Постанова КГС ВС № 908/3106/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2022 року м. Київ Справа № 908/3106/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В. за участю представників: скаржника (Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP"): Єльчанінової І. О. кредитора (Адвокатського об`єднання "Альфа-Лігал"): Єгорова Б. С. кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"): Ракітіна П. С. кредитора (Enerdgy Strategy Kft. (Енерджі Стретеджі Кфт.): Осколкова І. Л. розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у складі колегії суддів: Верхогляд Т. А. (головуючої), Білецької Л. М., Паруснікова Ю. Б. у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Пром Газ" ІСТОРІЯ СПРАВИ Вступ

1. Іноземна компанія через свого представника заявила грошові вимоги у справі про банкрутство Товариства, які обґрунтовані рішенням міжнародного комерційного арбітражу без надання доказів його визнання в Україні.

2. Суд першої інстанції визнав кредиторські вимоги Іноземної компанії в повному обсязі, пославшись на визнання цих вимог боржником та розпорядником його майна.

3. Апеляційний суд скасував в цій частині ухвалу першої інстанції та відмовив у визнанні грошових вимог Іноземної компанії до Товариства через їх недоведеність, вказавши на непідтвердження належними доказами грошових вимог, відсутність доказів визнання в Україні рішення міжнародного комерційного арбітражу, повноважень представника Іноземної компанії та сплати судового збору.

4. Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу Іноземної компанії належало вирішити питання застосування приписів статей 73, 74, 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при оцінці як преюдиціального факту наданого в обґрунтування грошових вимог кредитора рішення міжнародного комерційного арбітражу.

5. Верховний Суд визнав обґрунтованим висновок апеляційного суду про відмову у визнанні кредиторських вимог Іноземної компанії. Короткий зміст і підстави заявлених кредитором вимог

6. Резидентом Об`єднаного королівства Великої Британії й Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" через свого представника адвоката Єльчанінову І. О. подано до Господарського суду Запорізької області заяву про включення до реєстру кредиторів з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Пром Газ" (далі - ТОВ "Тех Пром Газ") на суму 362 450 000,00 грн.

7. На обґрунтування цих вимог кредитор додав копію рішення міжнародного комерційного арбітражу, створеного для розгляду конкретної справи, від 30.09.2020, копію контракту про надання кредиту від 31.08.2017, копію договору гарантії (поруки) від 02.04.2018, копії арбітражних угод від 02.04.2018, докази направлення заяви сторонам та примірник квитанції про сплату судового збору. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2021 відкрито провадження у справі № 908/3106/20 про банкрутство ТОВ "Тех Пром Газ", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бурлакова В. В.

9. Про це на офіційному вебпорталі судової влади України здійснено публікацію оголошення за № 65748 від 15.01.2021.

10. Після публікації оголошення до господарського суду надійшла заява Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії й Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" з грошовими вимогами до боржника на суму 362 450 000,00 грн.

11. Ці вимоги ґрунтуються на рішенні Міжнародного комерційного арбітражу створеного для розгляду конкретного спору від 30.09.2020, м. Дніпро.

12. Розпорядником майна та боржником ці грошові вимоги визнані в повному обсязі. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

13. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2021 визнано кредиторські вимоги Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії й Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" до ТОВ "Тех Пром Газ" у розмірі 362 450 000,00 грн основного боргу - четверта черга задоволення та 4 540,00 грн судового збору - перша черга задоволення.

14. Мотивуючи це рішення суд першої інстанції послався на статті 1, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та зазначив, що боржник і розпорядник майна визнали грошові вимоги в повному обсязі. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

15. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2021 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.03.2021 в частині визнання кредиторських вимог Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" скасовано та відмовлено у визнанні кредиторських вимог Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії Партнерства "ARROCHAR INVEST LP" до боржника ТОВ "Тех Пром Газ" на суму 362 450 000,00 грн.

16. Апеляційний суд мотивував відмову у визнанні кредиторських вимог тим, що: - на час визнання грошових вимог в матеріалах справи були відсутні належні документи на підтвердження повноважень представника кредитора - адвоката Єльчанінової І. О., яка підписала заяву про включення до реєстру вимог кредиторів з грошовими вимогами до боржника; - відсутні належні і допустимі докази на підтвердження кредиторських вимог, адже додані до заяви кредитора копії документів засвідчені не у відповідності до національного стандарту; - до рішення міжнародного комерційного арбітражу, на яке посилався кредитор в обґрунтування своїх вимог, не додано підтвердження його визнання в Україні; - до того ж, не надано належного підтвердження сплати заявником судового збору, оскільки у квитанції платником зазначена інша особа.

17. Тому, керуючись статтею 477 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), статтями 73, 74, 91 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії Партнерства "ARROCHAR INVEST LP" до боржника ТОВ "Тех Пром Газ" на суму 362 450 000,00 грн не доведені і визнанню судом не підлягають, відтак скасував ухвалу місцевого господарського суду в частині їх визнання. Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог 18. 15.12.2021 Резидент Об`єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі № 908/3106/20, в якій просить оскаржене судове рішення скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.03.2021. Рух касаційної скарги

19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3106/20 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.12.2021.

20. Ухвалою від 25.01.2022 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 908/3106/20 за касаційною скаргою Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2021 та призначив її до розгляду на 24.02.2022. 21. 24.02.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Банаська О. О. у період з 15.02.2022 до 25.02.2022.

22. Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

23. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

24. Відповідно до наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану" з 02.03.2022 встановлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану та запроваджено організаційні заходи, згідно яких тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду; встановлено, що судді Верховного Суду здійснюють свої повноваження дистанційно.

25. Наказом Голови Верховного Суду від 29.03.2022 № 33/0/8-22 "Про припинення здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно" припинено здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно. 26. 12.04.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою призначив розгляд скарги позивача на 02.06.2022; довів до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

27. У судовому засіданні 02.06.2022 брали участь представники скаржника та кредиторів.

28. Інші учасники справи у судове засідання не прибули, проте заяв, клопотань від них щодо неможливості забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права не надходило.

29. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

30. Участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 12.04.2022 обов`язковою не визнавалася про що безпосередньо доводилося до відома учасників справи у пункті 3 резолютивної частини ухвали суду. До того ж у пункті 6 резолютивної частини ухвали учасників справи було повідомлено про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо).

31. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявного у судовому засіданні складу учасників справи. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

32. Резидент Об`єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права щодо оцінки доказів та в якості підстави касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи в контексті цієї підстави про те, що: - при оцінці поданого на обґрунтування кредиторських вимог рішення міжнародного комерційного арбітражу апеляційним судом не враховано, що розпорядник майна та боржник визнали ці вимоги в повному обсязі; - апеляційним судом при ухваленні оскаржуваної постанови не були враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 921/69/19 та від 12.10.2018 у справі № 908/1101/17 щодо підтвердження повноважень адвоката; від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18 щодо засвідчення копій документів; від 11.10.2018 у справі № 796/124/2018, від 10.01.2019 у справі № 796/134/2018, від 24.10.2018 у справі № 264/1297/17 щодо визнання рішень міжнародного комерційного арбітражу; від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20 щодо сплати судового збору за позивача іншою особою. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи (Адвокатське об`єднання "Адвокатська компанія "Альфа-Лігал)

33. У відзиві на касаційну скаргу адвокатське об`єднання просило її відхилити, посилаючись правильність висновків апеляційного суду щодо непідтвердження повноважень представника, який підписав заяву про визнання кредиторських вимог; невизнання в Україні рішення міжнародного комерційного арбітражу, яким скаржник обґрунтував свої вимоги, та втрату актуальності окремими висновками Верховного Суду, на які послався касант. (ТОВ "Оператор ГТС України")

34. Товариство подало відзив на касаційну скаргу, у якому заперечило доводи скаржника та просило оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

35. Вирішуючи наведене в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходив з такого.

36. Резидент Об`єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" діє у цій справі, як іноземна юридична особа в розумінні Закону України "Про міжнародне приватне право".

37. Положеннями частини першої статті 73 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що іноземні юридичні особи мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

38. Відповідно до статті 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

39. Отже, для іноземних суб`єктів господарювання передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам України, зокрема, справ про банкрутство згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України.

40. Відповідно до частини першої статті 4 та частини першої статті 6 Закону України "Про міжнародне приватне право", право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.

