Постанова 4857 № 500/7586/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/7586/21 пров. № А/857/4289/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н. В., Коваля Р.Й. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року (суддя Дерех Н.В., час ухвалення 11:25 год., місце ухвалення м.Тернопіль, дата складання повного тексту 17.01.2022), в адміністративній справі №500/7586/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), про визнання протиправною та скасування постанови, встановив: У листопаді 2021 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в якому просив: 1) визнати протиправною та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №285926 від 26.10.2021, якою постановлено стягнути з ОСОБА_1 8500,00 грн.; 2) стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви та витрати на професійну правничу (правову) допомогу. Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №285926 від 26.10.2021. Стягнуто з відповідача на користь позивача 908,00 грн. сплаченого судового збору. Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 року в цій же адміністративній справі №500/7586/21 заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 2000 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу. З рішенням суду першої інстанції від 11.01.2022 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а тому винесене судом рішення підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що в рамках проведення заходів державного контролю шляхом проведення рейдової перевірки, 29.09.2021 р. на а/д М-19 км. 345+580м. під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT-тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), з напівпричепом марки WEIGHTLIFTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), який належить позивачу, зафіксовано перевищення вагових обмежень, а саме навантаження на одиночну вісь 11590 т., що на 5,36% перевищує нормативно визначені 11 т.. За результатами перевірки складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0051157 від 29.09.2021р. та Акт №0054543 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.09.2021р., на підставі яких проведено Розрахунок №0054543 від 29.09.2021р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд 9,8 євро. Вказує апелянт, що за відсутності у водія позивача при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, тобто без документів, передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, відповідальність передбачено абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». За результатами розгляду акту №313036 від 29.09.2021 р., що відбувся в Придністровському міжрегіональному управлінні Укртрансбезпеки (Тернопільська область), 26.10.2021р. заступником начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено Постанову №285926 від 26.10.2021 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 у сумі 8500 грн. за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та у відповідності до вимог ст.60 цього Закону. Апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф за відсутність такого дозволу, вказуючи, що аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Також вважає скаржник, що суд першої інстанції помилково посилається на позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16, враховуючи, що станом на сьогоднішній день вже є рішення, де чітко зазначена

позиція Верховного Суду, зокрема у постанові від 22.12.2021 у справі №420/3371/21 з аналогічного питання щодо необхідності отримання дозволу на проїзд у разі перевищення вагових параметрів при перевезенні, в тому числі, подільного сипучого вантажу. Також судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано правові висновки Верховного Суду щодо методики зважування, зроблені, зокрема, у постановах Верховного Суду: від 22.12.2021 у справі №420/3371/21; від 03.07.2019 у справі №819/1381/16; від 02.08.2018 у справі №820/1420/17; від 21.09.2018 у справі №804/5296/17, згідно з якими жодним нормативним документом, що регулює діяльність Укртрансбезпеки, під час здійснення габаритно-вагового контролю не встановлено обов`язок використання методики при зважуванні тих чи інших видів вантажів (у тому числі сипучих, рідин). Діючі нормативно-правові акти не передбачають окремі порядки зважування наливних та насипних вантажів, а також не передбачають якісь інші нормативи допустимих навантажень в залежності від виду вантажу (рідини, сипучі) на осі транспортного засобу ніж ті, що зазначені в п.22.5 Правил дорожнього руху. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 11.01.2022р. та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з урахуванням наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що інспекторами Придністровського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки (Тернопільська область) в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті - Порядку 1567, шляхом проведення рейдової перевірки, 29.09.2021р. на а/д М-19 км 345+580м перевірено транспортний засіб марки RENAULT-тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), з напівпричепом марки WEIGHTLIFTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), що належить та використовується в своїй діяльності автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 , при наданні послуг з перевезення вантажу - пшениці, на підставі товарно-транспортної накладної №0125 від 29.09.2021, по маршруту: с.Мшанець, Тернопільська область м.Тернопіль. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку №012793 від 27.09.2021 року та графіка проведення рейдових перевірок Придністровського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки (Тернопільська область) в період з 27.09.2021 по 03.10.2021 (а.с. 50, 51). Також, габаритно-ваговий контроль здійснювався на підставі графіка роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на вересень 2021, погодженого Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області, Управлінням превентивної діяльності ГУНП в Тернопільській області, Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (а.с. 52). Під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT-тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки WEIGHTLIFTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на підставі талону (роздруківки) зважування №17 від 29.09.2021, зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на одиночну вісь, а саме 11,590 т, при нормативно визначених 11 т. (а.с. 55). За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспекторами Придністровського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки (Тернопільська область) складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0051157 від 29.09.2021 та Акт №0054543 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.09.2021, на підставі яких проведено Розрахунок №0054543 від 29.09.2021 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд 9,8 євро (а.с. 56, 57, 58). За результатами проведення рейдової перевірки складено також Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №313036 від 29.09.2021, в якому вказано, що автомобілем марки RENAULT-тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки WEIGHTLIFTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під час надання послуг з перевезення вантажу згідно ТТН№0125 від 29.09.2021 при проходженні габаритно-вагового контролю було виявлено перевищення вагових параметрів на одиночну вісь 590 кг, що склало 5,36%, відповідальність за яке передбачено абзацом 14 частини 1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт (а.с. 54). Про розгляд акту №313036 від 29.09.2021 та призначення на 26.10.2021 року до розгляд справи про порушення було інформовано позивача ОСОБА_2 листом-повідомленням №82504/4.3/24-21 від 01.10.2021 (рекомендованим листом 4602702695656) (а.с. 61). 26.10.2021 посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №285926, з якою вбачається, що 29.09.2021 (а/м М-19) під час перевезення вантажу автомобілем марки RENAULT НОМЕР_1 з перевищенням габаритно-вагових параметрів більше 5% на одиничну вісь, чим порушено ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт", ст. 60 абзацу 14 частини першої Закону України Про автомобільний транспорт перевищення габаритно-вагових норм більше 5% без відповідного дозволу. За вказане порушення до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 8500,00 грн. (а.с. 62). Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №285926 протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до адміністративного суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваної постанови відповідача від 26.10.2021 року, вважаючи, що оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф за відсутність такого дозволу. Суд вважав, що у спірному випадку до позивача має бути застосована відповідальність у вигляді нарахування плати за проїзд, що і було зроблено відповідачем шляхом нарахування плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, вказаній у Розрахунку від 29.09.2021. За правилами, що визначені частиною 1 статтею 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги за відсутності підстав виходу за такі межі. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що вказане рішення суду першої інстанції ухвалено з невідповідністю його висновків обставинам справи та недотриманням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Закон України Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353-XII визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища, згідно із статтею першою цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання. Частиною другою статті 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879). Відповідно до п.3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. За визначенням, наведеним у підпункті 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ. Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно - транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом (окрім зазначених у частині другій даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.. При цьому допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. Слід зазначити, що обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника. Згідно статті 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 №2862-IV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 року, небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства. Згідно п.4 Правил №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. З аналізу наведених норм слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Судом встановлено, що під час здійснення інспекторами Придністровського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT-тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки WEIGHTLIFTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на підставі талону (роздруківки) зважування №17 від 29.09.2021 зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на одиночну вісь, а саме 11,590 т, при нормативно визначених 11т.. В той же час, інші показники відповідають нормативним значенням, а саме, повна вага транспортного засобу становить 39,9 т. - при нормативному значенні 40 т, а навантаження на інші осі відповідає нормативному значенні для них відповідно, визначеному п.22.5 ПДР. Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2%, що дає підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону №2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл. Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі №803/1540/16, від 22.12.2021 у справі №420/3371/21. За результатами проведення габаритно-вагового контролю складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0051157 від 29.09.2021 та Акт №0054543 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.09.2021, на підставі яких проведено Розрахунок №0054543 від 29.09.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд 9,8 євро. Як видно з Акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №313036 від 29.09.2021, автомобілем марки RENAULT-тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки WEIGHTLIFTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , згідно з товарно-транспортною накладною №0125 від 29.09.2021 (а.с. 60) здійснювалось надання послуг з перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а саме навантаження на одиночну вісь - 11590 т, що на 5,36% перевищує нормативно визначені 11 т. та відсутність у водія позивача при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, тобто без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, як це визначено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В ході розгляду даної справи судом встановлено, що у спірному випадку транспортний засіб здійснював перевезення подільного вантажу (пшениці), про що зазначено в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів і в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф за відсутність такого дозволу. При цьому суд, покликаючись на правову позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16, вважав, що у випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами до перевізника може бути застосована відповідальність лише у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів. Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, з врахуванням вищевказаного та з огляду на наступне. Пунктом 32 Порядку 879 передбачено, що перевізник, яким має намір використовувати великовагових та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноваженого Укравтодором підприємств із заявою при видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу видається підрозділами МВС, що забезпечує безпеку руху, після надання погодженого маршруту. Із системного аналізу наведених вище положень ч.4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги», ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» не встановлено жодних виключень щодо обов`язковості наявності дозволу на рух в залежності від виду вантажу, який перевозиться (сипучі вантажі, рідини, тощо). Обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі виникає у разі перевищення транспортним засобом вагових та габаритних параметрів над нормативними. Колегія апеляційного суду зауважує, що Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 не наводив правових висновків стосовно того, що якщо дозвіл на рух подільного вантажу не видається, то перевізник сплачує лише плату за проїзд та не несе відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Верховний Суд констатував обставини і висновки, які зробив суд першої і апеляційної інстанції, та зазначив, що суд як першої, так і апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, дійшли передчасних висновків в частині оскаржуваних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, судові рішення в частині оскаржуваних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.06.2016 скасовано, справу направлено в наведеній частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Отож, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Із врахуванням того, що пунктом 22.5 ПДР встановлена габаритно-вагова норма щодо граничного навантаження на осі, відсоткове перевищення цього показника є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт». Судом встановлено, що позивач під час здійснення габаритного-вагового контролю належного йому транспортного засобу при проїзді автомобільними дорогами загального користування за результатами перевищення вагового контролю більше як на 5 відсотків не пред`явив оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, тобто здійснив рух транспортним засобом без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, як це визначено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», чим допустив порушення, відповідальність за що передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного/подільного вантажу без відповідного дозволу, а тому відповідачем правомірно накладено на позивача штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказані у справі фактичні обставини та наведене правове регулювання дають підстави вважати, що постанова Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №285926 від 26.10.2021 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн. є правомірною та скасуванню не підлягає, що підтверджує обґрунтованість доводів апеляційної скарги. Відносно висновків суду про відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу і вказане є підставою для виникнення об`єктивних сумнівів у достовірності результатів зважування, слід вказати на таке. Дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю. Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України №3353-ХІІ, статті 33 Закону №2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, Суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу. Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 пункту 19 Порядку №879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах. Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам, неврахував чинних норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржене рішення суду від 11.01.2022 року, згідно статті 317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову. Також колегія суддів зазначає, що у зв`язку із відсутністю підстав для задоволення позовних вимог, відповідно до статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню в користь позивача понесені ним судові витрати. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) задоволити. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в адміністративній справі №500/7586/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови скасувати і прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль