Постанова 4811 № 465/5103/15-ц

Справа № 465/5103/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М. Провадження № 22-ц/811/1978/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2022 року м.Львів Справа № 465/5103/15 Провадження № 22ц/811/1978/21 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. секретар Іванова О.О. з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на рішення Франківського районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 20 квітня 2021 року у складі судді Ванівського Ю.М., у справі за позовом ОСОБА_7 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 і ОСОБА_8 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з участю третіх осіб: Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЛКП «Вулецьке», про зобов`язання до вчинення дій,- в с т а н о в и в: 29 липня 2015 року позивачі звернулися з позовомдо відповідачів про демонтаж самочинної прибудови та приведення квартири до попереднього стану, а саме: зобов`язання відповідачів демонтувати самочинно здійснену добудову до квартири АДРЕСА_1 , а саме приміщення площею 6,3 кв.м під літерою 3-1 та площею 6,0 кв.м під літерою 3-6 (план БТІ 2012 року) демонтувати повністю та привести приміщення площею 15,1 під літерою 3-5 відповідно до плану БТІ 1977 року будинкової справи ЛКП «Вулецьке» з дотриманням вимог ДБН; привести планування квартири до попереднього стану згідно поверхневого плану будинкової справи ЛКП «Вулецьке» станом на 1977 рік, а саме: ліквідувати дерев`яну перегородку між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (в приміщенні під літерами 4-2,3-2 поверхового плану БТІ 2012 року); закласти існуючі двері в кімнату площею 17,4 кв.м квартири АДРЕСА_2 та влаштувати вхід в кімнату площею 17,4 кв.м під літерою 3-3 з приміщення площею 10,4 кв.м, під літерою 3-2 поверхового плану будинкової справи ЛКП «Вулецьке» станом на 1977 рік; перенести під площадку сходової клітки вхід в кухню площею 10,4 кв.м квартири АДРЕСА_2 згідно поверхового плану 1977 року будинкової справи ЛКП «Вулецьке»; закласти самовільно вирубаний в зовнішній капітальній стіні дверний проріз та привести до попереднього стану вхід в квартиру відповідачів згідно плану 1977 року будинкової справи ЛКП «Вулецьке»; встановити перегородку, яка має відокремлювати належну позивачам площу 2,6 кв.м (в приміщенні під літерами 4-2,3-2 поверхового плану БТІ 2012 року); збільшити розмір вікна в приміщенні під літерою 3-4 до запроектованого, що дозволить прибрати дах прибудови до квартири АДРЕСА_2 з-під вікна приміщення під літерою 4-7 квартири позивачів. 29 вересня 2016 року, 13 листопада 2018 року та 24 червня 2019 року позивачі подали уточнені позовні вимоги, які прийняті судом, про зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 частково привести планування квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану, а саме: приміщення під літерою 3-2 в частині сходової клітки поверхового плану 1977 року зі штампами «біжучі зміни» (інвентаризаційна справа БТІ) повернути до стану приміщення під літерою 3-1 поверхневого плану 1977 року без штампів «біжучі зміни» (будинкова справа ЛКП «Вулецьке»). В обґрунтування своїх вимог позивачі посилалися на те, що вони (позивачі) проживають у приватизованій квартирі площею 41,6 кв.м, яка згідно технічного паспорта складається із двох житлових кімнат, кухні, комори, сходових кліток першого і другого поверху. Вигод у квартирі немає. Відповідачі проживають у квартирі, яка згідно копії поверхового плану БТІ від 4 січня 2012 року, складається з трьох житлових кімнат площею 17,4 кв.м під літерою 3-3, площею 15,1 кв.м під літерою 3-5, площею 24,1 кв.м під літерою 3-7, кухні площею 10, 4 кв.м під літерою 3-1, коридору площею 4,7 кв.м під літерою 3-2. Приміщення під літерами 3-1,3-5,3-6,3-7 є влаштовані відповідачами самочинними прибудовами. Прибудови здійснені у 1994 році без належного дозволу без проекту, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тобто за відсутності документа, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а також з порушенням ДБН. Стверджують, що усі порушення ДБН підтверджуються будівельно-технічною експертизою ТзОВ «Гал-Світ» від 8 червня 2015 року. Вказують, що разом із здійсненням самочинних прибудов відповідачі незаконно перепланували квартиру, що унеможливлює виділення в натурі належного їм (позивачам) приміщення площeю 2,6 кв.м., яке незаконно використовується відповідачами. Згідно поверхового плану БТІ 1977 року будинкової справи ЛКП «Вулецьке» вхід в квартиру відповідачів був через прибудовану кухню через запроектований дверний проріз. На теперішній час вхід у квартиру АДРЕСА_2 влаштований через самочинну прибудову, а далі - під частиною сходової клітки їх (позивачів) квартири. Відповідно до поверхових планів БТІ 1977 року та 2012 року, двері кухні розташовані чітко під площадкою сходової клітки, а фактично - ближче до внутрішньої капітальної стіни. Невідповідне розташування дверей та кухні квартири відповідачів заважає їм (позивачам) виділити свою площу для подальшого її використання. Просять позов задовольнити. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2021 року позов задоволено. Зобов`язано відповідачів частково привести планування квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану, а саме: приміщення під літерою 3-2 в частині сходової клітки поверхового плану 1977 року зі штампами «біжучі зміни» (інвентаризаційна справа БТІ) повернути до стану приміщення під літерою 3-1 поверхового плану 1977 року без штампів «біжучі зміни» (будинкова справа ЛКП «Вулецьке»). Проведено розподіл судових витрат. Рішення суду оскаржили відповідачі. Зазначають, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.Стверджують, що позивачі безпідставно просять привести приміщення площею 15,1 кв.м у відповідність до поверхового плану 1977 року, оскільки відповідачам надавався дозвіл на прибудову у 1988 році. Відповідно до виписки з рішення міжвідомчої комісії при Виконавчому комітеті Радянської (тепер-Франківської) районної ради народних депутатів від 28 грудня 1988 року, технічно можливо провести прибудову площею 1,0х4,0 м. Вважають, що при задоволенні вимоги позивачів про демонтаж перепланованої квартири, у квартирі буде відсутній туалет, а ванна буде розташована на площі кухні, що не відповідатиме нормам ДБН. Зазначають, що при ліквідації дерев`яної перегородки між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ці квартири не будуть ізольовані. Двері в кімнату площею 17,4 кв.м існують з 1961 року. Відповідно до висновку судово-будівельної експертизи від 9 вересня 2013 року №045/13 перенести вхід в житлову кімнату площею 17,4 кв.м з приміщення кухні площею 10,4 кв.м можливо лише при умові прийняття в експлуатацію самовільно здійсненої добудови житлової кімнати під літерою 3-7 площею 24,1 кв.м. Влаштування такого входу не відповідатиме вимогам ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт» (п.8.10). Вхід у кухню ніколи не переносився, що підтверджується поверховим планом за 1961 рік. Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову. Позивач ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його правонаступниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Відповідно до рішення Франківського районного суду м.Львова від 5 червня 2007 року ОСОБА_8 визнаний недієздатним, його опікуном є ОСОБА_3 . Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним. Відповідно до п.4.2 технічних висновків №7.3.210-ТВ-10, упорядкування планування квартири АДРЕСА_4 станом на 1977 рік згідно з поверховими планами 1977 року до квартир АДРЕСА_5 і АДРЕСА_2 здійснені прибудови. При цьому, колишні спільні входи до квартир через їхні сходові клітки розділені. Входи до квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 влаштовані через прибудови, а до квартир АДРЕСА_6 і АДРЕСА_3 , розміщених на 2-му поверсі, збережені через сходові клітки, площі яких, відповідно, приєднано до цих квартир ( АДРЕСА_6 і АДРЕСА_3 ). Лише частина сходових кліток на першому поверсі приєднана до квартир першого поверху: до квартири АДРЕСА_5 площею 3,4 кв.м і до квартири АДРЕСА_2 - під коридор під літерою 3-1 площею 4,4 кв.м для входу на кухню, а з кухні - до кімнати 3-3 (площа цієї сходової клітки подана разом із прибудованою частиною вхідного коридора). Прибудова розмірами 4,4х2,6 дозволена рішенням міжвідомчої комісії Франківського (тоді Радянського) району, згідно з витягом рішення (протокол №30 § 12 від 28 грудня 1988 року). Зокрема, цим рішенням зазначена площа 4,4 кв.м коридора віднесена до квартири АДРЕСА_2 . Решта площі - 6,4 кв.м колишньої спільної сходової клітки залишено в користуванні квартири АДРЕСА_3 . Таким чином, станом на 1977 рік, квартира АДРЕСА_2 складалася з веранди площею 7,2 кв.м, кухні - 10,4 кв.м, житлової кімнати - 17,1 кв.м і коридора - 4,4 кв.м. Загальна площа квартири АДРЕСА_2 з прибудовою розміром 4,4х2,6 м у плані становила 39,10 кв.м. Квартира АДРЕСА_3 складалася з кухні площею 6 кв. м, комірки площею 3,1 кв.м, двох суміжних житлових кімнат площею 21,3 кв.м, долученої верхньої частини сходової клітки площею 4,8 кв.м та нижньої - 6,4 кв.м. Загальна площа квартири становила 41,6 кв.м. Цей стан планування підтверджений поверховим планом, складеним Львівським МБТІ 5 травня 1996 року. Відповідно до п. 4.3 вищевказаних висновків, передприватизаційний період характерний змінами квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку із новими прибудовами та реконструкціями, що відображено на поверховому плані МБТІ, складеному тим же 1977 роком, але уже зі штампами «біжучі зміни», одна з яких датована 8 листопада 2004 року. На цьому плані нанесена збільшена вхідна прибудова до квартири АДРЕСА_2 розмірами у плані 7,85х5,55 м та друга прибудова до житлової кімнати квартири АДРЕСА_2 , площею 24,1 кв.м з поміткою про відсутність документів на цю прибудову. У той же час такої помітки не подано стосовно реконструйованої і збільшеної вхідної прибудови, а також на приєднання, при цьому до квартири АДРЕСА_2 більшої частини площі сходової клітки на першому поверсі, що належала квартирі АДРЕСА_7 залишено 3 кв.м. Колишні двері між кухнею 3-4 та кімнатою 3-3 змістилися у приєднаний коридор. Відсутність такої помітки на поверховому плані МБТІ стверджує, що ці прибудови санкціоновані, але відповідних документів не подано. Франківська районна адміністрація листом №3-К-230 від 13 березня 2009 року повідомила, що не приймала рішень щодо квартири АДРЕСА_1 . Саме ці зміни, що не мають документального підтвердження, покладені в основу приватизації квартири АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 та спричинили конфліктну ситуацію на оспорювання безпідставно вилученої у квартири АДРЕСА_3 частини площі сходової клітки, розміром 6,4-3,0 =3,4 кв.м. Відповідно до п.6.1 технічних висновків згідно з чинним законодавством не береться до уваги самочинне будівництво, за основу для упорядкування планування квартири АДРЕСА_4 знятий поверховий план будинку від 1977 року без «біжучих змін», які не підтверджені документально. Відповідно до п.6.1 технічних висновків, планування квартир АДРЕСА_2 і АДРЕСА_4 , відображені у технічних паспортах приватизованих квартир від 30 червня 1998 року не підтверджені документально. Згідно технічного паспорта квартира АДРЕСА_2 від 1988 року, така розташована на першому та другому поверхах будинку та складається з двох кімнат житловою площею 32,5 кв.м, в тому числі перша -17, 4, друга - 15,1, кухні площею 10,4 кв.м, вбиральні - 6,0 кв.м., коридор 6,3+4.7 кв.м. Загальна площа квартири - 59,9 кв.м. Висота приміщень - 2,75. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2010 року у справі №2-207/10 свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у якій проживають відповідачі, визнано недійсним. За позивачами визнано право власності на площу 2,6 кв.м під літерою 3-2. Зобов`язано відповідачів ліквідувати комору, влаштовану ними під сходовою кліткою квартири АДРЕСА_3 . Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_3 від 2 березня 2011 року ця квартира (посімейного, спільного заселення), розташована на 1,2 поверсі 2 поверхового будинку та складається із двох кімнат житловою площею 21,3 кв.м, в тому числі перша кімната -10,1 кв.м; друга кімната - 11,2 кв.м, кухні площею 6 кв.м, коридора - 2, 6 кв.м, комірка - 3,1 кв.м, сходова клітка - 3,0; 4,8 кв.м. Квартира обладнана балконом - 0,8 кв.м; загальна площа квартири - 41,6 кв.м, висота приміщень - 2,40. Згідно відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 14 березня 2011 року за №7/13-06-1658 ОСОБА_1 не надала правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, Інспекція повідомила про те, що ОСОБА_9 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП за самовільно розпочате будівництво (постанова №485 від 31 березня 1994 року). Згідно висновку експертизи від 8 червня 2015 року №030/15 здійснена прибудова до квартири АДРЕСА_1 по площі, висоті, набору приміщень, планування (крім суміщеного санвузла, що на сьогоднішній день в умовах реконструкції дозволено), вимогам до природнього освітлення, інсталяції житлових приміщень, протипожежних вимог, тощо не суперечить вимогам державних будівельних норм і правилам, які були чинні на момент будівництва. Однак, експертом встановлені наступні невідповідності до вимог будівельних норм та правил, а саме: в частині спорудження добудови на земельній ділянці, яка належала до міськземфонду, без проекту, який повинен бути затверджений і погоджений у встановленому законом порядку, без дозволу на будівництво, влаштування покрівлі і примикання покрівлі до існуючої стіни будинку, розташування прибудови з головного фасаду будинку в межах червоних ліній і її розташування до межі земельної ділянки, влаштування суміщеного санвузла в трикімнатній квартирі, що є порушенням вимог ДБН 72-92 п.1.8; ДБН В.2.6.-14-97 п.2.20 і таблиця №1; БНіП 2.08.01-89 п.1.39 та 2.5 (ДБН В.2.2-15 п.2.27 та 2.54); ДБН 72-92 п.2.7 та 2.20; ДБН 360-92* п.3.14 та 3.25. Демонтаж прибудов до квартири АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою не вплине на загальну конструкцію будинку при умові, що монолітне залізобетонне перекриття не опирається на існуючі стіни житлового будинку. Демонтаж прибудови (прибудов) технічно можливий при умові не врахування існуючої прибудови до квартири АДРЕСА_5 , яка має спільну стіну з прибудовою кімнати під літерою 3-7, так як демонтаж прибудови житлової кімнати 3-7 може призвести до негативних наслідків і руйнування суміжної стіни із самовільно здійсненою прибудовою до квартири АДРЕСА_8 . Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд посилався на наступне. Статтею 41 Конституції України, статтею 321 ЦК України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном. Статтею 319 ЦК України визначено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 391 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Судом встановлено, що відповідачі здійснили прибудову та реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , що відображено на поверховому плані ЛОКП «МБТІ», складеному у 1977 році, але уже зі штампами «біжучі зміни». Прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку (ДБН В.3.2-2-2009). Прибудови бувають житловими і нежитловими. До житлових відноситься прибудована одна або кілька кімнат, до нежитлових - веранда, сіни, тамбур, кухня, балкон та інші приміщення. Пунктом 3.21 Розділу 3 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» було передбачено, що реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Суд виходив з того, що зміни, визначені в п.4.3. технічних висновків №7.3.210-ТВ-10, проведені відповідачами без відповідних документів. Так, Франківська районна адміністрація листом №3-К-230 від 13 березня 2009 року повідомила, що не приймала рішень щодо квартири АДРЕСА_1 . Доводи, наведені представником відповідача, жодним чином не спростовують наявні у матеріалах справи докази позивачів. Так, документів, які б підтверджували правомірну прибудову та реконструкцію в частині заявлених позовних вимог, до суду не надано. Більше того, такі дії відповідачів порушили права позивачів щодо права власності на майно. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна заява є підставною, обґрунтованою, підтверджена належними та допустимими доказами та підлягає до задоволення. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до поверхового плану за 1961 рік квартира АДРЕСА_1 і складається з приміщень 3-1,3-2,3-3, квартира АДРЕСА_3 знаходиться на 2 поверсі цього будинку і складається з приміщень 4-1,4-2,4-3,4-4. Відомості про те, що сходова клітка відноситься до будь-якої з квартир, відсутні (т.1 а.с.10). У копії поверхового плану за 1977 рік наявні інші приміщення, які не позначені літерами. Оригінал поверхового плану не наданий (т.1 а.с.11). Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_4 , що знаходилася у власності громадян ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , від 25 березня 1994 року, квартира складається з 2 кімнат житловою площею 20,0 кв.м ( 9,8 і 10,2), кухні площею 9,5 кв.м, ванної кімнати площею 1,9 кв.м, сходової клітки площею 1,9 та 4,9 кв.м, балкона; загальна площа квартири 39,1 кв.м (т.1 а.с.185). Відповідно до технічного паспорта на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 від 30 червня 1998 року ця квартира складалася з 2 кімнат житловою площею 32,5 кв.м (17,4 і 15,1), кухні площею 10,4 кв.м, поєднаної ванної кімнати та вбиральні площею 6,0 кв.м, коридора площею 6,3 і 4,7 кв.м; загальна площа квартири - 59,9 кв.м (т.1 а.с.106). Встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 Серії НОМЕР_2 від 23 квітня 2003 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13 червня 2003 року квартира АДРЕСА_4 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Технічним паспортом на цю квартиру від 7 квітня 2003 року стверджується, що квартира складається з 2 кімнат площею 21,3 кв. (10,1 і 11,2), кухні площею 6 кв.м, комірки площею 3,1 кв.м, сходової клітки площею 3,0 на першому поверсі та 4,8 кв.м на другому поверсі, балкона площею 0,8 кв.м; загальна площа квартири - 39,0 кв.м. (т.1 а.с.99-101). Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру Серії НОМЕР_3 від 4 травня 2011 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 володіють на праві спільної сумісної власності квартирою АДРЕСА_4 . загальна площа квартири становить 41,6 кв.м, характеристика квартири та її обладнання наведені в технічному паспорті. Технічні характеристики квартири наступні: квартира розташована на 1 і 2 поверсі 2 поверхового будинку, складається з 2 кімнат житловою площею 21,3 кв.м (10,1 та 11,2), кухні площею 6 кв.м, коридора площею 2,6 кв.м, комірки площею 3,1 кв.м, сходової клітки 3,0 і 4,8 кв.м, балкону 0,8 кв.м (т.1 а.с.18-20). У технічному паспорті зазначено, що відомості внесені на підставі рішення суду. Відповідно до п.4.2 технічних висновків №7.3.210-ТВ-10, Упорядкування планування квартири АДРЕСА_4 станом на 1977 рік, згідно з поверховими планами 1977 року до квартири АДРЕСА_5 і АДРЕСА_2 здійснені прибудови. Колишні спільні входи до квартир через сходові клітки розділені. Входи до квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 влаштовані через прибудови, а до квартир АДРЕСА_6 і АДРЕСА_3 , розміщених на 2-му поверсі, входи збережені через сходові клітки, площі яких, відповідно, приєднано до цих квартир ( АДРЕСА_6 і АДРЕСА_3 ). Частина сходових кліток на першому поверсі приєднана до квартир першого поверху: до квартири АДРЕСА_5 - площею 3,4 кв.м і до квартири АДРЕСА_2 - під коридор під літерою 3-1 площею 4,4 кв.м для входу до кухні, а з кухні - до кімнати 3-3 (площа цієї сходової клітки подана разом із прибудованою частиною вхідного коридора). Прибудова розмірами у 4,4х2,6 дозволена рішенням міжвідомчої комісії Франківського (тоді Радянського) району (протокол №30 § 12 від 28 грудня 1988 року). Зокрема, зазначена площа 4,4 кв.м коридора як складова частина квартири АДРЕСА_2 . Решта площі - 6,4 кв.м колишньої спільної сходової клітки залишені в користуванні мешканців квартири АДРЕСА_3 . Станом на 1977 рік квартира АДРЕСА_2 складалася з веранди площею 7,2 кв.м, кухні площею 10,4 кв.м, житлової кімнати площею 17,1 кв.м і коридора площею 4,4 кв.м. Загальна площа квартири АДРЕСА_2 з прибудовою розміром 4,4х2,6 м становила 39,10 кв.м. Квартира АДРЕСА_3 складалася з кухні площею 6 кв. м, комірки площею 3,1 кв.м, двох суміжних житлових кімнат площею 21, 3 кв.м, долученої верхньої частини сходової клітки площею 4,8 кв.м та нижньої площею 6,4 кв.м. Загальна площа квартири становила 41,6 кв.м. Такий стан планування підтверджений поверховим планом, складеним Львівським МБТІ 5 травня 1996 року ЛКП «Вулецьке». Відповідно до п. 4.3 вищевказаних висновків, передприватизаційний період характерний змінами квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку із новими прибудовами та реконструкціями, що відображено на поверховому плані МБТІ 1977 року, але зі штампами «біжучі зміни» від 8 листопада 2004 року. На цьому плані нанесена збільшена вхідна прибудова до квартири АДРЕСА_2 розмірами у плані 7,85х5,55 м. та друга прибудова до житлової кімнати квартири АДРЕСА_2 , площею 24,1 кв.м з поміткою про відсутність документів на цю прибудову. Такої помітки не подано відносно реконструйованої і збільшеної вхідної прибудови, а також на приєднання, при цьому до квартири АДРЕСА_2 більшої частини площі сходової клітки на першому поверсі, що належала квартирі АДРЕСА_3 , тобто зі вхідної площі 6,4 кв.м квартирі АДРЕСА_3 залишено 3 кв.м. Двері між кухнею 3-4 та кімнатою 3-3 змістилися у приєднаний коридор. В матеріалах справи відсутній план квартири АДРЕСА_2 із поміткою (штампом) «біжучі зміни». Такий план не наданий сторонами і не є додатком до технічних висновків. Він лише описаний у цих висновках. Зазначені технічні висновки містять пропозиції впорядкування планування квартири АДРЕСА_3 . У них вказано, що існуюче планування квартири не відповідає чинним будівельним нормам і правилам, зокрема, в частині відсутності санітарно-технічних приміщень. Архітектор вважає доцільним влаштувати суміщений туалет з душем на площі приміщення під літерою 4-1 за поверховим планом від 1977 року (до внесення «біжучих змін»). Однак, у технічних висновках враховано планування квартир з урахуванням прибудови до квартири АДРЕСА_2 , після узаконення якої до квартири АДРЕСА_3 могла відійти сходова клітка на першому поверсі після роз`єднання входів до квартир. Відповідно до п.6.1 цих технічних висновків, згідно з чинним законодавством, не береться до уваги самочинне будівництво, за основу для упорядкування планування квартири АДРЕСА_4 . Описані технічні висновки складено на замовлення позивача. Такі технічні висновки не вирішували питання чи технічно можливо привести перепланування квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану. Згідно висновку експертизи від 8 червня 2015 року №030/15 здійснена прибудова до квартири АДРЕСА_1 по площі, висоті, набору приміщень - планування (крім суміщеного санвузла, що на сьогоднішній день в умовах реконструкції дозволено), вимогам до природнього освітлення житлових приміщень, протипожежних вимог, тощо не суперечить вимогам державних будівельних норм і правилам, які були чинні на момент будівництва. Однак, експертом встановлені невідповідності до вимог будівельних норм та правил, а саме: в частині спорудження добудови на земельній ділянці, яка належала до міськземфонду, без проекту, який повинен бути затверджений і погоджений у встановленому законом порядку, без дозволу на будівництво, влаштування покрівлі і примикання покрівлі до існуючої стіни будинку, розташування прибудови з головного фасаду будинку в межах червоних ліній і її розташування до межі земельної ділянки, влаштування суміщеного санвузла в трикімнатній квартирі, що є порушенням вимог ДБН 72-92 п.1.8; ДБН В.2.6.-14-97 п.2.20 і таблиця №1; БНіП 2.08.01-89 п.1.39 та 2.5 (ДБН В.2.2-15 п.2.27 та 2.54); ДБН 72-92 п.2.7 та 2.20; ДБН 360-92* п.3.14 та 3.25. Встановлено, що демонтаж прибудов до квартири АДРЕСА_2 не вплине на загальну конструкцію будинку при умові, що монолітне залізобетонне перекриття не опирається на існуючі стіни житлового будинку. Демонтаж прибудови (прибудов) технічно можливий при умові не врахування існуючої прибудови до квартири АДРЕСА_5 , яка має спільну стіну з прибудовою кімнати під літерою 3-7, так як демонтаж прибудови житлової кімнати 3-7 може призвести до негативних наслідків і руйнування суміжної стіни із самовільно здійсненою прибудовою до квартири АДРЕСА_8 . Для цього необхідно обстежити примикання конструкцій перекриття прибудов до існуючих стін основного житлового будинку. Детальне обстеження місць поєднання перекриття прибудови (прибудов) до існуючих зовнішніх стін квартири АДРЕСА_2 пов`язане із проведенням вскривних руйнівних робіт. Для проведення демонтажних робіт необхідно розробити проект організації ведення робіт по демонтажу прибудови з дотриманням техніки безпеки з демонтажу ( т.1 а.с.21-36). Тобто, експертиза у своїх висновках щодо демонтажу прибудов не є категоричною щодо безпечності демонтажу, що потребує додаткового вивчення та технічного забезпечення. У висновках експертизи допускається при демонтажі руйнування прибудов до квартири АДРЕСА_5 , що вплине на права та інтереси її власників чи мешканців, які не учасниками справи. Відповідно до висновку № 045/13 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 9 вересня 2013 року ТОВ «ГАЛ-СВІТ», в приміщенні площею 4,7 кв.м знаходиться вхід у технічний приямок, який був влаштований у 1970 році, а також наявні існуючі з часу забудови будинку вхідні двері в приміщення житлової кімнати площею 17,4 кв.м та кухні площею 10,4 кв.м; немає можливості виділення площі 2,6 кв.м із приміщення площею 4,7 кв.м в будинку АДРЕСА_9 в окреме приміщення. Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 11 від 18 грудня 2009 року роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів. У п.13 цієї постанови зазначено, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання. У ній, зокрема, має бути зазначено: висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено); висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права. Встановлено, що 24 червня 2019 року позивачі уточнили позовні вимоги. У цих уточненнях не ставилося питання про демонтаж прибудови до квартири АДРЕСА_1 . Позивачі просили зобов`язати відповідачів частково привести планування квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану, а саме: приміщення під літерою 3-2 в частині сходової клітки поверхового плану 1977 року зі штампами «біжучі зміни» ( інвентаризаційна справа БТІ) повернути до стану приміщення під літ 3-1 поверхового плану 1977 року без штампів «біжучі зміни» (будинкова справа ЛКП «Вулецьке»). Наявними в матеріалах справи доказами не стверджено якими були приміщення під літерами 3-1 і 3-2 у зазначених планах 1977 року із штампом «біжучі зміни» та без такого штампа. Такі плани в матеріалах справи відсутні. Обраний позивачами спосіб захисту не конкретизований, а відтак, є невірним, що є самостійною підставою для відмови в позові. Такою неконкретною та нечіткою є і резолютивна частина оскаржуваного рішення, що унеможливить його виконання. З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення про відмову в позові. Керуючись ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задовольнити. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_7 , правонаступником якого є ОСОБА_3 і ОСОБА_8 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про зобов`язання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 частково привести планування квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану, а саме: приміщення під літерою 3-2 в частині сходової клітки поверхового плану 1977 року зі штампами «біжучі зміни» (інвентаризаційна справа БТІ) повернути до стану приміщення під літерою 3-1 поверхового плану 1977 року без штампів «біжучі зміни» (будинкова справа ЛКП «Вулецьке») - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено і підписано 21 червня 2022 року. Головуючий Судді