Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/14282/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2022 рокуСправа № 380/14282/21 пров. № А/857/7697/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року (суддя Коморний О.І., м.Львів), - ВСТАНОВИВ: У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУПФ) в якому просила: визнати протиправним дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком з урахуванням частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019 і 2020 роки; зобов`язати ГУПФ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням частини другої статті 40 Закону №1058-IV з 01.06.2021 із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019, 2020 роки. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі вказує, що підстави для врахування під час обчислення розміру пенсії за нормами Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки відсутні, оскільки в даному випадку має місце не первинне призначення пенсії в розумінні частини другої статті 40 Закону №1058-IV, а переведення. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач 05.02.2021 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, тому при обчисленні його пенсії відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону №1058-IV повинен враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки. Отже, відповідачем протиправно не застосовано заробітну плату в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки при призначенні позивачу пенсії за віком. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 01.06.2021 звернулася із заявою до ГУПФ у якій вказала, що вдруге звертається з заявою про переведення її пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі Закон №3723-XII) на інший вид пенсії відповідно до Закону №1058-IV. Вказала, що першу заяву від 15.04.2021 з поданими через портал додатковими документами спеціалісти ГУПФ проігнорували мотивуючи тим, що перехід з виду на вид вони провели автоматично без згоди позивачки не повідомивши позивачку про це, ігноруючи норми частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, яка говорить, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів одержаних органами Пенсійного фонду України. Відповідач листом від 08.06.2021 повідомив позивачку, що за інформацією відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення ГУПФ з 14.01.2011 позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII. Розмір пенсії обчислено при загальному стажі 36 років 04 місяці 08 днів (стаж враховано по 13.05.2011), в тому числі на посадах державного службовця - 12 років 10 місяців 08 днів, в розмірі 82 % від заробітної плати 3238,99 грн. Розмір пенсійної виплати до 01.03.2021 становив 3187,16 грн, в тому числі: основний розмір пенсії від середнього заробітку 2655,97 грн. (3238,99 грн. х 82%), підвищення як жителю гірського району - 531,19 грн. За результатами опрацювання особового рахунку було встановлено, що є доцільним з 01.03.2021 переведення позивачки з пенсії державного службовця, обчисленої за нормами Закону №3723-XII, на пенсію за віком згідно з Законом №1058-IV. Розмір пенсії з 01.03.2021 обчислено з урахуванням страхового стажу роботи на дату призначення пенсії 36 років 04 місяці 08 днів (стаж враховано по 13.05.2011), коефіцієнт стажу - 0,36333 та із середньомісячної заробітної плати 7520,78 грн (5426,60 показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії х 1,38591) за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 13.05.2011 згідно даних персоніфікованого обліку, коефіцієнт заробітку - 1,38591. Розмір пенсійної виплати з 01.03.2021 становив 3485,23 грн., а саме: розмір пенсії за віком - 2732,52 грн (7520,78 грн. х 0,36333); доплата за 16 років понаднормового стажу (стаття 28 частина перша абзац 2) - 171,84 грн; - підвищення як жителю гірського район) - 580,87 грн. Вказано, що 15.04.2021 позивачка подала через веб-портал Пенсійного фонду заяву, щодо переходу на пенсію за іншим Законом. Згідно поданої заяви позивачку було помилково переведено на пенсію відповідно до Закону №3723-XII з 15.04.2021, що призвело до утворення переплати пенсії за квітень 2021 року. Рішенням від 03.06.2021 пенсійну справу приведено у відповідність та переведено позивачку на пенсію відповідно до Закону №3723-XII з 01.05.2021. Розмір пенсійної виплати з 01.05.2021 становив 3187,16 грн. Лист щодо анулювання надміру виплачених сум пенсії скеровано до ГУПФ 03.06.2021 за № 14193/53-16. Вказувалося, що 01.06.2021 позивачка звернулася до відділу обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) із документами та заявою щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Розмір пенсії з 01.05.2021 обчислено відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням страхового стажу роботи 46 років 17 днів (стаж враховано по 31.03.2021), коефіцієнт стажу - 0,46000 та із середньомісячної заробітної плати 7520,78 грн. (5426,60 показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії х 1,38591) за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 13.05.2011 згідно даних персоніфікованого обліку, коефіцієнт заробітку - 1,38591. Розмір пенсійної виплати з 01.06.2021 становить 4486,56 грн., в тому числі: розмір пенсії за віком - 3459,56 грн (7520,78 грн х 0,46000); доплата за 26 років понаднормового стажу - 279,24 грн; підвищення як жителю гірського району - 747,76 грн. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено. Стаття 1 Закону №1058-ІV передбачає, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до статті 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно з частини першої статті 10 цього Закону особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором. Таким чином, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії. Частина перша статті 45 Закону №1058-IV передбачає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. За змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії. Згідно з пункту 13 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність» її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. Як правильно зазначив суд першої інстанції, з системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом Закон № 1058-IV. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у 2011 році була призначена пенсія за віком відповідно до Закону №3723-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а з 01.06.2021 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV вперше, і цей факт не заперечується сторонами. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у розглядуваному випадку мало місце призначення позивачу іншої пенсії за іншим законом, а доводи пенсійного органу про те, що мало місце переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії є помилковими. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне зазначити, що виплата пенсії за Законом №3723-XII не входить до правового регулювання Закону №1058-IV, а регулюється виключно Законом №3723-XII, оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб, а тому для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV. Верховним Судом неодноразово викладена правова позиція у постановах від 3 жовтня 2018 року у справі № 428/450/17, 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17 про те, що особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у зв`язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV як вперше призначена. З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем неправильно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV, оскільки при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у 2021 році має застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки, а не здійснюватися перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 7 липня 2022 року.