Постанова 4824 № 760/17782/19

Справа № 760/17782/19 Головуючий в суді І інстанції Кушнір C.І. Провадження № 22-ц/824/7489/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (у порядку письмового провадження) 13 липня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , 3-я особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лебедів квартал» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 25 січня 2019 року відбулося залиття її квартири, про що комісією ОСББ «Лебедів квартал» складено акт від 12 лютого 2019 року, відповідно до якого в квартирі НОМЕР_3, яка розташована на 15-му поверсі над квартирою НОМЕР_2 , де мешкає ОСОБА_1 виявлена поломка сантехнічного обладнання, що призвело до затоплення квартири НОМЕР_2 . Внаслідок залиття позивачу було завдано матеріальну шкоду в сумі 31 186 грн., що підтверджується звітом про оцінку матеріального збитку заподіяного внаслідок залиття. За проведення експертизи позивачем було сплачено 2 500 грн. За таких обставин, просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 31 186 грн., 2 500 грн. витрат на оплату послуг експертів, а також судові витрати. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 33 686 грн. та судовий збір в сумі 768, 40 грн. Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує зокрема на те, що місцевий суд помилково встановив, що вина за заподіяння шкоди лежить на ній, оскільки акт комісії від 12 лютого 2019 року, яким визнано її вину у залитті квартири, не відповідає формі встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій». Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано що місцевим судом в повному обсязі з`ясовано всі обставини справи, та правильно встановлено, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність шкоди та її розмір, натомість відповідач жодним чином не спростував свою вину за заподіяну шкоду, а тому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним залишити її без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався тим, що Акт про залиття від 12 лютого 2019 року та Звіт про оцінку майна від 27 лютого 2019 року є належними та допустимими доказами, що підтверджують наявність шкоди та її розмір. Водночас, відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, не надала інших доказів щодо розміру спричиненою позивачу шкоди, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 11 червня 2007 року (а.с.4). ОСОБА_1 є власником, зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №281067216, довідкою Відділу обліку та моніторінгу інформації про реєстрацію місця поживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області. З акту про залиття, що трапилось на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 12 лютого 2019 року, складеного комісією ОСББ «Лебедів квартал» в складі голови комісії Грапенюк О.В., управляючого ОСОБА_3 , слюсаря - сантехніка ОСОБА_4 , вбачається, що 25 січня 2019 року в будинку АДРЕСА_1 трапилося залиття. Причиною залиття, що трапилось на системі ГВП є тріщина на з`єднувальній муфті рушникосушарки в кв. НОМЕР_3 на 15 поверсі. Висновки і рекомендації комісії: усунути несправності в обладнанні в кв. НОМЕР_3 , заміна в кв. НОМЕР_3 рушникосушарки та всіх її з`єднувальних елементів (а.с.5). Згідно додатку № 1 до акту про залиття: в результаті залиття квартири НОМЕР_2 , що трапилось 25 січня 2019, комісія зареєструвала наступні пошкодження: санвузол - розбухли декоративні елементи на дверях, на стелі жовті плями в районі карнизу; гардеробна - відклеївся плінтус - 1 шт.; кухня - декоративні перегородки між кухнею і кімнатою, пошкодження декоративних елементів (пофарбування); кімната - пошкодження шпалер 30 м.2, розшарування та вздуття ламінату по площі всієї (кімнати) підлоги; лоджія - часткова руйнація шпалер в результаті випаровувань надмірної вологи; в результаті залиття килим було пошкоджено пліснявою (а.с.6). Згідно звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна від 27 лютого 2019 року, виконане ПП «Аверті», вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 станом на час проведення оцінки складає: 31 186 грн (а.с.31). Згідно зі статтею 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України). Відповідно до статті 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» покладено на споживача обов`язки щодо своєчасного вжиття заходів з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; своєчасного проведення підготовки помешкання та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; допущення у приміщення квартири представників виконавця/виробника для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку. Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вина останнього. Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди, а тому саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки залиття квартири позивача сталося з вини відповідача внаслідок тріщини на з`єднувальній муфті рушникосушарки в квартирі відповідачки, що підтверджується актом про залиття від 12 лютого 2019 року. ОСОБА_1 свою відповідальність за належний стан водопроводу у своїй квартирі та розмір завданої шкоди не спростувала, а відтак підлягає відшкодуванню майнова шкода, у розмірі, визначеному звітом про оцінку збитків. Твердження апелянта про те, що залиття квартири позивача сталося не з її вини, а з вини балансоутримувача, оцінюються колегією суддів критично, оскільки будь-яких доказів, що відповідач зверталися до ОСББ «Лебедів квартал» щодо не належного технічного стану внутрішньо будинкових мереж, з листами про необхідність проведення ремонту чи скаргами на неналежне виконання умов договору про надання послуг з утримання будинку суду не надано. Твердження апеляційної скарги про те, що акт комісії від 12 лютого 2019 року не є належним та допустимим доказом по справі, відхиляється колегією суддів, з огляду на таке. Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, у разі аварії чи залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття.Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної особи не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин. Отже, законодавством чітко визначено, що факт залиття, його причина та обсяг пошкоджень мають фіксуватись у складеному акті комісійного обстеження приміщення, у якому відбулось залиття. Саме такий акт і є відповідним (належним, допустимим, достовірним) доказом, на підставі якого відбувається розрахунок матеріальної шкоди вартості відновлювального ремонту. Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками залиття квартири позивачки 12 лютого 2019 року було складено акт про залиття комісією ОСББ «Лебедів квартал» в складі голови комісії Грапенюк О.В., управляючого ОСОБА_3 , слюсаря - сантехніка ОСОБА_4 , з якого вбачається, що 25 січня 2019 року в будинку АДРЕСА_1 трапилося залиття. Причиною залиття, аварії, що трапилась на системі ГВП є тріщина на з`єднувальній муфті рушникосушаки в кв. НОМЕР_3 на 15 поверсі. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у вказаному акті зазначені всі обов`язкові реквізити, а саме: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття, отже даний акт відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, і є належним доказом. Та обставина, що відповідачка не підписала даний акт, не свідчить про недостовірність вказаного акту комісії, адже відповідачка жодними належними та допустимими доказами не спростувала факт залиття квартири позивачки внаслідок аварії, що трапилась на системі ГВП, а саме тріщини на з`єднувальній муфті рушникосушаки в квартирі відповідачки. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Судді: