Ухвала КАС ВС № 640/23787/20

УХВАЛА 07 липня 2022 року м. Київ справа №640/23787/20 адміністративне провадження № К/990/15821/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Губської О.А., суддів - Білак М.В., Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2021 року у справі та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №640/23787/20 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернулася з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просила суд: - визнати незаконною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09 вересня 2020 року №53894054 про стягнення виконавчого збору. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору, прийняту 09 вересня 2020 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченком М.О. в межах виконавчого провадження ВП №53894054. Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3537,38 грн (три тисячі п`ятсот тридцять сім гривень тридцять вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2021 року змінено в мотивувальній частині. В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2021 року залишено без змін. Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 23 червня 2022 року через підсистему «Електронний суд». Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII. Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. З матеріалів касаційної скарги та ухвалених у цій справі судових рішень вбачається, що спір у цій справі виник щодо визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору. За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Верховний Суд відхиляє доводи заявника про застосування судами норми права без урахування висновку Верховного Суду, висловленого у справі №200/13920/19-а, оскільки вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, встановлених у кожному конкретному випадку. Інші аргументи скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Отже, перевіряючи матеріали касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у такій категорії адміністративних справ. Тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. За таких обставин, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 333 КАС України, Суд у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2021 року у справі та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №640/23787/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. СуддіО.А. Губська М.В. Білак О.В. Калашнікова