LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд464/1584/22

від 13.07.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 464/1584/22 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О. Провадження № 33/811/713/22 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Сихівського районного суд м. Львова від 18 травня 2022 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496,20 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 , 22 квітня 2022 року о 16:50 год. по вулиці Вернадського, 2 у місті Львові, керував автомобілем марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та постановити нову, якою закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, окрім того подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Стосовно строку на апеляційне оскарження постанови Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2022 року зазначає, що в суді першої інстанції він участі не приймав, про результат розгляду справи дізнався 14 червня 2022 року, а копію рішення отримав 15 червня 2022 року. Вважає, постанову незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням норм процесуального та матеріального права. Судом не повно з`ясовано фактичні обставини справи, не досліджено і не надано оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам, суддя підійшов формально до вивчення справи, що спричинило необґрунтоване застосування стягнення. Працівник правоохоронного органу зобов`язаний був здійснити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та здійснити попередній огляд його стану. Звертає увагу, що йому ніхто не пропонував провести огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а одразу було направлено в заклад охорони здоров`я. В матеріалах справи відсутнє направлення на медичний огляд, що свідчить про порушення процедури проходження такого огляду. Так, згідно з Висновку №000800 від 22 квітня 2022 року, направлення було виписано капітаном поліції ОСОБА_2 , а доставка особи правопорушника відбулась іншим працівником поліції, дані про службове посвідчення якого внесено у висновок. Наголошує, що працівниками поліції його не було повідомлено про права та обов`язки, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дані про пристрій за допомогою якого здійснювалася відео фіксація події, а сам відеозапис не здійснювався безперервно, в наслідок чого відео є недопустимим доказом. Наголошує, що Сихівським районним судом м. Львова його не було належним чином повідомлено, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про наявність адміністративного правопорушення та безпідставно виніс оскаржувану постанову. Постанова суду не може залишатися в законній силі через її необґрунтованість й невмотивованість. Такий виклад доказової бази в постанові суду залишає сумніви у доведеності вини правопорушника. Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що ОСОБА_1 , з матеріалами справи ознайомився 15 червня 2022 року, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така апеляційна скарга не підлягають до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 053829 від 22 квітня 2022 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW316» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння; - висновком, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000800 від 22 квітня 2022 року ( а.с. 3), з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння; - відомостями, що містяться у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕОА №5360826 від 22 квітня 2022 року ( а.с. 4) відповідно до якої ОСОБА_1 , керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки чим порушив п. 2.3в та п. 2.1 ґ ПДР України; - відеозаписом, долученим до матеріалів справи, згідно якого ОСОБА_1 було зупинено для проведення огляду автомобіля на блокпості, після зупинки транспортного засобу, працівниками поліції було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, про що повідомлено водієві та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснено наслідки відмови від проходження такого огляду, на що водій погодився, після чого працівниками поліції було складено направлення для проведення огляду та скеровано його до найближчого медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Окрім того, водій повідомляв, що вживав пиво. Після проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, водія було доставлено на місце зупинки транспортного засобу для складання протоколу про адміністративне правопорушення, роз`яснено його права та обов`язки, ознайомлено з адміністративними матеріалами. Доводи сторони захисту, що в матеріалах справи відсутнє направлення на медичний огляд, окрім того направлення було виписано капітаном поліції ОСОБА_2 , а доставка правопорушника до медичного закладу відбулась іншим працівником поліції, дані про службове посвідчення якого внесено у висновок, не беруться до уваги апеляційного суду. Згідно із ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктом 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Більше того, з огляду на положення пунктів 7, 8 розділу ІІІ Інструкції для визначення наркотичного засобу або психотропних речовини є обов`язковим проведення лабораторних досліджень, яке може бути здійснено лише в умовах закладу охорони здоров`я. Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. З аналізу норм вказаної Інструкції вбачається, що скерування особи до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп`яніння оформляється працівником поліції направленням за встановленою формою, водночас вказаною Інструкцією не передбачено, що таке направлення долучається до матеріалів судової справи, окрім того не визначають, який саме працівник поліції повинен здійснювати доставку правопорушника до медичного закладу. Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та вимог КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Твердження ОСОБА_1 , що відеозапис не є безперервним, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено за допомогою якого приладу здійснювалася фіксація, не беруться до уваги апеляційного суду. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Хоч наявні в матеріалах справи відеозаписи є фрагментарними, водночас на таких зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях особи склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме факт керування транспортним засобом, та наявність ознак наркотичного сп`яніння. Окрім того на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, зафіксовано, що водієві було роз`яснено права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Що стосується аргументів апелянта, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено за допомогою якого приладу здійснювалася фіксації, то такі аргументи не знайшли свого підтвердження, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №053829 від 22 квітня 2022 року ( а.с. 1) зазначено, що фіксація здійснювалася за допомогою нагрудних відео реєстраторів №471288, 470145, 474215, 471085, 471698. Аргументи водія, що йому не пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не заслуговують на увагу апеляційного суду. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Пунктом 12 розділу II Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. З аналізу норм ст. 266 КУпАП та вказаної Інструкції вбачається, що особу, в якої наявні ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейський направляє до найближчого закладу охорони здоров`я для огляду. Твердження ОСОБА_1 , що його не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №053829 від 22 квітня 2022 року ( а.с.1) ОСОБА_1 було повідомлено про місце розгляду справи, окрім того 29 квітня 2022 року на адресу АДРЕСА_1 , яку особа, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення ААБ №053829 від 22 квітня 2022 року( а.с. 1), було скеровано судову повістку про виклик до суду на 18 травня 2022 року ( а.с. 6 ). В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Сихівського районного суд м. Львова від 18 травня 2022 року. Постанову Сихівського районного суд м. Львова від 18 травня 2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»