Постанова Вінницький апеляційний суд № 126/516/17

Справа № 126/516/17 Провадження № 33/801/515/2022 Категорія: 147 Головуючий у суді 1-ї інстанції Хмель Р. В. Доповідач: Матківська М. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2022 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В., розглянувши за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 15 березня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, Встановив: Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №179422, який складено 09 лютого 2017 року о 20 год 50 хв, - водій ОСОБА_1 09 лютого 2017 року о 20 год 40 хв по автодорозі Маньківка-Війтівка керував автомобілем ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння; водій від медичного освідування на факт вживання спиртних напоїв відмовився, чим порушив п .2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП. Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 15 березня 2017 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 320,00 грн. В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , направленій до суду 07 червня 2022 року, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, зазначивши, що постанова Бершадського районного суду Вінницької області винесена 15 березня 2022 року, однак про її існування йому стало відомо лише 06 червня 2022 року зі слів працівників виконавчої служби Бершадського району. Пославшись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, просить постанову суду скасувати і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що ознайомившись з матеріалами справи ОСОБА_1 виявив, що суд не вживав заходів щодо виклику його в судове засідання, оскільки єдиний конверт, яким його викликали у судове засідання міститься в матеріалах справи неврученим, що позбавило його можливості реалізувати права передбачені ст. 268 КУпАП. Крім того, матеріали справи не містять направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що свідчить про порушення процедури передбаченої і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі. Також відсутні докази відсторонення його від керування і передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. Його дії не узгоджуються із формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі. В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду і апеляційну скаргу та просить їх задовольнити. При цьому пояснив, що згідно відповіді № 6199/203-22 від 11 липня 2022 року Відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, посвідчення водія у нього не вилучалося і добровільно ним не здано, проте згідно рішення Бершадського районного суду № 126/269/18 від 26 лютого 2018 року про накладення штрафу в розмірі 20 400,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, посвідчення водія підлягає вилученню. Також згідно довідки № 15735 від 07 липня 2022 року, виданої Бершадським відділом ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), станом на 07 липня 2022 року у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження щодо стягнення із ОСОБА_1 . Сам ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що всі штрафи він заплатив давно, років три назад, в тому числі і великі суми штрафів. Його викликали у державну виконавчу службу, давали йому рахунок, на якій слід сплатити певну суму, конкретного розміру на даний час він не пам`ятає і квитанцій у нього не має. Він кошти сплачував через банк, про що повідомляв державну виконавчу службу. Суд апеляційної інстанції, перевіряючи підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 15 березня 2017 року встановив, що така заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За змістом цієї статті строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення починає обраховуватися з дня винесення такої постанови. Як свідчать матеріали справи оскаржувану постанову суд першої інстанції виніс 15 березня 2017 року за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Згідно заяви від 06 червня 2022 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та отримав копію оскаржуваного рішення 06 червня 2022 року (а. с. 13). Апеляційну скаргу на постанову суду ОСОБА_1 подав до суду 07 червня 2022 року засобами поштового зв`язку, про що свідчить штамп на конверті «Бершадь 2 07.06.2022», тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП строку. Посилання ОСОБА_1 як на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду на те, що копію оскаржуваної постанови він отримав 06 червня 2022 року, не заслуговують на увагу, як і доводи стосовно не вчинення судом першої інстанції всіх дій, необхідних для повідомлення його про дату час та місце судового засідання. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів. Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції надсилав повістку ОСОБА_1 за тією ж адресою з якої надсилалась апеляційна скарга, а саме « АДРЕСА_1 », однак вказана повістка повернулась неврученою. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №179422 вказано, що розгляд справи відбудеться у Бершадському районному суді, з чим ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис (а. с. 2). Однак протягом розумних строків він не цікавився розглядом справи, що підтверджується фактичним поданням апеляційної скарги на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 15 березня 2017 року лише 07 червня 2022 року, та пропуск строків передбачених ч. 2 ст. 294 КУпАП. За наведених обставин, наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не можна визнати поважними, а тому йому слід відмовити в поновленні такого строку та на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу повернути. На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд постановив: Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 15 березня 2017 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 15 березня 2017 року повернути особі, яка її подала. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. В. Матківська