Постанова 4851 № 520/4584/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2022 р. Справа № 520/4584/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 (головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А.) по справі № 520/4584/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив: - визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, викладені в листах № 2000-0317-8/4891 від 06.03.2020 та № 2000-0307-8/100822 від 07.12.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% відсотків від суми заробітної плати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 "Про умови оплати праці прокурорів", визначену у розмірі 64 845,08 грн, без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, компенсувати різницю у виплатах; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду спричинену незаконним рішенням, незалежно від вини в сумі 10 000,00 грн.; - допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% відсотків від суми заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 по справі № 520/4584/2020 скасовано в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% відсотків від суми заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, допущення негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 по справі № 520/4584/2020 залишено без змін. 22.11.2021 ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення у справі №520/4584/2020 щодо позовної вимоги про визнання протиправними рішень відповідача, викладених в листах від 06.03.2020 №2000-0317-8/4591 та від 07.12.2020 за №200-0307-8/100822, скасування актів індивідуальної дії. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Позивач, не погоджуючись із ухвалою суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити додаткове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування зазначає, що однією з його первісних позовних вимог було визнання протиправними рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, від 06.03.2020 та 07.12.2020 викладених у формі листа про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років, які не вирішені судом першої інстанції, а вимога у заяві від 22.11.2021 про скасування цих рішень, як актів індивідуальної дії сформульована за наслідками апеляційного перегляду рішення суду від 23.03.2021. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні заяви, суд безпідставно вважав, що позивачем заявлені нові позовні вимоги, а тому, на думку апелянта, наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції від 02.12.2021. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) не надало відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про визнання протиправними рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.03.2020 та 07.12.2020 , викладених у формі листа розглянута судом під час прийняття рішення від 23.03.2021, а вимога щодо скасування цих рішень як актів індивідуальної дії, не заявлялася при зверненні з позовом до суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку, що щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення. Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, наведений в ч.1 ст.252 КАС України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Стаття 252 КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення (постанови чи ухвали) з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі. Як убачається зі змісту позовної заяви позивач оскаржував рішення пенсійного органу від 06.03.2020 та 07.12.2020, які викладені у формі листів. Вказані позовні вимоги розглянуті судом першої інстанції, в їх задоволенні було відмовлено з підстав того, що листи пенсійного органу не є рішеннями суб`єкта владних повноважень та актами індивідуальної дії. В подальшому, отримавши постанову апеляційного суду, прийняту за наслідками перегляду апеляційної скарги позивача та скарги пенсійного органу, позивач звернуся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначив, що вимога, заявлена у позові про визнання протиправними рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, від 06.03.2020 та від 07.12.2020 залишилася нерозглянутою судом , по ній не прийнято рішення. Як вважає скаржник, суд першої інстанції фактично розглянув його позов без урахування того, що оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії. Такі обставини справи вказують на наявність підстав для ухвалення додаткового рішення щодо вимог про визнання протиправними рішень пенсійного органу. Проте такі висновки позивача є помилковими, оскільки зі змісту рішення суду першої інстанції, вбачається, що суд першої інстанції розглядав позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, від 06.03.2020 та від 07.12.2020, за наслідками чого відмовив у задоволенні позову в цій частині, з посиланням на те, що рішень про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років пенсійним органом не приймалось, а листи від 06.03.2020 та від 07.12.2020 не є актами індивідуальної дії. В цій частині відмови в позові рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржувалося в апеляційному порядку. Отже, суд першої інстанції в повному обсязі розглянув усі вимоги позивача про стверджуванні порушення його прав та інтересів. Натомість доводи апелянта фактично зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в цій частині, що є підставою для оскарження судового рішення, а не звернення до суду із заявою, в порядку ст. 252 КАС України. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо відсутності нових позовних вимог та вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що позивач вказує позовні вимоги, які не заявлялись при поданні первісного позову, оскільки як у заяві про ухвалення додаткового рішення так і у позові ОСОБА_1 просить визнати протиправними рішення пенсійного органу від 06.03.2020 та від 07.12.2020, проте з різних, на його думку, підстав незаконності. Отже висновки суду першої інстанції щодо заявлення позивачем нових позовних вимог, які не заявлялися до суду, є помилковими, проте зазначене не призвело до неправильного вирішення справи та не є достатніми підставами для скасування оскаржуваної ухвали. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність, передбачених ч. 1 ст. 252 КАС України, підстав для ухвалення додаткового судового рішення у справі. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 по справі № 520/4584/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова