Постанова 4855 № 320/1148/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1148/21 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Черпіцької Л.Т. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 932420121090 від 09.11.2020 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з переведенням на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період служби в рядах Радянської Армії з 11 травня 1976 року по 19 травня 1978 року та здійснити переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 05 листопада 2020 року з урахуванням довідок Ставищенської РДА про складання заробітної плати №12-29/160 від 04.11.2020 року, №12/29/161 від 04.11.2020 року та №12-29/162 від 04.11.2020 року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року адміністративний позов задоволено: Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 932420121090 від 09.11.2020 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з переведенням на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період служби в рядах Радянської Армії з 11 травня 1976 року по 19 травня 1978 року та здійснити переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 05 листопада 2020 року з урахуванням довідок Ставищенської РДА про складання заробітної плати №12-29/160 від 04.11.2020 року, №12/29/161 від 04.11.2020 року та №12-29/162 від 04.11.2020 року. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що служба в Збройних Силах не відноситься до категорії посад державної служби та не може бути врахована як стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій державної служби. Також зазначає про неможливість врахування довідок, наданих позивачем. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та призначено до розгляду в порядку письмового провадження. 18 квітня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення ОСОБА_1 . Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05 листопада 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії з переведенням на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішенням № 932420121090 від 09.11.2020 року відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії з переведенням на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» обґрунтовуючи своє рішення тим, що станом на 01.05.2016 року позивач має лише 18 років та 2 дні роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Отримавши вказане рішення, 12 листопада 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про надання розпорядження про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням стажу служби в рядах Радянської армії за період з 11 травня 1976 року по 19 травня 1978 року до стажу державної служби, долучивши при цьому довідку Ставищенського районного військового комісаріату № 258 від 29.10.2020 року. Однак, на вказане звернення ГУ ПФУ у Київській області 08 грудня 2020 року надало відмову в переводі на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з ідентичних міркувань першої відмови, взагалі не прийнявши до уваги строк служби в рядах Радянської Армії за період з 11 травня 1976 року по 19 травня 1978 року. Вважаючи рішення відповідача про відмову у зарахуванні до стажу державної служби період служби в рядах Радянської Армії протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що відповідач, неправомірно не зарахував більш ніж 2 роки проходження позивачем військової служби у Збройних Силах, що також узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 03.07.2018 по справі № 569/350/17, а рішення Головного управління ПФУ у Київській області № 932420121090 від 09.11.2020 року про відмову у перерахунку пенсії з переведенням на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправним. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV(далі - Закон №1058) цей Законрегулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу"(далі - Закон №889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Частиною першою статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу"(далі - Закон №3723-XII) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першоїстатті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IVвизначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Аналіз положень частини першої статті Закону №3723-XII дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV. До 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно д остатті 37 Закону №3723-ХІІ. Так, пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу"у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Отже, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців,стаття 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж. Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІлише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першоюстатті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж. Правова позиція в аналогічних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 № 569/350/17, від 03.07.2018 № 586/965/16-а та від 10.07.2018 № 591/6970/16-а. Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені. Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283(далі - Порядок № 283), та додатку до нього (діяли до 01.05.2016). Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби", якою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії. Пунктом 1 Порядку № 283 передбачено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби. Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; Порядком №283 (чинного до 01.05.2016) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Згідно частини 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів. Як вже зазначено колегією суддів, відповідач відмовив позивачу у переведенні на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з підстав того, що у відповідності до ст. 25 Закону України «Про державну службу» проходження служби в Збройних Силах не відноситься до посад державної служби. Проте, до стажу державної служби осіб включаються усі види військової служби, які вони проходили у Збройних силах та інших військових формуваннях України та колишнього СРСР до 01 травня 2016 року. Відповідно до пункту 3 Порядку №283, чинного до 01.05.2016, до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Відповідно до довідки Ставищенського районного військового комісаріату № 258 від 29.10.2020 року, позивач проходив військову службу у Збройних силах з 11 травня 1976 року по 19 травня 1978 року, тобто більш ніж 2 роки. У період проходження ним служби у лавах Радянської Армії, визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Таким чином, період перебування позивача на військовій службі в Радянській Армії з 11 травня 1976 року по 19 травня 1978 року підлягає зарахуванню до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії. Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадяни України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України. Втрата чинності Порядком №283 згідно зпостановою Кабінету Міністрів Українивід 25 березня 2016 року № 229, не позбавляє права позивача на зарахування зазначеного стажу до стажу державної служби, яке він набув до 25.03.2016, оскільки відповідно до статті 22 Конституції Українипри прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що пенсійний орган протиправно відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу, оскільки позивач має відповідний стаж на посаді державної служби, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком згідно із ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної йому відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону № 3723-XII. Правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 від 13 лютого 2019 року. При цьому, у випадку незгоди відповідача з наданими позивачем довідками Ставищенської РДА, які видані останньому у встановленому законодавством порядку, останній не позбавлений права оскаржити інформацію, викладену в них, у встановленому законодавством порядку. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року. До того ж, доводи апеляційної скарги містять лише виклад фактичних обставин та правових норм, і є ідентичними тим, що вже були викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, та яким судом першої інстанції було надано вірну правову оцінку. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись статті 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Л.Т. Черпіцька