Постанова Черкаський апеляційний суд № 694/127/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/800/22Головуючий по 1 інстанції Справа №694/127/20 Категорія: 304080000 Дудніченко В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2022 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, в с т а н о в и в : У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідач винними діями завдав шкоди майну позивача під час дорожньо-транспортної пригоди. 23.20.2018 сталася ДТП за участю автомобілів позивача та відповідача. Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.07.2019 у справі № 694/1682/18, залишеним без змін за наслідком апеляційного перегляду, винуватцем ДТП визнано ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Відповідно до Звіту №24/10/18 про оцінку автомобіля від 31.10.2018 матеріальний збиток, завданий позивачеві, як власникові автомобіля MERCEDES-BENZ MB 100D, д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження у ДТП, складає 120 384 грн. За проведену оцінку позивач сплатив 1780,00 грн. Крім того, внаслідок ДТП позивачеві завдано моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях через неможливість користуватися автомобілем і яку оцінено у розмірі 10000,00 грн. ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 120384,00 грн., моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., витрати за проведену експертизу у розмірі 1780,00 грн. та судові витрати. 19.04.2022 позивач подав заяву про залишення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди без розгляду. Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2022 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 120384,00 грн. 1203,84 грн. витрати по сплаті судового збору, 1780 грн. витрати за отримання висновку експерта, а всього 123367,84 грн. Рішення мотивовано обґрунтованістю позову. Зокрема, суд взяв до уваги відомості Звіту №24/10/18 про оцінку автомобіля від 31.10.2018, відповідно до якого матеріальний збиток завданий власникові автомобіля MERCEDES-BENZMB 100D, Д.Н.З. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 120384,00грн. При цьому, суд відхилив висновок експерта №10/2020 від 11.11.2020, оскільки він містить лише дані щодо ринкової вартості автомобіля, а дані щодо розміру збитків у вказаному висновку відсутні. Клопотань про проведення додаткових експертиз відповідачем не заявлялося. Стосовно вимог позивача про стягнення моральної шкоди, то суд взяв до уваги подану заяву про залишення позовних вимог в цій частині без розгляду, у зв`язку з чим дійшов висновку про фактичну відмову від позовних вимог в цій частині. Рішення оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Доводи скарги зводяться до того, що Звіту №24/10/18 про оцінку автомобіля від 31.10.2018 ґрунтується на завищеній вартості пошкодженого автомобіля позивача, середня ціна такого транспортного засобу, на переконання останнього, близько 50 000,00 грн. Висновок оцінювача про фактичне знищення автомобіля не відповідає дійсності, оскільки позивач відремонтував та активно користується ним досі. Висновок експерта №10/2020 від 11.11.2020, яким вартість ТЗ визначена в розмірі 64368,20 грн вважає законним. Суд неправомірно не надав жодної оцінки висновку експерта, зокрема в частині вартості автомобіля. Мотиви відхилення висновку експерта в судовому рішенні не відображені. Суд не усунув розбіжності в цифрах Звіту та Висновку шляхом призначення додаткової експертизи або шляхом допиту експерта. Стягнута судом сума майже вдвічі перевищує встановлену експертом ринкову вартість автомобіля на момент ДТП. Стягуючи вартість автомобіля до ДТП (у зв`язку з тим, що вартість ремонту значно перевищує вартість автомобіля), суд не звернув уваги, що позивач не надавав згоду про визнання його автомобіля фактично знищеним. Тому суд повинен був винести рішення про відшкодування різниці між вартістю ТЗ до ДТП (64368 грн. за висновком експерта) та вартістю транспортного засобу після ДТП, що можна встановити на підставі опису пошкоджень при огляді автомобіля при оцінці спеціалістом ОСОБА_3 або за найвищою ціною аналогічного автомобіля відповідно до цін продажу на інтернет ресурсах або шляхом призначення додаткової експертизи. Окрім цього, суд не надав оцінки та не розглянув питання щодо страхування страховиком автомобілів учасників ДТП, що витребуваний судом (а.с. 60, 65). На підставі таких доводів відповідач вважає рішення незаконним, тому просить його скасувати, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню. Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2018 наслідок ДТП, що відбулась з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ВАЗ-21213» д.н.