41. При цьому, частиною першою статті 14 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що правила цього Закону не обмежують дії імперативних норм права України, що регулюють відповідні відносини, незалежно від права, яке підлягає застосуванню.

42. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

43. Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

44. За частиною першою статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

45. Провадження у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина шоста статті 2 КУзПБ.)

46. Отже, при розгляді вимог конкурсного кредитора - Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" суди попередніх інстанцій правильно застосували положення ГПК України та КУзПБ, що регулюють порядок розгляду в господарських судах України справ про банкрутство, в тому числі кредиторських вимог іноземних суб`єктів господарювання, заявлених до боржника.

47. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

48. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

49. За змістом положень частин першої, третьої, шостої статті 45 КУзПБ: - конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; - до заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника; - заява підписується кредитором або його уповноваженим представником; - заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

50. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (абзац перший частини другої статті 46 КУзПБ).

51. Суд касаційної інстанції у цій справі враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18). - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

52. Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне в цій частині правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлені до боржника грошові вимоги Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії й Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" на суму 362 450 000,00 грн ґрунтуються на рішенні Міжнародного комерційного арбітражу створеного для розгляду конкретного спору від 30.09.2020, м. Дніпро.

54. Водночас, кредитором не додано до цього рішення підтвердження його визнання та звернення до виконання в Україні, що помилково залишив поза увагою місцевий господарський суд, пославшись лише на визнання кредиторських вимог боржником і арбітражним керуючим, без надання оцінки обґрунтованості таких вимог.

55. Натомість суд апеляційної інстанції ухвалу в частині визнання вимог Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії й Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" скасував та ухвалив нове рішення про відмову у їх визнанні, зокрема через ненадання доказів визнання та звернення до виконання в Україні зазначеного рішення міжнародного комерційного арбітражу.

56. У касаційній скарзі Резидент Об`єднаного королівства Великої Британії й Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" заперечує такий висновок апеляційного суду, стверджуючи про необов`язковість процедури визнання і допуску до виконання в Україні рішення міжнародного комерційного арбітражу для заявлення кредиторських вимог у справі про банкрутство, відтак встановлення необґрунтованих обмежень внаслідок застосування такого правила до вимог кредитора.

57. Відхиляючи ці доводи Верховний Суд зазначає, що під визнанням та виконанням рішення іноземного суду розуміється процедура поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів його примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

58. Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні урегульовані статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), яка набула чинності для України 10.01.1961, статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та положеннями Розділу IX ЦПК України.

59. У відповідності до частини першої статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.

60. Положення вказаної статті суд застосовує у взаємозв`язку з нормою пункту 1 частини третьої статті 23 ЦПК України.

61. Згідно з частиною першою статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

62. Тому, встановивши, що кредитором не надано судове рішення про визнання та допуск до виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для розгляду конкретної справи, від 30.09.2020 суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що таке рішення на час його подання не може бути належним обґрунтуванням грошових вимог до боржника.

63. Крім того Верховний Суд звертає увагу на те, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 75 ГПК України).

64. З аналізу наведеної норми слідує, що преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19).

65. Однак виняток із цього правила встановлений у частині восьмій статті 75 ГПК України згідно якої обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

66. За приписами частини десятої статті 38 Закону України "Про третейські суди" обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов`язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини.

67. Тлумачення наведених приписів приводить до висновку про те, що для господарського суду при вирішенні певного спору преюдиціальний характер мають обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, а обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, не мають преюдиціального значення, оскільки підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом (подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 904/8537/17, від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17, від 15.10.2019 у справі № 924/1145/18, від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20).

68. Дійшовши такого висновку Верховний Суд також врахував позицію викладену у рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008 № 1-рп/2008 (за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" від 11.05.2004 № 1701-IV) згідно якої третейський розгляд не є правосуддям, третейські суди не входять до системи судів загальної юрисдикції, а рішення третейських судів не є актами правосуддя, а є лише актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин.

69. З огляду на зазначені приписи процесуального законодавства суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що подане кредитором рішення міжнародного комерційного арбітражу, не має преюдиціального значення, а встановлені у ньому обставини підлягають доказуванню в загальному порядку. Тобто, рішення міжнародного комерційного арбітражу не є самостійною підставою для звільнення кредитора від доказування обставин, на які він посилається, обґрунтовуючи свої грошові вимоги до боржника.

70. Тому, Верховний Суд зауважує. що висновки апеляційного суду стосовно оцінки наданого кредитором рішення Міжнародного комерційного арбітражу, створеного для розгляду конкретної справи, від 30.09.2020 не суперечать зазначеним скаржником висновкам Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 796/124/2018, від 10.01.2019 у справі № 796/134/2018, від 24.10.2018 у справі № 264/1297/17, які, до того ж, не є нерелевантними для застосування у справі № 908/3106/20, позаяк стосуються питання скасування або допуску до виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу у порядку цивільного судочинства, а не визнання грошових вимог кредитора у справі про банкрутство на підставі такого рішення, як у цій справі.

71. За змістом частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

72. Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

73. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

74. Оцінюючи повноту і всебічність судового розгляду у цій справі, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наведених норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону щодо диспозитивності у господарському процесі, прав та обов`язків сторін у справі про банкрутство, доведення стороною відомостей, вказаних в обґрунтування своїх вимог і заперечень, порядку надання доказів.

75. Відтак, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що за встановлених у цій справі обставин копії інших поданих скаржником документів (копія контракту про надання кредиту від 31.08.2017, копія договору гарантії (поруки) від 02.04.2018, копії арбітражних угод від 02.04.2018) за повної відсутності документів первинного бухгалтерського обліку не можуть бути належним та достатнім обґрунтуванням кредиторських вимог, адже достеменно не підтверджують настання відповідальності поручителя ТОВ "Тех Пром Газ" та до того ж не відповідають вимогам до оформлення копій письмових доказів відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 91 ГПК України та пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

76. Така правова позиція щодо засвідчення письмових доказів є усталеною та обов`язковою до врахування, адже викладена в актуальних висновках Верховного Суду, зокрема у постановах від 01.10.2020 у справі № 910/8794/17, від 19.01.2022 у справі № 926/1051-б/21 та власне у пунктах 17 - 21 постанови Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18 на яку посилався скаржник, заперечуючи відповідні висновки апеляційного суду.

77. Наведене вище обґрунтовано свідчить про безпідставність доводів скаржника про наявність підстав для визнання грошових вимог Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії й Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" до боржника.

78. Відтак Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про скасування ухвали місцевого господарського суду в частині визнання грошових вимог Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії й Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" та про відмову у визнанні грошових вимог цього кредитора до боржника ТОВ "Тех Пром Газ" в повному обсязі.

79. Верховний Суд відхиляє твердження скаржника стосовно належного підтвердження повноважень представника кредитора копією довіреності № 12 від 01.12.2020, позаяк судом апеляційної інстанції встановлено, що ця довіреність до заяви Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії й Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" про включення до реєстру кредиторів від 13.02.2021 не додавалася та була відсутня в матеріалах справи № 908/3106/20 станом на 15.03.2021.

80. Інші аргументи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують та самі по собі або у сукупності не можуть бути достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, відтак здійснення їх детального аналізу суд касаційної інстанції вважає недоцільним. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

82. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

83. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає. Щодо судових витрат

84. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення підстави для здійснення розподілу судових витрат у порядку визначеному статтею 129 ГПК України відсутні. Висновки щодо застосування норм права

85. Системне тлумачення змісту статей 73, 74, 75, 76 ГПК України, статей 2, 45 КУзПБ, частини десятої статті 38 Закону України "Про третейські суди" та статті 14 Закону України "Про міжнародне приватне право" дає підстави для висновку, що подане кредитором рішення міжнародного комерційного арбітражу, не є самостійною підставою для звільнення кредитора від доказування обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх грошових вимог до боржника, а встановлені у такому рішенні міжнародного комерційного арбітражу обставини, не мають преюдиціального значення, оскільки підлягають доказуванню в загальному порядку. На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Резидента Об`єднаного королівства Великої Британії та Північної Ірландії Партнерство "ARROCHAR INVEST LP" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі № 908/3106/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Банасько Судді В. В. Білоус В. Г. Пєсков