Постанова 4873 № 910/10435/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" червня 2022 р. Справа№ 910/10435/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Руденко М.А. суддів: Барсук М.А. Пономаренка Є.Ю. при секретарі Реуцькій Т.О. За участью представників сторін: від позивача: не з`явився від відповідача: Здоровець С.В. (довіреність від 09.08.2019 б/н) розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2021 про відмову у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/10435/21 (суддя Борисенко І.І.) за позовом приватного підприємства "Український інститут сучасної гештальт- терапії" до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" про спростування відомостей та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 29.06.2021 приватне підприємство "Український інститут сучасної гештальт-терапії" (позивач) звернулось до господарського суду мста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (відповідач) про визнання недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію Приватного підприємства "Український інститут сучасної гештальт-терапії" інформацію, поширену у вільному доступі 12 липня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1 + 1" в передачі "Клуб покинутих чоловіків" в програмі "ТСН тиждень" та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" спростувати як недостовірну інформацію. Ухвалою господарського суду мста Києва від 14.09.2021 прийнято відмову приватного підприємства "Український інститут сучасної гештальт-терапії" від позову. Провадження у справі №910/10435/21 закрито. 15.09.2021 представник відповідача надав до господарського суду міста Києва клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у задоволенні заяви ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1 + 1" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України не надав суду детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у зв`язку з чим взагалі не можливо встановити яку саме правничу допомогу (перелік наданих послуг) було здійснено адвокатом по даній справі № 910/10435/21. Відповідачем було подано лише договір про надання правової (правничої) допомоги від 05.08.2019 та додаток №1 до договору від 05.08.2019, укладені між ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1 + 1" та адвокатом Здоровцем Сергієм Вікторовичем. Надані представником відповідача докази не є належними доказами понесення відповідачем таких витрат, оскільки у вказаному договорі та додатку №1 до договору не визначено які саме юридичні послуги Виконавець (Адвокат Здоровець С.В.) зобов`язується надати Замовнику (ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1+1") та по якій судовій справі такі послуги надаються. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2021 про відмову у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу скасувати. Прийняти нове судове рішення про задоволення клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з приватного підприємства "Український інститут сучасної гештальт-терапії" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн. В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції невмотивовано послався на відсутність документів, які підтверджують надання відповідної правничої допомоги, оскільки матеріали справи містять всі необхідні докази щодо обсягу надання правової допомоги. Суд першої інстанції не звернув уваги, що за договором від 05.08.2019 сплата «гонорару успіху» здійснюється за досягнення «позитивного» для клієнта результату, а не за виконання конкретних дій, як-то: складання відзиву, участь у судовому засіданні тощо. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021 справу №910/10435/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю. 03.11.2021 ухвалою Північного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 ухвалено розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі №910/10435/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Справу №910/10435/21 призначити до розгляду на 01.03.2022. У зв`язку із веденням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану в Україні та активними бойовими діями, із змінами Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, розгляд справи не відбувся. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 розгляд справи призначено на 21.06.2022. 21.06.2022 представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Представник позивача у судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на поштові адреси сторін , а також направлення ухвал на електронні пошти сторін, що зазначені в процесуальних документах, телефонограмою. (а.с.110-112,127,128). Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини. Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 21.06.2022. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне. Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2021, на підставі п.4. ч.1 ст. 231 ГПК України, закрито провадження у справі №910/10435/21 та вирішено питання щодо розподілу витрат зі сплати судового збору (а.с. 77-79). 15.09.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при поданні відзиву на позовну заяву до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції витрати в розмірі 50 000,00 грн. та зазначив, що докази понесення витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку передбаченому ч.8 ст. 129 ГПК України. (а.с.59-66). 13.08.2021 позивачем до господарського суду міста Києва було подано заяву, в якій останній просить у разі надходження від відповідача заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, прийняти законне рішення. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції входив з того, що відповідачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів в підтвердження факту здійснення судових витрат. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови в задоволені заяви, виходячи з наступного. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України). За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України). За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). За приписами ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Вказаною нормою відповідач наділяється правом заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи за рахунок позивача, у випадку якщо внаслідок необґрунтованих дій позивача провадження у справі було закрите або позов було залишено без розгляду. При цьому, відповідною нормою не вимагається наявність у позивача протиправної мети при вчиненні таких дій, або наявність умислу на вчинення протиправних дій. Зазначена норма наділяє відповідача відповідним правом за умови, якщо закриття провадження або залишення позову без розгляду стало наслідком необґрунтованих дій відповідача, тобто таких дій, які призвели до відповідного результату - залишення позову без розгляду в даному випадку. Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Пунктом 3 ч. 5 ст. 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо. Одночасно, ч. 9 ст. 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. З наведених норм вбачається, що підставою для покладення судових витрат на позивача у випадку залишення позову без розгляду є необхідність доведення відповідачем необґрунтованості дій позивача, які можуть полягати у: поведінці позивача під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи; поданні позивачем явно необґрунтованих заяв і клопотань; безпідставному твердженні або запереченні позивачем певних обставин, які мають значення для справи; безпідставному завищенні позивачем позовних вимог. Відзив "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (а.с.59-69) не містить конкретних аргументів та доказів необґрунтованості дій позивача, всі аргументи щодо необґрунтованих дій зводяться до незгоди із поданими позовними вимогами позивача. Згідно із нормами ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Звернення до суду із даним позовом також є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України, яким передбачено безумовний доступ до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Аналізуючи вищевказане, колегія суддів зазначає про те, що позов поданий ПП "Український інститут сучасної гештальт- терапії" про визнання недостовірною, спростування поширених у програмі відомостей, які не відповідають дійсності , не можуть бути розцінені як необґрунтовані дії позивача, оскільки наявність або відсутність порушеного права особи, яка звернулась до суду з позовом, повинен встановити суд під час розгляду справи по суті та з`ясування фактичних обставин справи. В той же час, як вже було зазначено вище, позов було залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку із подачею представником позивача відповідного клопотання. Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути підтвердженням необґрунтованих дій позивача, оскільки це диспозитивне право останнього, яке передбачене нормами господарського процесуального законодавства. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані представником відповідача докази ( договір про надання правової допомоги та додаткова угода) не є належними доказами понесення відповідачем таких витрат, оскільки у вказаному договорі та додатку №1 до договору не визначено які саме юридичні послуги Виконавець (Адвокат Здоровець С.В.) зобов`язується надати замовнику (ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1 + 1") та по якій судовій справі такі послуги надаються. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України). Так, додатковою угодою (а.с. 90-91), сторони договору про надання правової допомоги від 05.08.2019 року самі визначили, що сплата замовником гонорару відбувається на підставі підписаного акту- приймання передачі по конкретній справі. В свою чергу відповідач в порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України не надав суду детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у зв`язку з чим взагалі не можливо встановити яку саме правничу допомогу (перелік наданих послуг) було здійснено адвокатом по даній справі № 910/10435/21. Згідно ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявления завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Колегія суддів відзначає, що в межах розгляду справи № 910/10435/21 судом першої інстанції не встановлено недобросовісності дій позивача в розумінні ст. 43 ГПК України, а ухвала суду від 21.09.2021 про залишення позову без розгляду не містить висновків суду щодо необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідачем не було надано, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції, доказів на підтвердження своєї позиції щодо необґрунтованих дій з боку позивача, в тому числі згідно з вимогами ч. 9 ст. 129 цього Кодексу (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони). Саме по собі пред`явлення позову, та подання заяви про залишення позову без розгляду в порядку ст. 226 ГПК України не може свідчити про необґрунтовані дії позивача. Стосовно доводів апелянта, що суд першої інстанції не звернув уваги, що за договором від 05.08.2019 сплата «гонорару успіху» здійснюється за досягнення «позитивного» для клієнта результату, а не за виконання конкретних дій, як-то: складання відзиву, участь у судовому засіданні тощо, колегія суддів зазначає наступне. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонорару успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55). Північний апеляційний господарський суд зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява N 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72). З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18). Отже передбачених законом підстав для стягнення з позивача понесених відповідачем витрат по справі не встановлено, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволені вимог про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи. Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі №910/10435/21, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі №910/10435/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі №910/104352/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10435/21 повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст судового рішення складено 12.07.2022. Головуючий суддя М.А. Руденко Судді М.А. Барсук Є.Ю. Пономаренко