з. НОМЕР_2 , було пошкоджено автомобіль MERCEDES-BENZ MB 100D, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач. Вина ОСОБА_1 встановлена постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.07.2019 року по справі № 694/1682/18, яка залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 04.10.2019. Відповідно до Звіту №24/10/18 про оцінку автомобіля від 31.10.2018 матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля MERCEDES-BENZMB 100D, д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження у ДТП, складає 120384 грн. (а.с.12). Вказана сума відповідає ринковій вартості автомобіля MERCEDES-BENZMB 100D, д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП. За проведення звіту позивач сплатив 1780,00 грн. (а.с. 6). Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.10.2020 у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу. Відповідно до висновку експерта №10/2020 від 11.11.2020 ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZMB 100D, д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП складає 64 368,20грн. з урахуванням ПДВ. Ринкову вартість автомобіля після ДТП не розраховувалась. Різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП встановити немає можливості (а.с. 96-100). Предметом спору у справі, яка переглядається, є стягнення з винної у скоєнні ДТП особи матеріальних збитків. Винна особа у скоєні ДТП встановлена постановою суду у справі при розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності. Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187,1188 ЦК України. Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Частиною першою статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Відповідач не заперечує свій обов`язок відшкодувати завдану позивачеві шкоду. Спір стосується виключно розміру такого відшкодування. Визначаючи розмір завданої шкоди, позивач надав Звіт №24/10/18 про оцінку автомобіля від 31.10.2018, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий позивачеві як власникові автомобіля MERCEDES-BENZ MB 100D, д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження у ДТП, складає 120 384,00 грн. Тягар спростування такої суми чи доведення меншої вартості відшкодування покладається на відповідача. Заперечуючи проти такої суми відшкодування, відповідач надав інформацію з інтернет-ресурсів з фотографіями автомобілів MERCEDES-BENZ MB 100D (а.с. 33-36), з яких неможливо встановити, чи технічні характеристики транспортних засобів ідентичні пошкодженому у ДТП транспорту. Крім того, ДТП трапилась в 2018 році, а оголошення з продажу автомобілів надані станом на 2020 рік, що могло вплинути на вартість автомобіля. Водночас, ОСОБА_2 також надав інформацію з інтернет-ресурсів з фотографіями автомобілів MERCEDES-BENZ MB 100D (а.с. 122-130), з яких вбачається, що оголошення про продаж розміщено в 2018 році та вартість аналогічного автомобіля вища, ніж та, що вказує відповідач. Таким чином, відповідач не довів, що середньоринкова вартість аналогічного автомобіля до ДТП відрізняється від вартості, яка вказана у Звіті №24/10/18 про оцінку автомобіля від 31.10.2018. Відповідно до висновку експерта №10/2020 від 11.11.2020 ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZMB 100D, д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП складає 64 368,20 грн. з урахуванням ПДВ. Ринкову вартість автомобіля після ДТП не розраховувалась. Різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП встановити немає можливості. Отже, різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП не було встановлено. Відповідач про проведення додаткової чи повторної експертиз не заявляв. Тому, на думку колегії суддів, районний суд обґрунтовано виходив із висновків Звіту №24/10/18 про оцінку автомобіля від 31.10.2018. Посилання апелянта на те, що суд повинен був усунути розбіжності в показниках Звіту та Висновку експерта шляхом призначення додаткової експертизи або шляхом допиту експерта, не беруться до уваги судовою колегією, оскільки таких клопотань відповідач не заявляв, а суд не має права ініціювати такі питання. Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності, змагальності та доказовості доводів кожної із сторін. Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Також відповідач не спростував і вартість завданого збитку по конкретним пошкодженням відповідно до Звіту №24/10/18. Тому суд правильно вирішив спір, виходячи із доказів, що наявні в матеріалах справи. Посилання на те, що позивач не надавав згоду на визнання пошкодженого автомобіля фізично знищеним, у зв`язку з чим суд повинен був стягнути різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, є неможливим за відсутністю достатніх доказів в матеріалах справи. За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції, керуючись принципом змагальності та диспозитивності цивільного процесу, приходить до висновку про правильність рішення районного суду. Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення. Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді