Ухвала КАС ВС № 260/348/21
від 04.07.2022 · АдміністративнаУХВАЛА 04 липня 2022 року м. Київ справа №260/348/21 адміністративне провадження № К/990/15668/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі № 260/348/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому позивач просив: - визнати протиправними і незаконними дії службових осіб МВС України щодо непроведення ними у 10-денний термін з дня одержання заяви позивача дій з оформлення всіх необхідних документів щодо подання про призначення йому пенсії, та ненаправлення їх до органу, що призначає пенсію - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області; - зобов`язати МВС України згідно з вимогами розділу "Підготовка і подання документів для призначення пенсії" п.12 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду від 30 січня 2007 року за №3-1 у день набрання рішення суду законної сили направити до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області всі необхідні документи і подання про призначення пенсії ОСОБА_1 з нової вислуги років (30 років 04 місяців 10 днів) та нового грошового забезпечення (з урахуванням останніх змін). Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2021, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії службових осіб Міністерства внутрішніх справ України щодо ненаправлення документів ОСОБА_1 для перерахунку пенсії до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, з урахуванням змін щодо вислуги років та грошового забезпечення. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 грудня 2020 року з урахуванням висновків суду та направити відповідні документи до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати вищезазначені рішення судів попередніх інстанцій, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке. У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Отже, касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії"). Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі № 260/348/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець