Ухвала КАС ВС № П/320/44/20

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 04 липня 2022 року м. Київ справа № П/320/44/20 адміністративне провадження № К/990/14425/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача -Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме: надбавка за високі досягнення у праці (50%), надбавка за стаж служби на посадах слідчих (25%), премія (40,1255%), а також матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань в сумі 8086,29 грн, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру його пенсії; - зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме надбавка за високі досягнення у праці (50%), надбавка за стаж служби на посадах слідчих (25%), премія (40,1255 %), а також матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань в сумі 8086,29 грн, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків даної постанови та викладено абзаци 1-3 резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року в такій редакції: «Адміністративний позов - задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру його пенсії. Зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру його пенсії.» В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року залишено без змін. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження, а саме: боржника - Головне управління ДФС у Київській області (ЄДРПОУ 39393260) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 43141377). Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху. Апелянту на усунення недоліків апеляційної скарги слід було подати докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою. Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із наступного. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, представник скаржника вказує на те, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам процесуального права. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави мотивує тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, без урахування висновків про її застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 640/2761/19, від 09 лютого 2022 року у справі № 380/9697/20, від 11 лютого 2022 року у справі № 160/7319/18. Скаржник вважає, що відповідно до вищевказаних висновків Верховного Суду, порушення порядку направлення копій судових рішень є підставою для скасування такого рішення, оскільки порушуються норми процесуального права, та водночас є підставою для поновлення пропущених строків для звернення до суду апеляційної інстанції. Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Отже, суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник). У свою чергу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження. При цьому, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Як убачається із оскаржуваної ухвали, Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року - 12 жовтня 2021 року. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вказав, що апелянтом на усунення недоліків не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об`єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно. Натомість у матеріалах справи наявна розписка про те, що представник ГУ ДПС у Київській області 16 вересня 2021 року ознайомився з матеріалами справи (а.с. 194), тобто, у разі подання апеляційної скарги в строк до 01 жовтня 2021 року, пропуск строку на апеляційне оскарження був би визнано поважним. Втім, апеляційну скаргу було подано з порушенням 15-денного строку, а саме - 12 жовтня 2021 року. Зважаючи на те, що в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником не наведено підстав поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, тих, які зазначено в касаційній скарзі, а також враховуючи, що представник скаржника ознайомився із матеріалами справи та був обізнаний вже 16 вересня 2021 року про винесення Київським окружним адміністративним судом ухвали від 22 грудня 2020 року, колегія суддів вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що скаржником не надано доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не було враховано висновки Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 640/2761/19, від 09 лютого 2022 року у справі № 380/9697/20, від 11 лютого 2022 року у справі № 160/7319/18, оскільки порушення строку на апеляційне оскарження відраховувалось судом не від дня винесення Київським окружним адміністративним судом ухвали, а з моменту ознайомлення скаржника із матеріалами справи, зокрема, і з ухвалою від 22 грудня 2020 року. Верховний Суд зазначає, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Доводи касаційної скарги не містять належних та достатніх підстав, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції. Враховуючи, що зміст ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року, свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій.

2. Надіслати Головному управлінню ДПС у Київській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя Т.Г. Стрелець