LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/17338/21

від 05.07.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №160/17338/21 скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення по…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/17338/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режмі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року (суддя Златін С.В.) у справі №160/17338/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Павлоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Романюк Катерини Миколаївни, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Межиріцька сільська рада, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и В : ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора відділу у Павлоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Романюк Катерини Миколаївни щодо складання повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ-1200026332021 від 27.08.2021 року; зобов`язати державного кадастрового реєстратора відділу у Павлоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Романюк Катерину Миколаївну та Головне управління Держгеокадстру у Дніпропетровській області внести зміни до Державного земельного кадастру стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 1223582300:01:001:1467 на код КВЦПЗ - 01.07 (для городництва). В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що є орендарем земельної ділянки площею 71,7063га з кадастровим номером 1223582300:01:001:1467. Цільове призначення земельної ділянки на момент укладення договору оренди визначено для сінокосіння та випасання худоби. Рішенням Межиріцька сільська рада від 17 червня 2021 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється з сінокосіння та випасання худоби на городництво. Вказаним рішенням, зокрема, зобов`язано позивачку внести зміни до договору оренди та провести реєстрацію права оренди в установленому чином порядку. У зв`язку із змінами цільового використання земельної ділянки позивачка звернулася із заявою до державного кадастрового реєстратора про внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Натомість, державним реєстратором сформовано повідомлення від 27.08.2021 про відмову в прийняття відповідної заяви позивачки з посиланням на ненадання документів в повному обсязі. Такі дії державного реєстратора позивачка вважала неправомірними, оскільки, на її думку, у державного реєстратора були відсутні правові підстави для формування вказаного повідомлення. За позицією позивачки, державний реєстратор був зобов`язаний прийняти одне із рішень або внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру або відмовити в цьому. Також позивачка вказувала на відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у внесенні відповідних змін до Державного земельного кадастру, оскільки зміни в земельному законодавстві, які відбулися після розпочатого процесу зміни цільового призначення земельної ділянки, не можуть вплинути на ті правовідносини, які виникли до таких змін, а розпочатий процес реалізації права повинен бути завершений на підставі раніш діючого законодавства. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено. За наслідками розгляду справи судом першої інстанції зроблено такі висновки. Так, суд першої інстанції, пославшись на законодавчо визначений перелік документів, необхідних для внесення змін до Державного земельного кадастру, дійшов висновку про правомірність формування державним реєстратором повідомлення про відмову у прийнятті заяви позивачки, оскільки до такої заяви не були подані усі необхідні документи, а саме не надано електронний документ у форматі XML. З цих підстав суд відмовив в задоволенні заявлених вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо складання повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ-1200026332021 від 27.08.2021 року. Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог щодо зобов`язання відповідача внести зміни до Державного земельного кадастру, зокрема, і з тих підстав, що відповідачем взагалі не приймалося рішення про відмову у внесені таких змін до Державного земельного кадастру, а отже відсутнє рішення уповноваженого органу з цього приводу, яке б могло бути предметом судового контролю. Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивачка посилається на те, що у відповідності до п.73 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 за №1051, державний кадастровий реєстратор, за результатами розгляду заяви позивачки, повинен був прийняти рішення, а не повідомлення. За позицією позивачки, на стадії прийняття заяви про внесення змін до Державного земельного кадастру питання щодо відповідності чи невідповідності наданих документів нормам законодавства, не вирішується. З цих підстав позивачка не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог про визнання протиправними дій відповідача. Також позивачка вказує на те, що оскільки зміна цільового призначення земельної ділянки відбулась за погодженням вповноваженого органу та не підставі розробленої землевпорядної документації, то у державного реєстратора були відсутні правові підстави для відмови у внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру, а подальші зміни законодавства, які відбулися після розпочатого процесу зміни цільового призначення земельної ділянки, та які стосувалися розміру земельної ділянки для огородництва, який може знаходиться в оренді однієї особи, не можуть вплинути на ті правовідносини, які виникли до таких змін. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість. У відзиві на апеляційну скаргу третя особа просить апеляційну скаргу позивача задовольнити, оскільки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки прийнято уповноваженим органом, а тому такі зміни повинні бути зареєстровані в Державному земельному кадастрі. Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 22.10.2019 рішенням Межиріської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області було надано позивачці дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 71,7063га за кадастровим номером 1223582300:01:001:1467 із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення. 22.06.2020 рішенням Межиріської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби за межами населеного пункту на території Межиріської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області. Цим же рішенням земельну ділянку було надано позивачці в строкове платне користування терміном на 7 років. 09.11.2020 між позивачкою та Межиріською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223582300:01:001:1467. 18.05.2021 рішенням Межиріської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надано дозвіл на складання проекту землеустрою зі зміною цільового призначення земельної ділянки на код КВЦПЗ 01.07 (для городництва). На підставі зазначеного рішення за замовленням позивачки було розроблено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється. 