LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС910/7439/21

від 06.07.2022 · Господарська
Резолютивна:Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Де-Люкс» (що приєдналося до цієї ж касаційної скарги) у справі № 910/7439…

УХВАЛА 06 липня 2022 року м. Київ cправа № 910/7439/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К., секретар судового засідання - Астапова Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Де-Люкс» (що приєдналося до цієї ж касаційної скарги) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 (колегія суддів: Чорногуз М. Г., Куксов В. В., Агрикова О. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 (суддя Щербаков С. О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» про зобов`язання вчинити дії, за участю представників: позивача - Горбач А. М., особи, яка приєдналася до касаційної скарги, - не з`явилися, відповідача -Глущенко М. М., ВСТАНОВИВ Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" (далі - ТОВ "Київ Інвест Груп") усунути загрозу магістральному газопроводу "Київ-Брянськ" шляхом невідкладного знесення (демонтажу) автозаправної станції та побутових споруд, що знаходяться у Святошинському районі міста Києва, на 15 кілометрі Брест-Литовського шосе в охоронній зоні магістрального газопроводу "Київ-Брянськ". Фактичні обставини справи, встановлені судами

2. Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.12.2019 № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» позивачу видано ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу.

3. По території Святошинського району міста Києва проходить магістральний газопровід «Київ-Брянськ» діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 - км 14,91, робочий тиск (Ру) - 4.5 МПа, розмір охоронної зони з обох боків від осі газопроводу - 150 метрів, який відноситься до 1 класу та перебуває на балансі ТОВ «Оператор ГТС України.

4. Відповідач використовує газову автозаправну станцію (далі - АЗС) на цій території охоронної зони магістрального газопроводу.

5. Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав розміщення на земельній ділянці, яка розташована в межах охоронної зони магістрального газопроводу «Київ- Брянськ», модульного автогазозаправного пункту «Барс 2000». 6. 11.12.2017 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Де-Люкс» (далі - ТОВ «Де-Люкс») укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, згідно з яким останньому надано право на організацію й експлуатацію місць для платного паркування транспортних засобів, а також спеціальних місць для безкоштовного їх паркування тих, що перевозять інвалідів, які розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Святошинський район, просп. Перемоги (автодорога Київ-Житомир 14 км) в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.

7. На підставі договору господарського відання від 23.05.2018 № В/Б-Л-14км ТОВ «Де-Люкс» передало ТОВ «Київ Інвест Груп» у господарське відання й експлуатацію автомобільний газовий пункт модульного типу, його складові, призначені для реалізації скрапленого газу та продажу супутніх товарів, у тому числі й підакцизних, що знаходяться за вищевказаною адресою.

8. На обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що в охоронній зоні магістрального газопроводу високого тиску "Київ-Брянськ" (перебуває на балансі позивача) розташована газова автозаправна станція (БАРС) та побутові споруди, які, на його думку, становлять загрозу як для будівель і газопроводів, так і для життя та здоров`я фізичних осіб. Короткий зміст судових рішень 9. 09.09.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022, про задоволення цього позову.

10. Ухвалюючи таке рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що встановлення ТОВ "Київ Інвест Груп" в адміністративних межах Святошинського району міста Києва в охоронній зоні - на ділянці магістрального газопроводу «Київ-Брянськ» діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 - км 14,91, робочий тиск (Ру) - 4.5 вздовж автодороги Брест-Литовське шосе на 15 км від міста Київ автомобільного газозаправного пункту модульного типу АЗС (БАРС) та побутових споруд є порушенням охоронної зони та приписів статей 8, 9, 11, 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів». При цьому суд врахував, що надані відповідачем дозвільні документи не місять відомостей проведених досліджень і перевірки питань дотримання ним вимог охоронних зон, передбачених цим Законом, а також погодження від підприємства магістральних газопроводів на розміщення автогазозаправного пункту.

11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про порушення відповідачем шляхом розміщення в межах охоронної зони магістрального газопроводу автогазозаправної станції обмежень, встановлених Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747, та частиною четвертою статті 22 цього ж Закону, відповідно до якої заборонено розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів у межах охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

12. У лютому 2022 року ТОВ «Київ Інвест Груп» звернулося з касаційною скаргою на ці судові рішення, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

13. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статей 8, 9, 11, 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів».

14. У березні 2022 року ТОВ «Де-Люкс» звернулося до суду касаційної інстанції із заявою про приєднання, яка ухвалою Верховного Суду від 14.02.2022 приєднана для спільного розгляду з касаційною скаргою ТОВ «Київ Інвест Груп». Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

15. ТОВ «Оператор ГТС України» у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, обґрунтовуючи свої доводи тим, що на момент підписання ТОВ "Київ Інвест Груп" та ТОВ «Де-Люкс» договору від 23.05.2018 № В/Б-Л-14км автогазозаправна станція не була введена в експлуатацію і доказів того, що саме останнє розмістило автогазозаправну станцію ТОВ «Київ Інвест Груп» не надало, а дозвільні документи також не містять відомостей проведених досліджень і перевірки питань дотримання останнім вимог охоронних зон, передбачених Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральний трубопроводів».

16. Крім того, позивач шляхом подання письмового заперечення просив відмовити ТОВ «Де-Люкс» у задоволенні заяви про приєднання до касаційної скарги ТОВ «Київ Інвест Груп».04.07.2022 ТОВ «Оператор ГТС України» надіслало до Верховного Суду письмові пояснення, в яких аналогічно вимогам відзиву на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні. Утім ці пояснення не можуть бути прийняті до розгляду разом відзивом на касаційну скаргу, виходячи з такого.

17. Відповідно до приписів статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

18. В ухвалі від 14.04.2022 Верховний Суд встановив учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.06.2022.

19. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 118 цього ж Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

20. Оскільки скористатися таким правом на подачу письмових пояснень з вимогами, аналогічними вимогам у відзиві на касаційну скаргу, можна лише протягом вказаного строку, то письмові пояснення ТОВ «Оператор ГТС України» залишаються судом касаційної інстанції без розгляду.

21. У зв`язку із вищезазначеним також залишаються без розгляду заперечення ТОВ "Київ Інвест Груп" на додаткові пояснення ТОВ «Оператор ГТС України». Позиція Верховного Суду

22. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

23. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку. Тому для розуміння цих термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

24. У постанові від 19.03.2021 у справі № 922/698/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги свою попередню практику (ухвала від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19), зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет), тоді як під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

25. У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

26. Звертаючись до тверджень ТОВ «Київ Інвест Груп», зазначених ним у касаційній скарзі, стосовно відсутності висновку у питаннях застосування положень Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», колегія суддів зазначає про таке.

27. Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 викладав висновок стосовно застосування приписів цього Закону у справі з подібними правовідносинами № 509/3712/16-ц.

28. Так, у справі № 509/3712/16-ц ПАТ «Укртрансгаз» просило зобов`язати відповідача знести огорожу, що знаходиться в межах охоронної зони магістрального газопроводу-відводу до ГРС Одеса-3 на 106,75 км на території Сухолиманської сільради Овідіопольського району Одеської області, посилаючись на те, що побудована ним залізобетонна огорожа є незаконною, оскільки встановлена в охоронній зоні магістрального газопроводу без отримання відповідного дозволу.

29. Установивши, що відповідач збудував залізобетонну огорожу навколо належної йому на праві власності земельної ділянки, на частину якоїпоширюються обмеження, встановлені Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747 та Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», апеляційний суд, з висновками якого погодився Верховний Суд, ухвалив рішення про обов`язок відповідача знести огорожу, яка знаходиться в межах охоронної зони магістрального газопроводу - відводу ГРС Одеса - 3 на 106,75 км, розташовану на території Лиманської сільської ради.

30. Отже, практика вирішення спорів у подібних правовідносинах сформована у вищевказаній постанові Верховного Суду, в якій суд касаційної інстанції вже викладав свій висновок щодо застосування положень Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» у справі з подібними правовідносинами.

31. Тому касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Київ Інвест Груп», відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 296 цього ж Кодексу. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом. Судові витрати

33. У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржників та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягає. Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Де-Люкс» (що приєдналося до цієї ж касаційної скарги) у справі № 910/7439/21 закрити. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснов Суддя Г. М. Мачульський Суддя С. К. Могил

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»