Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/23952/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" червня 2022 р. Справа№ 910/23952/15 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Сотнікова С.В. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання: Сивак М.С. у присутності представників сторін: від АТ "Укрексімбанк": Черей О.В. - дов. №0024701/19905-21 від 18.06.2021 від АТ "Укрексімбанк": Гнатюк М.М. - дов. №0024701/29920-21 від 20.09.2021 від ТОВ "РМ-Інвест": Менюк С.А. - дов. б/н від 01.02.2022 розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі № 910/23952/15 (суддя Чеберяк П.П.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", Банк) з кредиторськими вимогами до ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", визнано кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника на загальну суму 1 902 437 981,08 грн. та зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шкромиду В.В. включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" окремо, як забезпечені заставою майна боржника. Ухвала суду першої інстанції мотивована обґрунтованістю та доведеністю грошових вимог АТ "Укрексімбанк" до боржника, забезпечених іпотекою, які, в свою чергу, заявлені банком в межах строків позовної давності, а відтак підлягають включенню до реєстру окремо, як забезпечені заставою майна боржника. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити банку у визнанні кредитором боржника. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на увалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15. Крім того, не погоджуючись із вищевказаною ухвалою місцевого господарського суду, уповноважена особа засновників боржника також звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити банку у визнанні кредитором боржника. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників боржника на увалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15 та об`єднаної її в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з раніше поданою та прийнятою до провадження апеляційною скаргою боржника на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15. Подані апеляційні скарги мотивовані неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права. За наслідками розгляду заявлених в апеляційних скаргах вимог, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року апеляційні скарги ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників боржника задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у визнанні кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" до боржника на загальну суму 1 902 437 981, 08 грн. у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції у своїй постанові не погодився з позицією місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог в повному обсязі. При цьому, установивши з матеріалів справи той факт, що строк виконання кредитних зобов`язань по всім договорам автоматично вважається таким, що настав з 14.08.2009 року, тому перебіг позовної давності розпочався з 14.08.2009 року і сплинув 15.08.2012 року, натомість банк звернувся до суду із кредиторськими вимогами до Боржника 10.11.2015 року, тобто поза межами строку позовної давності. З огляду на вказані обставини пропуску строку позовної давності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у вимозі банку до ТОВ "Господарський універмаг "Меркурій" про визнання кредитором. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2021 року касаційну скаргу АТ "Укрексімбанк" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року у справі №910/23952/15 скасовано, справу в скасованій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Судом касаційної інстанції у даній постанові вказано, що скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційним судом не було надано належної оцінки встановленим обставинам справи, не досліджено у повній мірі умови договорів, якими передбачено порядок та підстави виникнення права Банку звернути стягнення на Предмет іпотеки. Наслідком цьому стало неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та ухвалення передчасного рішення про відмову у визнанні грошових вимог Банку з підстав пропуску строку позовної давності. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2021 року вказану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Верховець А.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 року справу №910/23952/15 за апеляційними скаргами ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року прийнято до провадження у визначеному складі суду, запропоновано учасникам провадження у справі надати суду пояснення по суті спору з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.09.2021 року по справі №910/23952/15 та призначено справу до розгляду на 28.10.2021 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. У зв`язку із звільненням судді Північного апеляційного господарського суду Верховця А.А. у відставку протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 року для розгляду справи №910/23952/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Грек Б,М., Копитова О.С. Ухвалою суду від 28.10.2021 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/23952/15 за апеляційними скаргами ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року. До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника АТ "Укрексімбанк" надійшли пояснення по справі та клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 у справі №910/23952/15. Ухвалою суду від 28.10.2021 року відкладено розгляд справи на 18.11.2021 року на підставі положень ст. 216 ГПК України. У зв`язку з перебуванням судді Грека Б.М. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021 для розгляду справи №910/23952/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Отрюх Б.В., Копитова О.С. Ухвалою суду від 16.11.2021 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/23952/15 за апеляційними скаргами ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року. До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ТОВ "РМ-Інвест" надійшло заперечення на клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", клопотання про витребування доказів та клопотання про призначення судової експертизи у справі, а від АТ "Укрексімбанк" - клопотання про долучення доказів надсилання копій клопотання та письмових пояснень іншим учасникам справи. Ухвалою суду від 18.11.2021 року відкладено розгляд справи на 16.12.2021 року на підставі положень ст. 216 ГПК України. До дати судового засідання через відділ документального забезпечення суду від уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" надійшли пояснення на клопотання АТ "Укрексімбанк" про закриття апеляційного провадження та клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у службовому відрядженні. Судове засідання, призначене на 16.12.2021 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. на лікарняному. Ухвалою суду від 28.12.2021 року, після виходу головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. з лікарняного, розгляд справи №910/23952/15 призначено на 27.01.2022 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. До дати судового засідання через відділ документального забезпечення засобами електронного зв`язку від представника ТОВ "РМ-Інвест" надійшли пояснення по справі щодо строків позовної давності. Судове засідання, призначене на 27.01.2022 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. у відпустці. Ухвалою суду від 31.01.2022 року, після виходу головуючого судді Остапенка О.М. та судді Копитової О.С. з відпустки, розгляд справи №910/23952/15 призначено на 24.02.2022 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 для розгляду справи №910/23952/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді:Сотніков С.В.,Копитова О.С. Ухвалою суду від 23.02.2022 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/23952/15 за апеляційними скаргами ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року. Через військову агресію Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з чим для запобігання загрози життю та здоров`ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану судове засідання з розгляду справи №910/23952/15, призначене на 24.02.2022 року, не відбулось. Разом з тим, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки для розгляду справи №910/23952/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В. та ухвалою від 12.04.2022 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження вказану справу за апеляційними скаргами ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року та призначено її до розгляду на 26.05.2022 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. До дати судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника ТОВ "РМ-Інвест" надійшли додаткові пояснення по справі, а від представника АТ "Укрексімбанк" - заперечення на клопотання про витребування доказів та на клопотання про призначення у справі експертизи. Ухвалою суду від 26.05.2022 року розгляд справи відкладено на 09.06.2022 року на підставі положень ст. 216 ГПК України. В судове засідання 09.06.2022 з`явились представники АТ"Укрексімбанк". Ліквідатор ТОВ "РМ-Інвест" арбітражний керуючий Приходько І.В. в судове засідання не з`явився, подавши до його початку клопотання про відкладення справи на іншу дату у зв`язку із введенням на території України військового стану. Представники скаржників та інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. В судовому засіданні 09.06.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "РМ-Інвест" про відкладення розгляду справи з викладених у ньому мотивів, заслухано пояснення представників АТ "Укрексімбанк" по суті спору та ухвалою суду відкладено розгляд справи на 30.06.2022 року на підставі положень ст. 216 ГПК України. В судове засідання 30.06.2022 з`явились представники ТОВ "РМ-Інвест" та АТ "Укрексімбанк". Ліквідатор ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" арбітражний керуючий Лукашук В.В. в судове засідання не з`явився, подавши до його початку засобами електронного зв`язку клопотання про відкладення справи на іншу дату у зв`язку із введенням на території України військового стану, а також перебуванням територіально у м. Кривий Ріг. Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у відповідності до ч. 6 ст. 120 ГПК України шляхом направлення копії ухвали суду від 09.06.2022 року електронною поштою, докази чого долучено до матеріалів справи. В судовому засіданні 30.06.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" про відкладення розгляду справи з викладених у ньому мотивів та за наслідками розгляду заявлених ТОВ "РМ-Інвест" клопотань про витребування доказів та про призначення судової економічної експертизи у справі ухвалою суду відмовлено у їх задоволенні з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Представник ТОВ "РМ-Інвест" в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримав, просив їх задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити банку у визнанні кредитором боржника. Представники АТ "Укрексімбанк" проти доводів та вимог боржника, викладених в його апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін. Також просили закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" з огляду на відсутність у неї права на апеляційне оскарження ухвали суду від 20.01.2020 року. 30.06.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15 підлягає закриттю, у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" слід відмовити, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Разом з тим, судова колегія зазначає, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку під час перегляду оскаржуваної ухвали від 22.01.2020 року застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2015 року голова ліквідаційної комісії ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" у зв`язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 року №910/23952/15 заяву ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 23.09.2015 року. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 року порушено провадження у справі №910/23952/15 про банкрутство ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" за спрощеною процедурою в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Постановою Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 року ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Константінова І.М. Відповідне оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури боржника офіційно оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за номером 23799 від 13.10.2015. Статтею 1 Закону про банкрутство в редакції, чинній на дату порушення справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом, передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). В силу приписів ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, на підставі якого боржника було визнано банкрутом, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство, забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. (ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство). Згідно ч. 8 ст. 23 наведеного закону розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. На підставі вищенаведених норм, 06.11.2015 року, згідно відмітки на конверті, АТ "Укрексімбанк" звернулося до боржника, як до майнового поручителя ТОВ "Атем" на підставі іпотечного договору №6408Z15/2463 від 25.04.2008 року, з грошовими вимогами на суму 81 199 436,66 дол. США (у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на дату подання заяви становило 1 861 540 445,93 грн.) та 40 897 535,15 грн., що разом становить 1 902 437 981,08 грн. Заява мотивована тим, що вимоги до Боржника в розмірі 78 804 453,91 дол. США та 40 753 329,05 грн. складають заборгованість, яка виникла на підставі Генеральної кредитної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007 (далі - Генеральна Угода N1) та укладеними в її рамках кредитними договорами. Крім того, кредитором заявлено вимоги, які складають заборгованість за Кредитною угодою № 6405К25/2365 від 24.11.2005 (далі - Кредитна угода К25) в розмірі 2394 982,75 дол. США та 10 478,08 грн. За наслідками розгляду заявлених кредиторських вимог ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15 задоволено заяву АТ "Укрексімбанк" з кредиторськими вимогами до ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", визнано кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника на загальну суму 1 902 437 981,08 грн. та зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шкромиду В.В. включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" окремо, як забезпечені заставою майна боржника. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою боржник зазначає, що сума визнаних грошових вимог значно перевищує розмір заборгованості основного позичальника за забезпеченим зобов`язанням перед банком, при цьому частина розміру визнаних грошових вимог основного позичальника є недоведеною. Крім того, за твердженням скаржника, банк звернувся до суду поза межами строку позовної давності, що є підставою для відмови у визнанні заявлених кредиторських вимог. Уповноважена особа засновників боржника також не погодилась з даною ухвалою місцевого господарського суду та звернулось з апеляційною скаргою, доводи якої фактично є аналогічними доводам апеляційної скарги боржника. В свою чергу, АТ "Укрексімбанк" у заявленому клопотанні про закриття апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою уповноваженої особа засновників боржника зазначає про відсутність у неї права на апеляційне оскарження вказаної ухвали з огляду на не набуття статусу учасника справи про банкрутство. Розглянувши клопотання АТ "Укрексімбанк" про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", судова колегія зазначає наступне. Засновники (учасники, акціонери) боржника як власники корпоративних прав (частки у статутному капіталі (майні), акцій, права на вклад до статутного капіталу) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за загальним правилом не беруть у ній безпосередньої участі, проте не втрачають корпоративних прав та інтересів у цій справі, в тому рахунку через субсидіарну відповідальність, а також, зокрема стосовно відновлення платоспроможності боржника або отримання майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів та ліквідації банкрута. Водночас, оцінюючи обрані засновниками (учасниками, акціонерами) боржника форми та способи захисту їх інтересів у справі про банкрутство судам слід виходити як зі змісту спеціальних норм Закону про банкрутство, так і принципу "неможливості ототожнення юридичної особи та її членів". Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 16 Закону про банкрутство з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство: корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки в майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом. Подібні за характером обмеження передбачено у частині чотирнадцятій статті 39 КУзПБ. Таким чином, корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство не припиняються, а лише набувають окремих обмежень у реалізації, а їх інтереси у такій справі в силу приписів Закону про банкрутство (КУзПБ) представляє спеціальний суб`єкт - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 року у справі №910/24368/14 викладено висновок щодо застосування норм права, згідно якого набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України з набранням законної сили якою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України. Уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника стаття 1 Закону про банкрутство (стаття 1 КУзПБ) пов`язує з рішенням його вищого органу управління, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття. Таке рішення, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство. Право на уповноваження такої особи може бути реалізовано вищим органом управління боржника на будь-якій стадії справи про банкрутство, позаяк така правомочність за змістом є спеціальною, виникає саме у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство, безпосередньо не пов`язана з управлінням боржником чи розпорядженням його майном, а отже не зазнає змін через обмеження (зупинення/припинення) корпоративних прав та повноважень органів управління боржника, що застосовуються у такій справі поетапно відповідно до приписів ч.ч. 5,7 ст. 44, ч. 4 ст. 50, ч. 1 ст. 59 КУзПБ. Обсяг процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство визначений Законом про банкрутство (КУзПБ від 21.10.2019) залежить від змісту рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Суд, здійснюючи легітимацію такого учасника у справі про банкрутство, зобов`язаний надати оцінку відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності (з`ясувати склад учасників та розмір їх часток на момент прийняття відповідного рішення, здійснити перевірку наявності необхідного кворуму під час прийняття відповідного рішення тощо). Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство та у справах, які розглядалися в межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після призначення такої особи уповноваженою особою, однак за наявності доведення відповідного правового зв`язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням інтересів такої особи. Для реалізації відповідного права суд зобов`язаний повідомити уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про судові засідання у справі про банкрутство, а також про судові засідання у справах, які розглядаються у межах справах про банкрутство. Такий обов`язок існує лише щодо уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, яка належним чином легітимована, тобто виникає з моменту постановлення ухвали суду про визнання такої уповноваженої особи учасником справи про банкрутство. Таким чином, за висновками колегії суддів можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов`язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, звертаючись до суду з даною апеляційною скаргою, скаржником до неї додано копію протоколу Загальних зборів учасників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" від 04.06.2020 року, на яких вирішено призначити Коляду С.М. уповноваженою особою учасників боржника та уповноважити його на представництво учасників боржника під час провадження у справі про банкрутство №910/23952/15 та в інших, пов`язаних з цією справою, справах. Отже, відповідне рішення загальними зборами учасників боржника прийнято лише після прийняття оскаржуваної ухвали. Крім того, слід зазначити, що ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" з 30.03.2015 року перебувало у досудовій процедурі ліквідації за рішенням власників, тобто питання про звернення до суду із заявою про визнання боржника банкрутом було прийнято самими учасниками боржника (т. 1, а.с. 51), а відтак останні були обізнані про наявність порушеної відносно ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" справи №910/23952/15 про банкрутство. Разом з тим, будучі обізнаним про порушення справи про банкрутство ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" та маючи достатньо часу з 14.09.2015 року для вчинення відповідної процесуальної дії, учасники боржника передбаченим законом правом на участь у справі у якості уповноваженої особи учасників боржника до дати подання апеляційної скарги не скористались. Більш того, Коляда С.М. із заявою про залучення його до участі справі про банкрутство у якості уповноваженої особи учасників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" до суду першої інстанції не звертався, така заява судом не досліджувалась та оцінка відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності не надавалась, як наслідок ухвала суду про визнання такої уповноваженої особи учасником справи про банкрутство ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" не виносилась. За таких обставин, Коляда С.М. не набув процесуального статусу учасника справи №910/23952/15 про банкрутство ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", а відтак не має права на подання апеляційної скарги як уповноважена особа засновників боржника. При цьому, колегія суддів бере до уваги, що згідно положень ст. 254 ГПК України особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах. Отже при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №908/1083/19, від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13). Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 року у справі № 62/112 та в подальшому знайшов своє відображення, в тому числі, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2021 року у справі №910/17428/19). Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду вирішено питання про права та обов`язки учасників боржника. Крім того, судова колегія зауважує, що відповідно до статей 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Згідно зі статями 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Згідно зі статтею 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 року у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 року у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 року у справі №904/10956/16 та від 07.07.2020 року у справі №910/10647/18. Як було зазначено вище, підставою для визнання грошових вимог АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" є укладений між банком та боржником іпотечний договір №6408Z15/2463 від 25.04.2008 року, відтак виконання даного договору стосується виключно права та обов`язків ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" як юридичної особи і не стосується безпосередньо інтересів учасників (засновників) такої юридичної особи. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Коляда С.М. , як особа, яка подала апеляційну скаргу у якості уповноваженої особи засновників боржника, не набув статусу учасника у справі №910/23952/15 про банкрутство ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, приймаючи до уваги принцип "неможливості ототожнення юридичної особи та її членів", Коляда С.М. наразі не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів, зокрема і на оскарження спірної ухвали, відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" Коляди С.М. на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15 підлягає закриттю, а відповідне клопотання АТ "Укрексімбанк" з викладених у ньому підстав - задоволенню. Згідно ч. 3 ст. 47 КУзПБ ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів. Переглядаючи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою боржника законність винесення оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне. Як було вказано вище, АТ "Укрексімбанк" звернулося з грошовими вимогами до ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", як до майнового поручителя ТОВ "Атем" на підставі іпотечного договору №6408Z15/2463 від 25.04.2008 року. Під час розгляду заявлених вимог судова колегія враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.05.2020 року у справі № 921/730/13-г/3, згідно яких при розгляді справи про звернення кредитором стягнення на майно заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) останній може заперечувати проти суми заборгованості за основним зобов`язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до боржника та/або поручителя, зокрема доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі. Рішення суду, яким вирішено спір між кредитором та боржником та/або поручителем щодо стягнення заборгованості, яким визначено розмір такої заборгованості, не має преюдиційного характеру для заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) за основним кредитним зобов`язанням і за загальним правилом не може бути оскаржено в апеляційному порядку такою особою у разі її не залучення до участі у справі. Отже, така правова позиція свідчить про необхідність окремого самостійного розгляду кредиторських вимог Банку, заявлених до боржника-поручителя на підставі, зокрема, тих самих кредитних договорів, що покладались в основу грошових вимог до боржника-позичальника, який (розгляд) має здійснюватися судом з урахуванням загальних принципів господарського судочинства (зокрема, змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог) та спеціальних принципів, притаманних справам про банкрутство, як-то принципу "підвищеного стандарту доказування наявності кредиторських вимог". Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Крім цього, статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення пораграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ЦК України. Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Зі змісту Кредитних договорів вбачається, що у разі невиконання грошових зобов`язань за цими договорами, Позичальник сплачує Банку пеню, нараховану на суму прострочених платежів (із розрахунку фактичної кількості прострочених днів) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. З силу приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з поданої заяви та встановлено судом, 16.02.2007 року між AT "Укрексімбанк" та ТОВ "Атем" (далі - Позичальник) було укладено Генеральну угоду №6407N1/2416, із змінами і доповненнями (далі - Генеральна угода). Відповідно до умов п. 1.1 ст. 1 Генеральної угоди, зазначена угода регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника. Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності Позичальника, яке здійснюється відповідно до Генеральної угоди шляхом укладання Кредитних договорів (п.1.2 ст. 1 Генеральної угоди). Згідно зі ст. 2 Генеральної угоди кредит - означає позичковий капітал у грошовій формі, який Банк надає для фінансування діяльності Позичальника на умовах Генеральної угоди та Кредитних договорів, що укладаються в рамках Генеральної угоди. Відповідно до положень та умов Генеральної угоди Банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 ст. 4 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, укладених в рамках зазначеної вище Генеральної угоди. Згідно з умовами Генеральної угоди Позичальник взяв на себе обов`язок своєчасно та у повному обсязі погашати Банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом та інші платежі за кредитними договорами (п.п. 5.2.6 п. 5.2 ст. 5 Генеральної угоди). В рамках Генеральної угоди між AT "Укрексімбанк" та ТОВ "Атем" було укладено:

1. Кредитний договір №6407К2/2416 від 16.02.2007 року із змінами і доповненнями (далі - Кредитний договір №6407К2/2416, К2). На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору М6407К2/2416 Банк відкрив ТОВ "Атем" відновлювану кредитну лінію, ліміт якої становить 9 000 000 (дев`ять мільйонів, 00) доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту - 31.12.2025 р., зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених п.п. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та п.3.5 ст. 3 Кредитного договору №6407К2/2416, а також зі сплатою плати за управління кредитом у розмірі, встановленому п.п. 3.2.6 п.3.2 ст. 3 Кредитного договору №6407К2/2416. Відповідно до умов Кредитного договору №6407К2/2416 Позичальник взяв на себе зобов`язання погасити кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, плату за управління кредитом, а також виконувати інші зобов`язання за Кредитним договором №6407К2/2416 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору №6407К2/2416).

2. Кредитний договір №6407К9/2429 від 04.06.2007 року із змінами і доповненнями (далі - Кредитний договір №6407К9/2429, К9). На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №6407К9/2429 Банк відкрив ТОВ "Атем" відновлювану кредитну лінію (надав кредит), ліміт якої становить 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів, 00) доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту - 31.12.2025 р., зі сплатою процентів за користування кредитом у порядку та в розмірі, встановлених п.п. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору №6407К9/2429, а також зі сплатою плати за управління кредитом у розмірі, встановленому п.п. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №6407К9/2429. Відповідно до умов Кредитного договору №6407К9/2429 Позичальник взяв на себе зобов`язання погасити кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, плату за управління кредитом, а також виконувати інші зобов`язання за Кредитним договором №6407К9/2429 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору №6407К9/2429).

3. Кредитний договір №151107К77 від 10.12.2007 року із змінами і доповненнями (далі - Кредитний договір №151107К77, К77). На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151107К77 Банк відкрив ТОВ "Атем" невідновлювану кредитну лінію, ліміт якої становить 30 539 722,03 (тридцять мільйонів п`ятсот тридцять дев`ять тисяч сімсот двадцять два. 03) долари США, в тому числі: а) невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 4 279 409,70 дол. США, із кінцевим терміном погашення кредиту 09.12.2009 р.; б) невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 26 260 312,33 дол. США, із кінцевим терміном погашення кредиту 09.12.2016 р., зі сплатою процентів за користування кредитом у порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.5 п.3.2 ст. 3 та п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору №151107К77, а також зі сплатою плати за управління кредитом у розмірі, встановленому пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151107К77. Відповідно до умов Кредитного договору №151107К77 Позичальник взяв на себе зобов`язання погасити кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, плату за правління кредитом, а також виконувати інші зобов`язання за Кредитним договором №151107К77 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору -№151107К77).

4. Кредитний договір №151107К78 від 10.12.2007 року із змінами і доповненнями (далі - Кредитний договір №151107К78, К78). На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151107К78 Банк відкрив ТОВ "Атем" відновлювану кредитну лінію (надав кредит), ліміт якої становить 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів, 00) гривень, з кінцевим терміном погашення кредиту - 31.12.2020 р., зі сплатою процентів за користування кредитом у порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.5 п. 3.2 ст.3 та п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору №151107К78, а також зі сплатою плати за управління кредитом у розмірі, встановленому пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151107К78. Відповідно до умов Кредитного договору №151107К78 Позичальник взяв на себе зобов`язання погасити кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, плату за правління кредитом, а також виконувати інші зобов`язання за Кредитним договором 51107К78 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору №51107К78).

5. Кредитний договір №6408К8/2463 від 25.04.2008 року із змінами і доповненнями (далі - Кредитний договір №6408К8/2463, К8). На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №6408К8/2463 Банк відкрив ТОВ "Атем" відновлювану кредитну лінію, ліміт якої становить 18 000 000 (вісімнадцять мільйонів, 00) доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту - 31.12.2025 р., зі сплатою процентів за користування кредитом у порядку в розмірі, встановлених п.п. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 та п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору №6408К8/2463, а також зі сплатою плати за управління кредитом у розмірі, встановленому пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №6408К8/2463. Відповідно до умов Кредитного договору №6408К8/2463 Позичальник взяв на себе зобов`язання погасити кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, плату за правління кредитом, а також виконувати інші зобов`язання за Кредитним договором №6408К8/2463 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору №6408К8/2463). Крім того, як встановлено судом, між AT "Укрексімбанк" та ТОВ "Атем" також було укладено Кредитну угоду №6405К25/2365 від 24.11.2005 року із змінами і доповненнями (далі - Кредитна угода №6405К25/2365, К25). На виконання п. 3.1, пп.пп. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитної угоди №6405К25/2365 Банк відкрив ТОВ "Атем" відновлювану кредитну лінію, ліміт якої становить 3 000 000 (три мільйони, 00) доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту - 31.12.2025 р., зі сплатою процентів за користування кредитом у порядку та у розмірі, встановлених п.п. 3.2.5 п. 3.2 ст.3 та п. 3.5 ст. 3 Кредитної угоди №6405К25/2365, а також зі сплатою плати за управління кредитом в розмірі, встановленому п.п. 3.2.6 п.3.2 ст. 3 Кредитної угоди №6405К25/2365. Відповідно до умов Кредитної угоди №6405К25/2365 Позичальник взяв на себе зобов`язання погасити кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, плату за управління кредитом, а також виконувати інші зобов`язання за Кредитною угодою №6405К25/2365 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитної угоди №6405К25/2365). Також умовами Генеральної угоди передбачено, що: - у випадку настання або порушення строку платежу за основним боргом за кредитами, процентами та іншими платежами, у Банку виникає право стягнути суму боргу, використовуючи положення чинного законодавства про договірне списання, чи у примусовому порядку, чи звернути стягнення на предмет застави (п. 5.3.5 Генеральної угоди); - подією невиконання зобов`язань є, зокрема: позичальник не сплатив банку у строк, визначений кредитним договором будь-яку суму, належну до сплати (п. "б" ст. 7 Генеральної угоди), у позичальника або у поручителя виникла будь-яка прострочена заборгованість за будь-яким укладеним з банком договором (п. "ж" ст. 7 Генеральної угоди); - наслідком настання події невиконання зобов`язання є право банку здійснити договірне списання коштів за кредитом, процентами та іншими платежами, нарахованими згідно з цією Генеральною угодою з метою погашення заборгованості позичальника, та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов`язань позичальника (п. 7 Генеральної угоди). Аналогічні за змістом положення передбачено сторонами також у кредитних договорах: №6407К2/2416 від 16.02.2007 року, №6407К9/2429 від 24.06.2007 року, №151107К77 від 10.12.2007 року, №151107К78 від 10.12.2007 року, №6408К8/2463 від 25.04.2008 року, №6405К25/2365 від 24.11.2005 року. Таким чином, укладені між банком та ТОВ "Атем" кредитні договори визначають, що невиконання умов будь-якого укладеного в межах Генеральної угоди кредитного договору є подією невиконання і призводить до виникнення у банку кредиторських вимог. Відкриття AT "Укрексімбанк" Позичальнику кредитних ліній (надання кредитів) відображено на відповідних рахунках ТОВ "Атем", що підтверджується доданими до заяви виписками по рахунках. Разом з тим, з наявного у матеріалах справи рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2012 у справі №5011-35/2276-2012 судом встановлено, що прострочення ТОВ "Атем" чергового платежу по Генеральній угоді (в частині договору №151107К77 від 10.12.2007 року) мало місце з 14.08.2009 року, що є подією невиконання Генеральної угоди та призвело до виникнення у банку кредиторських вимог щодо основного боргу за кредитами, процентами та іншими платежами. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2014 року Господарський суд міста Києва прийняв постанову у справі №910/25520/13, відповідно до якої ТОВ "Атем" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру. Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, чинного на дату прийняття постанови, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. З огляду на те, що Позичальником порушено зобов`язання за Кредитними договорами (що зображено на відповідних рахунках Позичальника, відкритих відповідно до умов Кредитних договорів), на дату, що передувала прийняттю постанови від 10.02.2014 року у справі №910/25520/13 про банкрутство ТОВ "Атем", банком також нараховано пеню на суму прострочених платежів: по кредитах, по процентах за користування кредитами та по платах за управління кредитами, три проценти річних за весь період прострочення повернення кредитів, сплати процентів за користування кредитами, сплати плат за управління кредитами, а також втрати від інфляції у зв`язку з несвоєчасною сплатою плати за управління кредитом. Таким чином, враховуючи невиконання ТОВ "Атем" умов Кредитних договорів, судом встановлено, що станом на 09.02.2014 року включно заборгованість ТОВ "Атем" перед Кредитором становить 81 199 436,66 дол. США (1 861 540 445,93 грн. в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання цієї заяви з грошовими - 06.11.2015 р.: 1 дол. США = 22,925534 грн.) та 40 763 807,15 грн., в тому числі, заборгованість за: 1) Кредитним договором № 6407К2/2416 від 16.02.2007 року в розмірі 7694125,37 дол. США та 10 478,08 грн., в тому числі: - 6 095 860,50 дол. США - заборгованість за кредитом (основним боргом); - 1 310 971,25 дол. США - заборгованість за процентами; - 10 200,00 грн. - заборгованість за платою за управління кредитом; - 234 0278,16 дол. США - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу) та сплати процентів; - 226,53 грн. - пеня за прострочення сплати плати за управління кредитом; - 53 266,46 дол. США - 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором по сплаті основного боргу та процентів; - 51,56 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором по сплаті нарахованої плати за управління кредитом. 2) Кредитним договором № 6407К9/2429 від 24.06.2007 року в розмірі 12855008,83 дол. США та 10 478,08 грн., в тому числі: - 10 187 868,92 дол. США- заборгованість за кредитом (основним боргом); - 2 187 147,00 дол. США - заборгованість за процентами; - 10 200,00 грн. - заборгованість за платою за управління кредитом; - 390 998,52 дол. США - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу) та сплати процентів; - 226,53 грн. - пеня за прострочення сплати плати за управління кредитом; - 88 994,39 дол. США - 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором по сплаті основного боргу та процентів; - 51,56 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором по сплаті нарахованої плати за управління кредитом. 3) Кредитним договором № 151107К77 від 10.12.2007 року в розмірі 45165185,53 дол. США та 1 905 810,33 грн., в тому числі: - 27 809 693,63 дол. США - заборгованість за кредитом (основним боргом); - 22 111 287,31 дол. США - заборгованість за процентами; - 1 499 951,50 грн. - заборгованість за платою за управління кредитом; - 2 844 609,38 дол. США - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу) та сплати процентів; - 121 750,47 грн. - пеня за прострочення сплати плати за управління кредитом; - 2 399 595,23 дол. США - 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором по сплаті основного боргу та процентів; - 114 547,59 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором по сплаті нарахованої плати за управління кредитом; - 169 560,76 грн. - втрати від інфляції, нараховані у зв`язку з несвоєчасною сплатою плати за управління кредитом. 4) Кредитним договором №151107К78 від 10.12.2007 року в розмірі 38816084,45 грн., в тому числі: - 25 477 245,36 грн. - заборгованість за кредитом (основним боргом); - 11 892 963,59 грн. - заборгованість за процентами; - 9 000,00 грн. - заборгованість за платою за управління кредитом; - 1 170 467,68 грн. - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу) та сплати процентів та плати за управління кредитом; - 266 407,82 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором по сплаті основного боргу, процентів, нарахованої плати за управління кредитом. 5) Кредитним договором №6408К8/2463 від 25.04.2008 року в розмірі 13090134,18 дол. США та 10 478,08 грн., в тому числі: - 10 292 033,41 дол. США - заборгованість за кредитом (основним боргом); - 2 309 347,62 дол. США - заборгованість за процентами; -10 200,00 грн. - заборгованість за платою за управління кредитом; - 398 134,54 дол. США - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу) та сплати процентів; - 226,53 грн. - пеня за прострочення сплати плати за управління кредитом; - 90 618,61 дол. США - 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором по сплаті основного боргу та процентів; - 51,56 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором по сплаті нарахованої плати за управління кредитом. 6) Кредитною угодою №6405К25/2365 від 24.11.2005 року в розмірі 2394982,75 дол. США та 10 478,08 грн. в тому числі: - 1 907 372,53 дол. США - заборгованість за кредитом (основним боргом); - 398 175,25 дол. США - заборгованість за процентами; - 10 200,00 грн. - заборгованість за платою за управління кредитом; - 72 853,04 дол. США - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу) та процентів; - 226,53 грн. - пеня за прострочення сплати плати за управління кредитом; - 16 581,93 дол. США - 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором по сплаті основного боргу та процентів; - 51,56 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань за договором по сплаті нарахованої плати за управління кредитом. Вказана заборгованість за вищенаведеними кредитними договорами підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: - розрахунки заборгованості ТОВ "Атем" станом на 09.02.2014 за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007, а також за Кредитною угодою № 6405К25/2365 від 24.11.2005 (т. 2, а.с. 19-66); - виписки по рахунках боржника та платіжні доручення (т. 2, а.с. 67 - 123); - копія Генеральної угоди № 6407N1/2416 від 16.02.2007 з додатками та додатковими угодами (т. 2, а.с. 124 - 153); - копія Кредитного договору №6407К2/2416 від 16.02.2007 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 154 - 200); - копія Кредитного договору №6407К9/2429 від 24.06.2007 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 201 - 254); - копія Кредитного договору №151107К77 від 10.12.2007 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 255 - 279); - копія Кредитного договору №151107К78 від 10.12.2007 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 280 - 309); - копія Кредитного договору №6408К8/2463 від 25.04.2008 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 310-371); - копія Кредитної угоди № 6405К25/2365 від 24.11.2005 з додатками та додатковими договорами (т. 2, а.с. 372-417); - копія Іпотечного договору № 6408Z15/2463 від 25.04.2008 зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін № 6408 Z15/2463-1 від 19.02.2010 (т. 2, а.с. 418-429); - копії вимог про дострокове погашення заборгованості, направлені на адресу ТОВ "ГУ "Меркурій" від 31.10.2013 та від 25.11.2013 (т. 2, а.с. 430 - 437); - копії судових рішень у справі № 5011-35/2276-2012 (т. 2, а.с. 438 - 462). Також AT "Укрексімбанк" надано докази виконання банком зобов`язань, що випливають з Кредитного договору № 151107К77 від 10.12.2007 (т. 5, а.с. 67 - 197), а саме: - нотаріально посвідчена копія заяви ТОВ "Атем" про відкриття документарного акредитива №1 від 12.12.2007 на суму 4 279 409,70 дол. США, перекладом на українську мову (а.с. 70 - 72); - нотаріально посвідчена копія SWIFT-повідомлення FIN 700 від 14.12.2007, з перекладом на українську мову (а.с. 73 - 79); - нотаріально посвідчена копія SWIFT-повідомлення FIN 754 від 19.12.2007, з перекладом на українську мову (а.с. 80 - 82); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 27.12.2007 про використання документарного акредитива (про сплату 279 409,70 дол. США за документарним акредитивом 07344NB250), з перекладом на українську мову (а.с. 83 - 85); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 10.03.2008 щодо виплати на користь DMT 8 558 819,40 дол. США (використання № 1), а також комісії на суму 2 010 324,03 дол. США, з перекладом на українську мову (а.с. 86-90); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 25.11.2008 щодо виплати на користь DMT 8 681 730,80 дол. США (використання № 2), з перекладом на українську мову (а.с. 91 - 95); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 16.03.2009 щодо виплати на користь DMT 2 852 939,80 дол. США (використання № 3), з перекладом на українську мову (а.с. 96 - 100); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 24.08.2009 щодо виплати на користь DMT 1 426 469,90 дол. США (використання № 4), з перекладом на українську мову (а.с. 101 - 105); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 22.10.2009 щодо підтвердження здійснення 4-х платежів, з перекладом на українську мову (а.с. 106- 108); - нотаріально посвідчена копія повідомлення банку NATIXIS від 04.05.2012 щодо підтвердження здійснення 4-х платежів, з перекладом на українську мову (а.с. 109-111); - нотаріально посвідчена копія Форми прийняття Контракту №1 від 08.01.2008, з перекладом на українську мову (а.с. 112 - 123); - нотаріально посвідчена копія Базової угоди, укладеної між AT "Укрексімбанк" та банком NATIXIS, з перекладом на українську мову (а.с. 124- 155; 156- 197). Окрім того, матеріали справи місять також такі додаткові докази (т. 7): - виписки по рахунках заборгованості ТОВ "Атем" за Кредитним договором № 151107К77 від 10.12.2007 за період з 10.12.2007 по 09.02.2014 та на дати перерахування траншів (а.с. 96 - 137); - меморіальні ордери, що підтверджують отримання кредиту ТОВ "Атем" за Кредитним договором № 151107К77 від 10.12.2007 (а.с. 138- 141); - виписки за 09.02.2014 щодо обліку простроченої заборгованості за названими вище кредитними договорами (а.с. 159 - 166); - довідка відповідності балансових рахунків до виписок за 09.02.2014 щодо обліку заборгованості названими вище кредитними договорами (а.с. 167). Наявність заборгованості ТОВ "Атем" перед банком також підтверджується копією висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи від 09.12.2015 року №6907/22259-22263/15-45 (т.8, а.с.165-224), копією довідки ТОВ "Атем" від 03.08.2009 року про стан розрахунків за контрактом від 15.09.2007 №119.01 (т.8, а.с.225) та копіями судових рішень у справах: - №910/2764/14 за позовом AT "Укрексімбанк" до ТОВ «Київський завод "Європласт", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Атем" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №6408Z16/2463 від 25.04.2008 (т.8, а.с. 28-48); - №925/281/14 за позовом AT "Укрексімбанк" до ТОВ "Золекс", третя особа - ТОВ "Атем" про звернення стягнення на нерухоме майно (т.8, а.с.49-74); - №5011-35/2276-2012 за позовом AT "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем" про стягнення 21 440 485,43 дол. США та 1 203 668,53 грн. При цьому, у рішенні №5011-35/2276-2012 від 06.06.2012 року судом безпосередньо у резолютивній частині зазначено про стягнення заборгованості, що виникла на підставі кредитного договору №151107К77 від 10.12.2007 року. Таким чином, заперечення скаржника стосовно наявності заборгованості ТОВ "Атем" перед банком, в тому числі за договором №151107К77 від 10.12.2007 року, спростовується наявними матеріалами справи. Зазначені вище докази відповідають вимогам ст.ст. 76-79 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності, вірогідності та у своїй сукупності дозволяють підтвердити обґрунтованість вимог AT "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем". Перевіривши правильність наданих AT "Укрексімбанк" розрахунків заявлених до визнання вимог, зокрема, заборгованості за кредитом, процентами, пені, 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія вважає їх обґрунтованими та арифметично вірними. Таким чином, заявником суду документально доведено та матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості ТОВ "Атем" перед AT "Укрексімбанк", яка виникла на підставі вищенаведених кредитних договорів на суму: 81 199 436,66 дол. США та 40 763 807,15 грн., що, в свою чергу, спростовує відповідні доводи скаржника. Слід також зауважити, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 року у справі №910/25520/13 про банкрутство основного позичальника - ТОВ "Атем", залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 року, визнано кредиторські вимоги AT "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем", що виникли на підставі Генеральної кредитної угоди №6407N1/2416 від 16.02.2007 року та укладеними в рамках даної Генеральної угоди кредитними договорами, а також Кредитною угодою №6405К25/2365 від 24.11.2005 року у загальному розмірі 82196185,86 дол. США, що у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу Національного Банк України станом на дату подання заяви 17.03.2014 року (1 дол. США - 9,6007 грн.) становило 789 140 921,59 грн. та 40 753 329,05 грн. При цьому, розмір вимог AT "Укрексімбанк", заявлених у даній справі №910/23952/15 про банкрутство ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на підставі тих самих кредитних договорів та доказів, що покладались в основу грошових вимог до боржника-позичальника, за виключенням заборгованості за Кредитним договором №6406К10/2391 від 29.06.2006 року, у валюті зобов`язання (дол. США) повністю відповідає розміру вимог, заявлених банком у валюті зобов`язання та визнаних судом у справі №910/25520/13 (82 196 185,86 - 996 749,20 = 81 199 436,66). Колегія суддів, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.09.2021 року у справі, що переглядається, про те, що рішення суду, яким вирішено спір між кредитором та боржником та/або поручителем щодо стягнення заборгованості, яким визначено розмір такої заборгованості, не має преюдиційного характеру для заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) за основним кредитним зобов`язанням, зазначає, що хоча ухвала Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 року у справі №910/25520/13 про банкрутство основного позичальника -ТОВ "Атем" не має преюдиційного значення під час розгляду вимог до боржника-заставодавця, однак приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки також додатково підтверджує встановлені колегією суддів обставини доведеності та обґрунтованості вимог AT "Укрексімбанк" до позичальника у заявленому розмірі. Крім того, як вбачається із заяви з кредиторськими вимогами до боржника та вірно встановлено судом першої інстанції, між банком та ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" укладено нотаріально посвідчений Іпотечний договір №6408Z15/2463 від 25.04.2008 року зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін №6408Z15/2463-1 від 19.02.2010 року. Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з: - Генеральної угоди, зі змінами і доповненнями, укладеної між іпотекодержателем та ТОВ "Атем", відповідно до якої іпотекодержатель, при виконанні позичальником певних її умов, надає позичальнику кредит у сумі 100 000 000,00 дол. США на визначених Генеральною угодою №6407N1/2416 від 16.02.2007 р. умовах, кінцевим строком погашення 31 грудня 2025 року; - Кредитної угоди №6405К25/2365 від 24.11.2005, із змінами і доповненнями, укладеної між Іпотекодавцем та TOB "Атем", відповідно до якої Іпотекодержатель при виконанні Позичальником певних її умов, відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 3 000 000,00 доларів США на визначених Кредитною угодою №6405К25/2365 від 24.11.2005 умовах, строком погашення 31 грудня 2025 року. Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Іпотечного договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених в Кредитних договорах зобов`язань Боржника є магазин господарчих товарів "МЕРКУРІЙ", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Панельна, будинок

1. Право власності на Предмет іпотеки підтверджено: рішенням Господарського суду м. Києва від 12.11.2007 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2008, яке зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 01.04.2008; довідкою-характеристикою №1328127, виданою 03.04.2008 Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на нежилий будинок - літер А, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Панельна, буд. 1; довідкою ТОВ "ГОСПУНІВЕРМАГ "МЕРКУРІЙ" від 01.04.2008 №21 про перебування магазину на балансі Товариства. Предмет іпотеки зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна під реєстровим номером 2964-П. За даними Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, Предмет іпотеки має загальну площу 3 785,50 кв. м. (згідно з рішенням суду площа приміщень - 3 632,00 кв.м. Загальна площа збільшилась на 153,50 кв.м. рахунок арифметичної помилки та зменшилась на 2,50 кв.м. за рахунок переобміру та уточнення лінійних розмірів). Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку"). Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до п.п. 2.1.5 п.2.1 ст. 2 Іпотечного договору Іпотекодержатель має право за рахунок Предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з Кредитних договорів на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойку, пеню; витрати, пов`язані з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на Предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження Предмета іпотеки та страхування Предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов`язання чи умов Іпотечного договору. Згідно із п.п. 2.1.11 п.2.1 ст. 2 Іпотечного договору Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою за Іпотечним договором, а якщо вимога не буде задоволена, достроково звернути стягнення на Предмет іпотеки, в порядку, передбаченому п.п.2.1.14 п. 2.1 ст. 2 Іпотечного договору, зокрема, у разі невиконання та/або неналежного виконання Боржником Кредитних договорів (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до Кредитних договорів). У зв`язку з невиконанням ТОВ "Атем" зобов`язань за Кредитними договорами, зокрема щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також плати за управління кредитом, Банк надіслав на адресу ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" вимоги №195-04/7477 від 31.10.2013 року та №195-04/8052 від 25.11.2013 року про дострокове погашення заборгованості, в яких вимагав у тридцятиденний строк з дати отримання зазначених вимог погасити заборгованість за Кредитними договорами (копії вказаних вимог з доказами отримання додані банком до заяви). Однак, ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" у визначений у вказаних вище вимогах строк заборгованість за Кредитними договорами не погасив. Оскільки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, то майнові поручителі несуть самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов`язань боржником, оскільки вони перебувають у самостійних договірних відносинах, банк має право вимагати виконання обов`язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Таким чином, у разі невиконання основним боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання кредитор має право вимагати виконання основного зобов`язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Як було зазначено вище, постановою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі №910/25520/13 ТОВ "Атем" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру. При цьому, норми чинного законодавства про банкрутство не обмежують право кредитора звернутися з грошовими вимогами як до основного боржника, так і до його поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг. Таким чином, з урахуванням встановлених обставин невиконання ТОВ "Атем" умов Кредитних договорів за висновками колегії суддів заявником суду доведено та матеріалами справи підтверджено факт наявності у AT "Укрексімбанк" вимог до ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", як майнового поручителя ТОВ "Атем" за чинним договором іпотеки, на заявлену суму, які виникли на підставі вищенаведених кредитних договорів та складають 81 199 436,66 дол. США (1 861 540 445,93 грн. в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання цієї заяви з грошовими - 06.11.2015 р.: 1 дол. США = 22,925534 грн.) та 40 763 807,15 грн. Крім того, у заяві про визнання кредиторських вимог до боржника Банком також заявлено вимоги, що виникли у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 73 080,00 грн., а також оплатою проведення судової комплексної економічної та будівель-технічної експертизи (оціночно-будівельної) експертизи в розмірі 7 392,00 грн. та 50 820,00 грн. у справі №910/2761/14. За таких обставин, правомірним є висновок місцевого господарського суду про доведеність та обґрунтованість вимог AT "Укрексімбанк" до ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на суму 1 902 437 981,08 грн., з яких 81199436,66 дол. США (1 861 540 445,93 грн. в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання цієї заяви з грошовими - 06.11.2015 р.: 1 дол. США = 22,925534 грн.) та 40 897 535,15 грн. Відповідно до положень ст. 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В свою чергу, всупереч вимогам ГПК України, боржником не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про необґрунтованість вимог AT "Укрексімбанк". Вирішуючи питання про те, в якому розмірі AT "Укрексімбанк" є заставним кредитором, судова колегія враховує висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 04.02.2021 року у справі №904/1360/19, згідно яких тлумачення абзацу 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ у взаємозв`язку з положеннями статей 572, 575, 589 ЦК України, статей 7, 11, 17, 18 Закону України "Про іпотеку" та статей 12, 19, 28 Закону України "Про заставу" свідчить, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки). Кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації. Таким чином, враховуючи, що в даному випадку вимоги банку заявлені до боржника, який не є боржником в основному зобов`язанні, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про визнання та включення вимог AT "Укрексімбанк" до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на загальну суму 1 902 437 981,08 грн. окремо, як забезпечених заставою майна боржника. Посилання скаржника в апеляційній скарзі про те, що сума визнаних грошових вимог банку до ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" значно перевищує розмір заборгованості основного позичальника за забезпеченим зобов`язанням перед банком, як на підставу для відмову у задоволенні заявлених вимог, є безпідставними та судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на наступне. Частиною 2 ст. 23 Закону про банкрутство (чинного на дату звернення із заявою з грошовими вимогами), що кореспондується із ст. 45 КУзПБ (чинного на дату розгляду справи місцевим судом) унормовано, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. У постанові від 16.10.2018 року у справі № 902/1151/15 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновків, що системний аналіз положень статей 1, 2, 23 Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що у разі коли зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом такої валюти, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Висновки щодо можливості ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті і порядку визначення у рішенні еквівалента суми боргу в національній валюті містяться також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №761/12665/14-ц, на яку посилається AT "Укрексімбанк" у своїх поясненнях. З урахуванням вказаних висновків, колегія суддів вважає правомірними аргументи банку про те, що він вправі вимагати виконання зобов`язань за кредитними договорами шляхом перерахування тієї валюти, у якій надавався кредит, натомість порушення провадження у справі про банкрутство боржника-позичальника не припинило таких зобов`язань. Як було зазначено вище, розмір вимог AT "Укрексімбанк", заявлених у даній справі №910/23952/15 про банкрутство ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" на підставі тих самих кредитних договорів та доказів, що покладались в основу грошових вимог до боржника-позичальника, за виключенням заборгованості за Кредитним договором №6406К10/2391 від 29.06.2006 року, у валюті зобов`язання (дол. США) повністю відповідає розміру вимог, заявлених банком у валюті зобов`язання та визнаних судом у справі №910/25520/13 (82 196 185,86 - 996 749,20 = 81 199 436,66). Отже, AT "Укрексімбанк" правомірно визначив розмір заборгованості в національній валюті за курсом НБУ саме на час подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі №910/23952/15 ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", а відповідна різниця вираження вимог у національній валюті пов`язана не зі зміною розміру таких вимог, а з курсовою різницею, що в свою чергу спростовує помилкові доводи апеляційної скарги в цій частині. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, боржником подано заяву про застосування строків позовної давності, яка мотивована тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 у справі №5011-35/2276-12 встановлено, що перший прострочений боржником платіж мав місце 14.08.2009 року (прострочення виконання позичальником - ТОВ "Атем" своїх зобов`язань за Кредитним договором К77). Зазначене неналежне виконання боржником Генеральної угоди N1 призвело до виникнення у Банку права стягнення із Боржника суми заборгованості та до виникнення у Банку права звернення на заставлене майно. Таким чином, на переконання боржника, право вимагати звернення стягнення на заставлене майно у Банку виникло з 14.08.2009 року, а тому трирічний строк позовної давності сплив 14.08.2012 року. Місцевий господарський суд, розглядаючи вимоги банку, дійшов висновку, що грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника заявлені в межах строків позовної давності, оскільки її слід обраховувати щодо кожного окремого платежу, при чому початок перебігу позовної давності за вимогами до іпотекодавця починається з наступного дня, після закінчення тридцяти днів з дати отримання боржником (позичальником) вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі, а не з дати прострочення здійснення позичальником першого чергового платежу за процентами чи іншими платежами за кредитним договором. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про заявлення AT "Укрексімбанк" грошових вимог до ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" в межах строку позовної давності та зазначає наступне. Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною першою, другою ст. 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, змістом вказаних норм визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави. Частина перша статті 12 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на 06.11.2015 року) передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Згідно з частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду; позасудовий - на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України "Про іпотеку"). Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 зазначеного Закону). Отже, за змістом частини першої статті 12, частини першої статті 33 та статті 35 Закону України "Про іпотеку" реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише тоді, якщо останнє невиконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про іпотеку". Недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові. (Правові висновки щодо застосування норм права, зазначені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №520/7281/15-ц). Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки (пункт 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі №757/13243/17). Водночас, у пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі №310/11024/15-ц зауважено, що за змістом припису частини другої статті 35 Закону визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили. З урахуванням наведених правових позицій Великої Палати Верховного Суду колегія суддів зазначає, що направлення іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Разом з тим, важливим при цьому є встановлення моменту виникнення права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи. Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов`язання. Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Така правова позиція відображена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16. Тож у контексті спірних правовідносин таке право на позов пов`язано з виникненням у Банку права звернення стягнення на предмет іпотеки, що полягає в обов`язку ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", як майнового поручителя, щодо виконання зобов`язань боржника-позичальника ТОВ "Атем". Згідно умов наявного в матеріалах справи Іпотечного договору: - Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою за Іпотечним договором, а якщо вимога не буде задоволена, достроково звернути стягнення на Предмет іпотеки, в порядку, передбаченому п.п.2.1.14 п. 2.1 ст. 2 цього договору, зокрема, у разі невиконання та/або неналежного виконання Боржником Кредитного договору (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до Кредитного договору) (підпункт 2.1.11.); - Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки, якщо в момент настання терміну виконання Боржником зобов`язання (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до Кредитного договору), забезпеченого іпотекою за цим Договором, воно не буде виконане та інших випадках, передбачених чинним законодавством України, цим Договором та Кредитним договором (підпункт 2.1.12.); - Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки, якщо протягом тридцятиденного строку письмова вимога Іпотекодержателя до Іпотекодавця та Боржника про усунення порушених зобов`язань за Кредитним договором та/або цим Договором, з попередженням про звернення стягнення на Предмет іпотеки, залишена без задоволення (підпункт 2.1.14.); - У разі порушення зобов`язань за Кредитним договором та/або умов цього Договору Іпотекодержатель зобов`язаний надіслати Іпотекодержателю та/або Боржнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення (в тому числі дострокове) на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Положення цього пункту не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (підпункт 2.2.2.); - У разі невиконання або неналежного виконання Боржником умов Кредитного договору та/або порушення обов`язків Іпотекодавцем, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання Іпотекодавцем (Боржником), а в разі його невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки (підпункт 5.1.). З урахуванням вищенаведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів враховує можливість як позасудового захисту прав Іпотекодержателя, так і їх захист у судовому порядку шляхом звернення із відповідним позовом. При цьому, умови Іпотечного договору №6408Z15/2463, визначені наведеними підпунктами 2.1.11., 2.1.14. (що узгоджується з вимогами частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку"), 2.2.2. (абзац перший цього підпункту) стосуються позасудового способу звернення стягнення. Водночас, посилаючись на пропуск банком строку позовної давності, боржником залишено поза увагою умови підпункту 5.1 Іпотечного договору, згідно якого у разі невиконання або неналежного виконання Боржником умов Кредитного договору передумовою виникнення права на звернення стягнення є вимога дострокового виконання зобов`язання Іпотекодавцем (Боржником). Таким чином, за висновками апеляційного господарського суду, сторони узгодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником умов Кредитного договору в Іпотекодержателя спочатку виникає право вимоги дострокового виконання зобов`язань Боржником та/або Іпотекодавцем, а лише потім виникає право на звернення стягнення на Предмет іпотеки. Тому, твердження апелянта про те, що дата відліку вимоги кредитора до майнового поручителя наступила 14.08.2009 року (оскільки наявність вказаної у судовому рішенні у справі №5011-35/2276-2012 заборгованості є подією невиконання) та, відповідно, з цього моменту слід обраховувати перебіг позовної давності є помилковим. На переконання апеляційного господарського суду, встановлені у справі №5011-35/2276-2012 обставини, як преюдиційні, мають значення у спірних правовідносинах лише щодо дати звернення Банком із позовною вимогою про погашення заборгованості за Кредитним договором К77, адже таким зверненням до суду кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, що, в свою чергу, має значення для вирішення питання виникнення у Банку права щодо застосування наслідків "події невиконання зобов`язань" та права вимоги до майнового поручителя. Отже, у спірних правовідносинах початок перебігу позовної давності за вимогами до Іпотекодавця починається з моменту невиконання вимоги Банку щодо дострокового виконання зобов`язання, а не з дати прострочення здійснення позичальником чергового платежу за кредитним договором. Зазначені обставини відповідають висновкам, викладеним Верховним Судом у постанові від 20.09.2021 року у даній справі. Як встановлено судом, відповідні вимоги про дострокове повернення кредиту були направлені на адресу позичальника - ТОВ "Атем" листами від 31.10.2013 року №195-04/7481 та від 22.11.2013 року №195-04/8046. Крім того, у зв`язку з невиконанням ТОВ "Атем" зобов`язань за Кредитними договорами, зокрема щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також плати за управління кредитом, Банк також надіслав на адресу ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" вимоги від 31.10.2013 року №195-04/7477 та від 25.11.2013 року №195-04/8052 про дострокове погашення заборгованості, в яких вимагав у тридцятиденний строк з дати отримання зазначених вимог погасити заборгованість за Кредитними договорами. Тобто, відповідні вимоги про дострокове повернення кредиту як на адресу позичальника так і іпотекодавця були направлені у жовтні та листопаді 2013 року, в той час як звернення банку до суду із заявою про визнання заставним кредитором боржника-іпотекодавця відбулось 06.11.2015 року. Відтак, з урахуванням викладеного, грошові вимоги AT "Укрексімбанк" до боржника, які ґрунтуються на Кредитних договорах, заявлені Банком в межах строків позовної давності. Крім того, слід також зазначити, що відповідно до п. 7.2 "Наслідки подій невиконання зобов`язань" Генеральної угоди N1 визначено, якщо виникла і триває подія невиконання зобов`язань, Банк: (а) вживає будь-яких необхідних (на розсуд Банку) заходів щодо оздоровлення фінансового стану Позичальника, включаючи призначення своїх довірених осіб для здійснення подальшої діяльності, призначення представників до керівних органів Позичальника обмеження Позичальника у праві розпоряджатися виробленою продукцією та іншим майном Позичальника тощо; та/або (б) повідомляє Позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з цією Генеральною угодою, підлягають достроковому поверненню. Позичальник зобов`язаний сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, Банк набуває право здійснити договірне списання коштів за кредитом, процентами та іншими платежами, нарахованими згідно з цією Генеральною угодою, на користь Банку з рахунків Позичальника, зазначених у Кредитному договорі, у гривнях або в іноземних валютах з метою погашення заборгованості Позичальника, та/або звернути стягнення на предмет забезпечення виконання зобов`язань Позичальника. Таким чином, вказаними договорами передбачено вжиття заходів (перелік яких вичерпно не визначено) з метою врегулювання правовідносин з позичальником. Як встановлено судом, заборгованість позичальника перед банком, яка виникла до 2010 року, була реструктуризована, у зв`язку з чим 19.02.2010 року до Генеральної угоди та кредитних договорів укладено додаткові договори, якими продовжено строк користування кредитом до 31.12.2025 року (за Кредитним договором №151107К78 - до 31.12.2020 року) та встановлено відповідні графіки погашення кредиту. Окрім того, 19.02.2010 року між Іпотекодержателем (АТ "Укрексімбанк") та Іпотекодавцем (ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій") було укладено Договір №6408Z15/2463-1 про внесення змін до Іпотечного договору №6408Z15/2463 від 25.04.2008 року, підтвердивши тим самим дійсність своїх зобов`язань на вказану дату. Зазначені обставини також спростовують твердження скаржника про те, що перебіг позовної давності за вимогами про звернення стягнення слід обраховувати з моменту події невиконання, тобто з 14.09.2009 року. За таких обставин, переглянувши в апеляційному порядку законність спірної ухвали місцевого господарського суду, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів та виконавши обов`язкові до виконання вказівки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведені у постанові від 20.09.2021 року у даній справі, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду міста Києва про визнання АТ "Укрексімбанк" кредитором ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій" загальну суму 1 902 437 981,08 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника окремо, як таких, що забезпечені заставою майна боржника. Отже, доводи апелянта щодо неповного з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану боржником ухвалу від 22.01.2020 року у даній справі прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається. Керуючись статтями 255, 264, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій" задовольнити. 2.Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15. 3.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчий універмаг "Меркурій" на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15 залишити без задоволення. 4.Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/23952/15 залишити без змін. 5.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі. 6.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст постанови підписано 07.07.2022 року. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді С.В. Сотніков Б.В. Отрюх