Постанова 4855 № 640/26757/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/26757/21 Головуючий у І інстанції - Гарник К.Ю. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Кучми А.Ю., Лічевецького І.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И Л А: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002640704 від 04 червня 2021 року про застосування штрафу у розмірі 80 000,00 грн, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, помилковим тлумаченням норм Податкового кодексу України, за відсутності обґрунтованого доведення обставин, які стали підставою для прийняття рішення, оскільки податковим органом не враховано факт здійснення повірки засобів вимірювальної техніки на АЗС Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 27 травня 2020 року. Позивач також наголошує на тому, що фактом податкового порушення за ст.128-1 ПК України вважається необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника, які використовуються платником податку у господарській діяльності. Водночас вказана норма не передбачає відповідальності за порушення строку реєстрації зазначеного оснащення. Тому врахування таких обставин і фактів Відповідачем не відповідає вимогам закону. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Позивачем подано додаткові пояснення, в яких він просить розглянути і врахувати ці додаткові пояснення з метою ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення апеляційною інстанцією у справі № 640/26757/21. Зокрема, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» у вказаних поясненнях зазначає, що факт проведення повірки (27.05.2020 року) підтверджується саме проведенням повірки обладнання органами державної стандартизації, а не моментом внесення такої інформації до Реєстру, тому Відповідач безпідставно стверджує про відсутність позитивного результату повірки обладнання, яке розташоване на акцизному складі Товариства. Також Позивач звертає увагу, що ним було укладено з ДП «Укрметртестстандарт» Договір про надання послуг № 340116 від 11.03.2020 щодо здійснення повірки вимірювальної техніки. Згідно з п. 4.1 цього Договору по закінченню надання послуг складається Акт здачі-приймання наданих послуг, що й було зроблено Замовником (ПАТ «Укрнафта») та Виконавцем (ДП «Укрметртестстандарт»), а оскільки законодавство не вимагає та сторони влаштовує зміст такого Акта здачі-приймання наданих послуг, тому й було складено Сторонами цього Договору Акт саме з таким змістом. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Київській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - АЗС, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Старі Петрівці, вулиця Князя Святослава, будинок 1 суб`єкта господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», за результатами якої складено акт від 28.04.2021 року № 6252/10-36-09-00-10/00135390. В Акті перевірки встановлено факт використання Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» у період з 28 травня 2020 року по 09 червня 2020 року на АЗС (акцизний склад, уніфікований № 1002539), що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Старі Петрівці, вулиця Князя Святослава, будинок 1, витратомірів-лічильників у кількості 4 штук, за відсутності на них позитивного результату повірки або оцінки відповідності, що проведені відповідно до законодавства, чим порушено підпункт 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України. 28 квітня 2021 року посадовими особами контролюючого органу, у зв`язку з відмовою від підписання акта перевірки після його ознайомлення було складено Акт відмови від підписання акта перевірки № 499/10-36-09-00-10/00135390. 04 червня 2021 року з урахуванням висновку акту перевірки № 6252/10-36-09-00-10/00135390 від 28 квітня 2021 року (№ 324/31-00-07-04-03/00135390 від 06.05.2021 року - реєстраційний номер та дата реєстрації акту в органі ДПС за місцем реєстрації) та висновку Головного управління ДПС у Київській області від 28 травня 2021 року № 138/12/10-36-09-00 на заперечення акту перевірки, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002640704, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 80 000,00 грн. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, Позивач оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами розгляду якої рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 31 серпня 2021 року № 19860/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 червня 2021 року № 0002640704 залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що під час перевірки Позивачем був наданий формуляр, який містив відомості про повірку засобів вимірювальної техніки, а саме витратомірів-лічильників, що була здійснена: 10 листопада 2015 року; 28 липня 2016 року; 21 травня 2018 року; 27 травня 2019 року; 10 червня 2020 року з відповідними підписами та відтисками клейма. Позивачем дійсність долученого податковим органом формуляру про проведення повірки ЗВТ не заперечується, як і не заперечується той факт, що підчас проведення податкової перевірки контролюючому органу було надано саме формуляр з відміткою проведення повірки ДП «Укрметртестстандарт» - 10 червня 2020 року. Посилання платника податків на Акт здачі-приймання наданих послуг щодо технічного випробовування й аналізування № 340344 від 17 липня 2020 року, як доказ що підтверджує проведення повірки ДП «Укрметртестстандарт» ЗВТ АЗС ПАТ «Укрнафта судом першої інстанції відхилено, оскільки зі змісту відповідного акту неможливо встановити дату та час виконання ДП «Укрметртестстандарт» відповідної повірки. Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України у разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Отже, оскільки та рівнеміри лічильники та витратоміри-лічильники не мали позитивного результату повірки, або оцінку відповідності, або калібрування, акцизний склад, на якому вони розташовані, вважається необладнаним. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що Відповідачем правомірно на підставі висновків акту перевірки № 6252/10-36-09-00-10/00135390 від 28 квітня 2021 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України. Відповідно до пп. 14.1.4, 14.1.6, 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу. Розпорядник акцизного складу це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального. Згідно з пунктом 230.1 статті 230 акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку. Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу, інших газів, бутану, ізобутану за зазначеними в цьому підпункті кодами УКТЗЕД також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Відповідно до пункту 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: 1) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яка перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.07.2019; 2) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01.10.2019; 3) акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01.01.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (далі - Порядок № 891). Згідно з підпунктом 4 пункту 5 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи. Відповідно до абз. 1 п. 6 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпунктах 1-4 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації. Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру формуються розпорядниками акцизних складів за місцем розташування акцизного складу у такому порядку: інформація, зазначена в підпунктах 1-4, 6-10 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру інформацією про відповідальних осіб розпорядників акцизних складів шляхом ручного вводу даних. Відповідно до п. 8 Порядку № 891 до електронних документів для наповнення Реєстру вноситься інформація про: - витратоміри та резервуари, які відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства; - рівнеміри, які відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, що проведені відповідно до законодавства. Метрологічні характеристики рівнемірів і витратомірів під час визначення обсягу обігу та залишку пального повинні відповідати вимогам законодавства. У разі встановлення, заміни, ремонту, технічного обслуговування витратомірів, рівнемірів та резервуарів інформація про такі події до електронних документів для наповнення Реєстру вноситься та надсилається розпорядником акцизного складу до Реєстру протягом 24 годин з моменту закінчення таких робіт. Наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944 затверджено формат даних, структуру та форми електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі. Згідно з пунктом 1 розділу І формату даних Реєстру, Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ структури Реєстру, Реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм: - довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка 1); - довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі - Довідка 2). Пунктом 5 розділу ІІ структури Реєстру визначено надсилання довідок до Реєстру: - основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово; - основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою; - коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації; - коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу. Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» міжповірочний інтервал паливороздавальних колонок для заправки автомобілів: світлими нафтопродуктами, мастилами, скрапленим газом, стисненим газом складає 1 рік. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на акцизному складі ПАТ «Укрнафта» (уніфікований № 1002539) розташовано 4 резервуарів для зберігання пального з метою реалізації, які обладнані рівнемірами - лічильниками (Р - 25, серійний № 2286 - лічильник Quantium 510, серійний - № D1511185; Р - 25, серійний № 2306 - лічильник Quantium 510, серійний № D1511185; Р - 25, серійний № 2306 - лічильник Quantium 510, серійний - № D1511185; Р - 25, серійний № 4974 - лічильник Quantium 510, серійний - № D1511185, які були введені в експлуатацію 27.05.2019 року. 11 березня 2020 року між Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»), як Виконавцем, та Позивачем, як Замовником, укладено договір про надання послуг № 340116, відповідно до якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з повірки законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), калібрування, визначення метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки та/або випробувального обладнання (далі - Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені Послуги. 17 липня 2020 року Сторони склали Акт здачі-приймання наданих послуг щодо технічного випробовування й аналізування № 340344 про те, що Виконавцем у повному обсязі надані послуги щодо технічного випробування й аналізування. Позивачем в позовній заяві було зазначено, що що ДП «Укрметртестстандарт» здійснювалось проведення повірки ЗВТ саме 27 травня 2020 року про що свідчить відмітка у формулярі та зазначеному вище акті від 17 липня 2020 року. Проте, під час перевірки Позивачем був наданий інший формуляр, який містив відомості про повірку засобів вимірювальної техніки Позивача, а саме витратомірів-лічильників, що була здійснена: 10 листопада 2015 року; 28 липня 2016 року; 21 травня 2018 року; 27 травня 2019 року; 10 червня 2020 року з відповідними підписами та відтисками. Позивачем не спростовано дійсність долученого податковим органом формуляру про проведення повірки ЗВТ. Позивачем в додаткових поясненнях зазначено, що згідно з п. 4.1 Договору про надання послуг № 340116 по закінченню надання послуг складається Акт здачі-приймання наданих послуг, що й було зроблено Замовником (ПАТ «Укрнафта») та Виконавцем (ДП «Укрметртестстандарт»), а оскільки законодавство не вимагає та сторони влаштовує зміст такого Акта здачі-приймання наданих послуг, тому й було складено Сторонами цього Договору Акт саме з таким змістом. Проте, колегія суддів звертає увагу, як вбачається з аналізу п. 4.1 Договору про надання послуг № 340116, саме по закінченню надання послуг складається Акт здачі-приймання наданих послуг. Таким чином, оскільки зі змісту акта № 340344 неможливо встановити дату та час виконання ДП «Укрметртестстандарт» відповідної повірки, відповідно до п. 4.1 Договору про надання послуг № 340116 такою датою є 17 липня 2020 року (закінчення надання послуг), а не 27 травня 2020 року чи навіть 10 червня 2020 року. Щодо доводів Позивача про те, що норма ст.128-1 ПК України не передбачає відповідальності за порушення строку реєстрації зазначеного оснащення, тому врахування таких обставин і фактів Відповідачем не відповідає вимогам закону, колегією суддів встановлено наступне. Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України у разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Отже, оскільки рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники не мали позитивного результату повірки, або оцінку відповідності, або калібрування, акцизний склад, на якому вони розташовані, вони вважаються необладнаними. Пунктом 128-1.1. статті 128-1 ПК України передбачено, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Відповідача видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції, який правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: А.Ю. Кучма І.О. Лічевецький