17.06.2021 рішенням Межиріської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється для городництва площею 71,7063га з кадастровим номером 1223582300:01:001:1467. Вказаним рішенням, зокрема, зобов`язано позивачку внести зміни до договору оренди та провести реєстрацію права оренди в установленому чином порядку. Позивачка звернулася до державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 16.08.2021 року. Заява позивачкою подана у письмовому вигляді через Центр надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області. У заяві-описі від 16.08.2021 року вказано в якості додатку: заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за визначеною формою. Державний кадастровий реєстратор 27.08.2021 року виніс повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ІІВ-1200026332021. Підстава відмови - документи подані не в повному обсязі. Рекомендація: привести площу земельної ділянки, яка відводиться, у відповідності до вимог п.1 ст.36 ЗК України ( в редакції Закону№1432-ІХ), а саме: площа земельної ділянки, що надається громадянину в- оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 га. Не погодившись з такими діями державного реєстратора, позивачка звернулася з позовом до суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне значити таке. Згідно з ст.9 Закону України Про Державний земельний кадастр (далі - Закон), внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні. Відповідно до ч.2 ст.21 Закону, відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: - на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; - на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації; - на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель; б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель: - на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; - на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок №1051, у редакції чинній на момент спірних правовідносин). Відповідно до п.70 державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: 1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; 4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру. У разі звернення за внесенням відповідних відомостей (змін до них) неналежної особи (особи, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку), подання заявником не повного пакета документів та/або розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора Державний кадастровий реєстратор відмовляє такій особі, заявникові у прийнятті заяви безпосередньо у момент її подання або у день надходження рекомендованим листом зазначених документів за формою згідно з додатком 13 із зазначенням рекомендацій щодо усунення причин, що є підставою для такої відмови, зокрема найменування та місцезнаходження органу, до повноважень якого належить внесення відомостей (змін до них) про об`єкт Державного земельного кадастру. У разі відповідності заяви разом з документами вимогам, зазначеним у цьому пункті, Державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті та обліковує її відповідно до пункту 71 цього Порядку. Отже, Порядок №1051 передбачає можливість відмови у прийнятті заяви про внесення змін до ДЗК, зокрема, якщо заявником не подано повного пакету документів. Саме з цих підстав у спірному випадку державним кадастровим реєстратором сформовано повідомлення про відмову в прийнятті заяви позивачки. Але в рекомендаціях щодо усунення причин для такої відмови, як і в тексті самого повідомлення, державним кадастровим реєстратором не зазначено того, яких саме документів не було подано позивачкою. Під час розгляду справи в суді першої інстанції з`ясовано, що позивачкою не було долучено до пакету документів електронний документ у форматі XML і саме з цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій державного кадастрового реєстратора, яким сформовано повідомлення про відмову в прийнятті заяви позивачки. В той же час, суд першої інстанції не визначив, а представник відповідача в судовому засіданні не зміг зазначити того, яким нормативним актом передбачена необхідність долучення до пакету документів електронного документу у форматі XML саме під час внесення до ДЗК змін щодо зміни виду використання раніш сформованої земельної ділянки відомості про яку вже внесено до ДЗК. У свою чергу, сама форма заяви-опису щодо внесення до ДЗК відомостей (змін до них) про земельну ділянку (а.с.1 а.с.215) передбачено те, що електронний документ у форматі XML подається, крім випадків, внесення відомостей про зміну виду використання. Отже, враховуючи те, що в повідомленні про відмову в прийнятті заяви позивачки про внесення змін до ДЗК державним кадастровим реєстратором не визначено конкретних документів, які не були подані позивачкою, а позиція відповідача, яка фактично сформована під час розгляду справи судом, щодо не надання позивачкою електронного документу у форматі XML, є необґрунтованою, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неправомірність дій державного кадастрового реєстратора щодо складання повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ-1200026332021 від 27.08.2021 року. Щодо заявлених позивачкою вимог про зобов`язання відповідача внести зміни відносно земельної ділянки до ДЗК, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що оскільки фактично державним кадастровим реєстратором не було прийнято рішення про відмову у внесенні таких змін до ДЗК, то зобов`язання відповідача зареєструвати зміни в ДЗК є передчасним, так як повноваженнями щодо вирішення питання про внесення змін до ДЗК, у відповідності до положень Закону України Про Державний земельний кадастр та Порядку №1051, наділені сам державні кадастрові реєстратори, а вже їх рішення щодо вказаного питання, можуть бути предметом судового контролю та за наслідками оцінки яких суд може вирішити питання про зобов`язання відповідача вчинити дії, які узгоджуються з повноваженнями державного кадастрового реєстратора. Отже, такий спосіб захисту права як зобов`язання відповідачів зареєструвати зміни в ДЗК не може бути застосований у спірних відносинах, які фактично виникли з приводу неприйняття до розгляду заяви позивачки про внесення змін відносно земельної ділянки. В той же час, оскільки встановлені обставини справи свідчать про неправомірність дій державного кадастрового реєстратора щодо складання повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, суд апеляційної інстанції вважає, що належним способом захисту права позивачки у спірних відносинах є зобов`язання відповідачів прийняти заяву позивачки про внесення змін до ДЗК до розгляду. З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову. На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №160/17338/21 скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову. Дії державного кадастрового реєстратора відділу у Павлоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Романюк Катерини Миколаївни щодо складання повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ-1200026332021 від 27.08.2021 року визнати неправомірними. Зобов`язати державного кадастрового реєстратора відділу у Павлоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Романюк Катерину Миколаївну та Головне управління Держгеокадстру у Дніпропетровській області прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 1223582300:01:001:1467 на код КВЦПЗ - 01.07 (для городництва) та прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду. В іншій частині позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивна частини проголошені 05.07.2022 Повне судове рішення складено 06.07.2022 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»