Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/20968/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2022 рокуСправа № 380/20968/21 пров. № А/857/6100/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача - Качмара В.Я., суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (суддя Качур Р.П., м.Львів), - ВСТАНОВИВ : У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФ, ПФУ відповідно) в якому просив: визнати протиправними дії відповідача в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні, перерахунку та виплаті з 29.05.2017 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII); зобов`язати ГУПФ призначити, перерахувати та виплатити позивачу із 29.05.2017 з урахуванням виплачених сум пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУПФ щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років із 28.10.2021 відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII, виходячи з розміру 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано ГУПФ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років із 28.10.2021 відповідно до «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі вказує, що оскільки календарна вислуга років позивача на день звільнення зі служби (28.05.2017) становить 21 рік 10 місяців і 18 днів законні підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12, пункту «б» статті 13 Закону №2262-XII відсутні. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У відповідності до частини першої статті 311 КАС, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на обрахування вислуги років в пільговому розрахунку та, відповідно на перерахунок розміру пенсії, згідно Закону №2262-ХІІ, який з урахуванням пункту «а» частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ повинен становити 70 % грошового забезпечення (50 % за 20 років вислуги + 30 % за 10 років вислуги понад 20 та з урахуванням максимального розміру пенсії, встановленого частиною другою статті 13 Закону №2262-ХІІ). Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В іншій частині - щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ). Згідно з витягом з наказу начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) ДПСУ (по особовому складу) від 29.05.2017 №121-ос старшину ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби «Морозовичі» ІІІ категорії (тип В), звільненого в запас на підставі підпункту «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), з урахуванням підпункту «ї» пункту 1 частини восьмої статті 26 цього Закону із застосуванням пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» від 06.12.2016 №1769-VIII (далі - Закон №1769-VIII) та підпункту «б» частини другої статті 26 Закону №2232-XII, з 28.05.2017 виключено зі списків особового складу загону, усіх видів забезпечення. Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 , складеного військовою частиною 2144, вислуга років позивача становить: календарна: 21 рік 10 місяців 18 днів; у пільговому обчисленні: 10 років 00 місяців 11 днів; трудовий стаж: 08 років 03 місяці 26 днів. Так, станом на день звільнення позивача зі служби (на 28.05.2017), вислуга років для призначення пенсії складає 30 років 02 місяці 14 днів. Як слідує з протоколу за пенсійною справою № 1310016189, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ. Вказану пенсію позивачу призначено з 29.05.2017 та обчислено, з урахуванням трудового стажу відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, у розмірі 55 % грошового забезпечення. Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 28.10.2021 у якій просив перерахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років із 29.05.2017 (з часу набуття права пенсію) відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ з урахуванням вислуги військової служби 31 рік 10 місяців 29 днів у розмірі 70 % грошового забезпечення з відрахуванням раніше проведених виплат. В обґрунтування заяви вказав, що призначення та виплата пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з підстав передбачених пункту «б» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, тобто по змішаному стажу, призводить до порушення його права на отримання пенсії за вислугою років у більшому відсотковому розмірі грошового забезпечення, оскільки розмір пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ за кожен рік вислуги понад 20 років збільшується на 3 % відповідного розміру грошового забезпечення, у той час як пенсія за пунктом «б» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ збільшується лише на 1 % за кожен рік стажу понад 25 років. Положеннями чинного законодавства набуття особою права на пенсію за вислугою років не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги, оскільки його положеннями чітко передбачено, що вислуга років у пільговому обчисленні також підлягає зарахуванню до вислуги років для призначення пенсії. Зазначив, що відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особою офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. Повідомив, що оскільки певні періоди проходження позивачем військової служби зараховано в пільговому обчисленні, то станом на день звільнення зі служби позивач мав право на призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ у розмірі 70 % грошового забезпечення. Листом від 04.11.2021 №1300-5902-8/99577 ГУПФ повідомило представника позивача про те, що згідно з пунктом «а» статті 12 Закону 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначений у пунктах «б»- «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, з 01.10.2016 по 30.09.2017 і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. Вказав, що відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 , загальна вислуга станом на 28.05.2017 для призначення пенсії складає 30 років 02 місяці 14 днів, з них: календарна - 21 рік 10 місяців 18 днів, в пільговому обчисленні - 10 років 00 місяців 11 днів, трудовий стаж - 8 років 03 місяці 26 днів. Також зазначили, що після призначення позивачу пенсії додаткові документи щодо обчислення вислуги років з уповноваженого органу в ГУПФ не надходили. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону №2262-ХІІ. Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, серед іншого: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення. Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах. Постанова Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393), встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців. Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Відповідно до підпункту «в» пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця - на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затвердженим Адміністрацією Державної прикордонної служби України. Закон №2262-ХІІ, зокрема, у пункті «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 23 календарних роки і більше. У свою чергу, положеннями статті 17-1 Закону №2262-ХІІ та постанови підпунктів «а» та «г» пункту 3 Постанови № 393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону № 2262-ХІІ та Постанови №

393. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 3 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а та постанові від 14 квітня 2021 у справі № 480/4241/18. З матеріалів справи, зокрема із розрахунку вислуги років на пенсію позивача слідує, що станом на день його звільнення із служби загальна вислуга років ОСОБА_1 станом на 28.05.2017 становить 30 років 02 місяці 14 днів. Вислуга років позивача станом на день звільнення складає в календарному обчисленні - 21 рік 10 місяців 18 днів, у пільговому - 10 років 00 місяців 11 днів. З наведеного видно, що позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 2 Постанови №

393. Проте, враховуючи, що позивач проходив службу, яка передбачена Постановою №393, суд дійшов вірного висновку, що позивач має право на обрахування вислуги років в пільговому розрахунку. На дату звільнення 28.05.2017 ОСОБА_1 мав вислугу 23 календарних роки і більше (30 років 02 місяці 14 днів). Тобто, відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача, станом на час звільнення, необхідного стажу для призначення йому пенсії за вислугою років згідно із пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ, та безпідставно відмовив позивачу у перерахунку його пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням вислуги років у розмірі (30 років 02 місяці 14 днів). Отже, позивач має право на обрахування вислуги років в пільговому розрахунку та, відповідно на перерахунок розміру пенсії, згідно Закону №2262-ХІІ, який з урахуванням пункту «а» частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ повинен становити 70 % грошового забезпечення (50 % за 20 років вислуги + 30 % за 10 років вислуги понад 20 та з урахуванням максимального розміру пенсії, встановленого частиною другою статті 13 Закону №2262-ХІІ). Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови КМУ від 02.11.2006 №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління ПФУ від 30.01.2007 № 3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі - МЮУ) 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1). Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи). Абзацом першим пункту 4 Порядку № 3-1 визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання. Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (абзац перший пункту 6 Порядку № 3-1). Пунктом 14 Порядку № 3-1 визначено: Орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою; Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів; Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (додаток 3); Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4). Згідно з пунктом 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (пункт 17 Порядку № 3-1). Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до Порядку № 3-1 із заявою про призначення пенсії за вислугою років звернувся до ГУПФ через представника 28.10.2021, тому суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах з дня подання відповідної заяви. З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу перерахунку та виплати пенсії за вислугу років із 28.10.2021 відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII, виходячи з розміру 70 % відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу, пенсію за вислугу років із 28.10.2021 відповідно до «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, урахуванням виплачених сум. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 15 липня 2022 року.