, оскільки такий спосіб захисту не відповідає вимогам чинного законодавства та у разі їх задоволення порушені права позивача не будуть відновлені у спосіб, до якого фактично прагне позивач. На відміну від цієї справи, позивач у справі, яка переглядається, звернувся не з позовом визнання переважного права на придбання корпоративних прав та часток у статутному капіталі, а з позовом про переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 303 603,00 грн з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 303 603,00 грн, які є належним способом захисту у цих правовідносинах, про що вказано і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20, від 17.12.2019 у справі № 927/97/19. Отже, обраний позивачами спосіб захисту своїх прав у справі № 909/863/19 і справі, яка переглядається, не є ідентичними. Суд апеляційної інстанції у справі, яка переглядається, не викладав висновок всупереч висновку Верховного Суду у справі № 909/863/19, а вирішив спір (в оскаржуваній частині) виходячи з інших фактичних обставин встановлених ним у справі. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, за позовом ОСОБА_9 до ТОВ «Агрофірма «Славія» про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та змін до статуту, визнання права власності, міститься висновок, що вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суди мали врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються, тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Крім того, розглядаючи питання щодо дотримання балансу інтересів усіх учасників і самого товариства, суди мали надати правову оцінку аргументам відповідача про звернення колишнього учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень зборів хоча й в межах позовної давності, але через три роки після ухвалення першого з оспорюваних рішень загальних зборів учасників, тобто зі значним проміжком часу, що робить питання втручання суду в діяльність товариства і повернення його до попереднього стану через шість років після вчинення порушення ще більш чутливими. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що без установлення усіх фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними. У справі, яка переглядається, предметом спору було не визнання недійсними рішення загальних зборів учасників та визнання права власності на частку у статутному капіталі ТОВ, як у справі № 923/876/16, а - переведення права та обов`язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар»; витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Аккордфайвстар» у розмірі 303 603,00 грн; зобов`язання державного реєстратора внести до ЄДРПОУ запис про статутний капітал ТОВ. У справі, яка переглядається, із позовом звертався не колишній учасник товариства із значним проміжком часу, а учасник ТОВ, якого було неправомірно виключено із складу учасників ТОВ, що підтверджується судовим рішенням у справі № 922/2120/19, яке набрало законної сили, і переважне право якого на придбання частки іншого учасника Товариства було порушено (що не було спірним у справі, на яку посилається скаржник). Аналіз висновків, зроблених у оскаржуваному скаржником судовому рішенні, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у вказаній вище постанові Великої Палати Верховного Суду і висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судом за інших встановлених обставин, що зумовило прийняття відповідного рішення. Щодо посилань скаржника на неврахування преюдиційних обставин, встановлених судами у справі № 922/1080/19, необхідно зазначити, що справа № 922/1080/19, за позовом Харківської міської ради до ТОВ «Добровіт» про стягнення коштів, немає жодного відношення до розгляду спору у справі, яка переглядається, і суду апеляційної інстанції не повинен був враховувати встановлені у ній обставини згідно з ст. 75 ГПК України при перегляді цієї справи. Судом апеляційної інстанції були правильно враховано обставини, встановлені у справі № 922/2120/19, зокрема, що рішенням загальних зборів, якими позивача, якому належало 50% статутного капіталу ТОВ, що складає 303 603, 00 грн, було незаконно виключено зі складу засновників ТОВ і вони були визнані недійсними. Інші доводи скаржника щодо скасування постанови апеляційної інстанції спростовуються викладеними обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм права та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що в силу положень ст. 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України). Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021, якою було змінено та частково скасовано рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині є законною, обґрунтованою, прийнятою з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для її скасування в цій частині немає. Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника. Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ: касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2021 у справі № 922/3754/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Л. Стратієнко Судді С. Бакуліна О. Кібенко