Ухвала КАС ВС № 520/5663/21

УХВАЛА 13 липня 2022 року м. Київ справа №520/5663/21 адміністративне провадження № К/990/17622/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружбокраянське" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року по справі № 520/5663/21. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, Державна податкова служба України подала касаційну скаргу. В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору, у зв`язку з неналежним фінансуванням податкового органу та намір вчинення процесуальної дії в строк є поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення та неповинні перешкоджати доступу до правосуддя, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення та є безумовною підставою для поновлення такого процесуального строку, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження. При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, у зв`язку з тим, що апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги щодо оплати судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року скарга була повернута апелянту. Відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору. Вдруге апеляційну скаргу подано відповідачем 17 грудня 2021 року. Другий апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана з пропуском передбаченого процесуальним законом строку, клопотання не містить достатніх обґрунтованих підстав та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалами від 28 грудня 2021 року, визнав неповажними вказані апелянтом підстави, залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику усунути вказані недоліки шляхом подання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав, ніж наведені в апеляційній скарзі, з наданням доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. В подальшому ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року повторно направлено ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року. Надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту отримання копії даної ухвали шляхом направлення уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку в період з дня отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше (01.12.2021) по дату повторної подачі апеляційної скарги (17.12.2021). На виконання вимог даної ухвали апелянтом до суду було подано клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначав, що вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного процесуальним законом, однак у зв`язку з несплатою судового збору апеляційна скарга була повернута. Наполягає, що у ситуації, яка виникла при оскарженні рішення суду першої інстанції, відповідач діяв швидко та відповідно до ситуації, про що свідчить вчасно подана апеляційна скарга. Відповідач стверджував, що праву особи на повторне звернення з апеляційною скаргою кореспондує право суду прийняти таке виконання, за умови усунення недоліків попередньо поданої скарги та дотримання встановленої судом процедури, крім того, КАС України не визначає додаткового строку протягом якого особа може реалізувати таке право, у разі пропуску первинного. Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 7 червня 2022 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що в черговий раз не наводить підстав в обґрунтування неможливості своєчасного повторного подання апеляційної скарги відразу після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше (01.12.2021), а лише повторює зміст обставин, які раніше не визнавалися судом апеляційної інстанції як поважні, що позбавляє суд можливості встановити саме поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що вдруге апеляційну скаргу було подано через 16 днів після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги поданої вперше. Так само відповідач не зазначав обставин які унеможливлювали повторне подання апеляційної скарги відразу після сплати судового збору 06.12.2021. Суд також керувався тим, що виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку). Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі. Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків. Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення. Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям. Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2022 року у справі №520/5663/21. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх Судді О.В. Білоус Н.Є. Блажівська