Постанова 4812 № 489/8706/21
від 05.07.2022 ·05.07.22 33/812/72/22 Справа № 489/8706/21 Провадження № 33/812/72/22 ПОСТАНОВА Іменем України 05 липня 2022 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Бондаренко Т.З., із секретарем Ковальським Є.В., за участю: захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Луконіної Н.В., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Лобана О.В., на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2022 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, - У С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ № 301927, від 14 грудня 2021 року, ОСОБА_3 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП., яке виразилось у порушенні вимог пунктів 2.3.б, 14.6 ПДР України. А саме, 14.12.2021 року о 08 год 19 хв в м. Миколаєві Миколаївської області, керуючи транспортним засобом Mitsubishi Galant, державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Круговій, на перехресті з вул. 6-ою Інгульською, при виконанні обгону, ОСОБА_3 не впевнився в безпечності маневру та допустив зіткнення з автомобілем Mazda 323, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який виїжджав з вул. 6-ої Інгульської та повертав ліворуч на вул. Кругову. Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2022 року провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, потерпілий ОСОБА_2 , діючи через свого представника адвоката Лобана О.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник потерпілого зазначав, що судом не у повній мірі досліджено докази та пояснення учасників справи, у зв`язку з чим суд дійшов невірних висновків. А саме: при тому, що у судовому засіданні ОСОБА_3 визнав факт виїзду його автомобіля на зустрічну полосу з обгоном транспортних засобів, які стояли попереду, суд у своїй постанові зазначив протилежне що ОСОБА_3 свою вину заперечував та пояснив, що не здійснював обгону за вказаних у протоколі обставин, а здійснив рух у напрямку зустрічної смуги руху лише після появи на його смузі руху автомобіля ОСОБА_2 . Крім цього апелянт посилався на помилковість тверджень суду про недостатність доказів вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та на неможливість встановити його вину, оскільки, на думку суду, висновок особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, є необґрунтованим належним чином, суперечить чинним нормативним актам, отже носить суб`єктивний характер та не відповідає вимогам щодо його допустимості та достатності. Також апелянт вказував на те, що суд дійшов висновку про невинуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише на підставі пояснень цієї особи, не взявши при цьому до уваги пояснень потерпілого та інших доказів у справі. Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 адвоката Луконіної Н.В., потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши наявні у справі матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП). Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП). Відповідно до положень ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Таким чином відповідальність за ст. 124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, має бути зазначено суть адміністративного правопорушення. Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції посилався на те, що матеріалами справи не доведено наявності в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, події та складу адміністративного правопорушення, а викладені у протоколі обставини вчиненого діяння, не підтверджені належними та допустимими доказами. Проте, з таким висновком районного суду не можна погодитися. Згідно з п. 2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 14.6 ПДР України, обгін на перехресті заборонено. Вказаних вимог ПДР ОСОБА_3 не виконав. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ № 301927 від 14 грудня 2021 року, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. А саме у тому, що о 08 год 19 хв 14.12.2021 року в м. Миколаєві Миколаївської області, керуючи транспортним засобом Mitsubishi Galant, державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Круговій, на перехресті з вул. 6-ою Інгульською, при виконанні обгону, ОСОБА_3 не впевнився в безпечності маневру та допустив зіткнення з автомобілем Mazda 323, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який виїжджав з вул. 6-ої Інгульської та повертав ліворуч на вул. Кругову. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3.б, 14.6 ПДР України. Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаний протокол ОСОБА_1 підписав та зазначив, що пояснення надасть на окремому аркуші. Обставини, викладені у вказаному протоколі, підтверджуються схемою місця ДТП, яка складена поліцейським взводу 1, роти 1, батальйону 1, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, сержантом поліції Мариничем М.А., від 14 грудня 2021 року. У схемі відображено обставини ДТП, та вбачається, що цього дня в Інгульському районі м. Миколаєва, на перехресті вул. Кругової та вул. 6-тої Інгульської, сталося ДТП за участю автомобілів марки Mitsubishi Galant, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем Mazda 323, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Змальовано напрямок руху автомобілів учасників ДТП, місце розташування автомобілів, у якому вони зупинилися після зіткнення. А саме: автомобіль Mitsubishi Galant, під керуванням ОСОБА_3 позначений № 1, рухався по вул. Круговій в напрямку Херсонського шосе та перед перехрестям з вул. 6-ою Інгульською, при виконанні обгону змінив напрямок руху та виїхав на зустрічну смугу; автомобіль Mazda 323 під керуванням ОСОБА_2 № 2 рухався виїжджаючи з вул. 6-ої Інгульської та повертав ліворуч на вул. Кругову. Також зазначено в схемі ДТП місто зіткнення автомобілів, яке розташоване на зустрічній полосі руху відносно руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 . Вказана схема, також містить зазначення осіб, які є учасниками ДТП та те, що ДТП сталося внаслідок порушення п. 2.3.б та 14.6 ПДР. Також на схемі зазначено будівлі, дорожні знаки 2.1, 5.38.2, 5.39.1, електроопора. Також зазначено механічні пошкодження які отримали транспортні засоби, автомобіль Mitsubishi Galant пошкоджено переднє праве крило, бампер, права фара, решітка радіатора, задній бампер, переднє праве колесо; автомобіль Mazda 323 капот передій, бампер, фари, ЛФП, решітка радіатора. Вказана схема ДТП підписана ОСОБА_3 без зауважень. Дорожня обстановка та розташування автомобілів після ДТП, які зафіксовані на фотозйомках, наданих апелянтом, в повній мірі підтверджує дані відображені в схемі ДТП. Потерпілий ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначав, що їхав по вул. 6-тій Інгульській, виїжджав на головну кругову дорогу, перед виїздом увімкнув поворот, ряд автомобілів, які прямували зі сторони вул. Кірова по вул. Круговій у напрямку Херсонського шосе, зупинились та надали дорогу. Упевнившись у тому, що його пропускають, він почав виїжджати на кругову з увімкненим поворотом вліво. У цей момент водій автомобіля Mitsubishi Galant покинув свій ряд, виїхав на зустрічну смугу та на пішохідному переході протаранив його автомобіль, їдучи у напрямку зустрічної, у бік Херсонського шосе. В той же час, у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що керуючи автомобілем Mitsubishi Galant, по вул. Круговій в напрямку Епіцентру, рухався по головній дорозі біля лівої лінії побачив, що з другорядної дороги виїхав автомобіль Mazda
323. Для того, щоб уникнути зіткнення почав уходити від зіткнення ліворуч, внаслідок чого від зіткнення, автомобіль під його керуванням винесло на бордюр. Отже, надаючи оцінку наведеним доказам, суд апеляційної інстанції вважає, що вони у своїй сукупності підтверджують фактичні обставини події ДТП, узгоджуються між собою, та вказують на порушення водієм ОСОБА_1 пунктів 2.3.б та 14.6 ПДР. Пояснення ОСОБА_1 також в цілому вірно відтворюють час та місце дорожньої пригоди, а також вказують на фактичне здійснення ним маневру. Проте посилання останнього на те, що такий маневр, а саме виїзд на зустрічну полосу дорожнього руху ним було здійснено з метою уникнення ДТП, не узгоджується з наведеними доказами, які вказують саме на здійснення ним обгону транспорту, який рухався попереду та на який вказує потерпілий, а також чітко вбачається з траєкторії руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , якій зображено на схемі ДТП. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Водій ОСОБА_1 є учасником дорожнього руху і зобов`язаний виконувати вимоги Правил дорожнього руху. Так, відповідно до п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. За таких обставин, доводи апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи є обґрунтованими, а порушення ОСОБА_3 п. 2.3.б та 14.6 ПДР є правовою підставою адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст.247 КУпАП, відсутні. Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положеннями ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Що стосується накладення стягнення на ОСОБА_3 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, то відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Матеріалами справи встановлено, що адміністративне правопорушення було вчинене ОСОБА_3 14 грудня 2021 року, отже, на даний час, тримісячний строк накладення стягнення за його вчинення закінчився. У зв`язку з цим провадження у справі слід закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Відповідно до п.3 ч.9 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову. На підставі наведеного та керуючись статтями 247, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Лобана Олега Вікторовича задовольнити. Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2022 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 за статтею 124 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.З.Бондаренко