Постанова 4855 № 640/15294/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15294/20 Головуючий у І інстанції - Каракашьян С.К. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладену у листі від 24 липня 2020 року № 2600-0310-8/102273 про відмову у перерахунку призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року по 31.03.2020 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (у редакції, від 12.07.2001, що діяла на момент призначення пенсії) обчисленої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати 40 702,66 грн., зазначеної в довідці Офісу генерального прокурора від 16.04.2020 року № 21-790 зп без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю у розмірі пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (у редакції, від 12.07.2001, що діяла на момент призначення пенсії) обчисленої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати 59 775,63 грн., зазначеній у довідці Офісу генерального прокурора від 18.06.2020 року № 21-1287 зп без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю у розмірі пенсії, що виникає на день такого перерахування з урахуванням раніше проведених виплат. Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказала, що рішення Відповідача про відмову у здійсненні перерахунку її пенсії, виходячи з розміру заробітної плати, який визначено у довідках Офісу генерального прокурора від 16.04.2020 року № 21-790 зп та від 18.06.2020 року № 21-1287 зп, є незаконним та таким, що грубо порушує її конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, викладеної в листі від 13.05.2020 № 2600-0310-8/59324, в листі від 24.07.2020 № 2600-0310-8/102273. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року перерахунок пенсії за вислугу років, відповідно до вимог статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, згідно довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 16.04.2020 року № 21-790зп, у розмірі 90 % від суми усіх складових заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок пенсії за вислугу років, відповідно до вимог статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, згідно довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 16.04.2020 року № 21-790зп, у розмірі 90 % від суми усіх складових заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що відсутні підстави для перерахунку пенсії, тому управлінням правомірно відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з відсутністю законних підстав. Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в яких вона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки Відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивачка є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років в розмірі 90 % заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ). 16 квітня 2020 року Офісом Генерального прокурора Позивачці видано довідку № 21-790зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Вказана довідка Офісом Генерального прокурора видана Позивачці відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7(II)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу, яка становить 40702,66 грн. Позивач зверталася до Відповідача із заявою від 29.04.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019. Для проведення перерахунку до заяви додано довідку Офісу Генерального прокурора № 21-790зп від 16.04.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Листом від 13.05.2020 № 2600-0310-8/59324 Позивачці відмовлено у в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з відсутністю законних підстав. Також, 18 червня 2020 року Офісом Генерального прокурора Позивачці видано довідку № 21-1287зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Вказана довідка Офісом Генерального прокурора видана Позивачці відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7(II)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу, яка становить 59775,63 грн. Позивач зверталася до Відповідача із заявою від 03.07.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII та з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020. Для проведення перерахунку до заяви додано довідку Офісу Генерального прокурора № 21-1287зп від 18.06.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Листом від 24.07.2020 № 2600-0310-8/102273 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило Позивачку, що у разі перерахунку пенсії з 01.04.2020 року згідно наданої довідки від 26.03.2020 року №6-р/2020, виданої Офісом Генерального прокурора України, розмір пенсії з 01.04.2020 року із обмеженням максимального розміру становитиме 16380,00 грн, з 01.07.2020 року - 17120,00 грн. Зазначено, що оскільки Позивачка отримуєте пенсію за рішенням суду в розмірі 22423,11 грн, проводити перерахунок недоцільно. Позивачка, вважаючи протиправними відмови у перерахунку пенсії, звернулася з даним адміністративним позовом до адміністративного суду. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що дії Відповідача щодо відмови Позивачці у перерахунку та виплаті пенсії з 13.12.2019, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-790зп від 16.04.2020 та з 01.04.2020, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-1287зп від 18.06.2020 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат є протиправними. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон № 1789-ХІІ, з цієї дати - Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ). Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Так, за ч. 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Згідно з ч. 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ). Надалі 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Таким чином, після 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Кабінету Міністрів України. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1. Частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, на час звернення Позивачки до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, частини 13 та 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18). Отже, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України. Водночас, впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Однак, рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч. 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Отже, положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення від 13 грудня 2019 року. Крім того, на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів, і така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року. Також слід звернути увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки законодавчо врегульовані умови для перерахунку пенсії Позивачки виникли з 13 грудня 2019 року, та саме з цієї дати їй слід провести перерахунок пенсії, тому відмова Відповідача у здійсненні перерахунку пенсії з 13 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року є протиправною, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Наведене збігається з позицією, викладеною Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20) про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги зазначає, що за результатом розгляду справи № 560/2120/20 як зразкової Верховний Суд дійшов наступних правових висновків: - з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019; Колегія суддів зазначає, що справа, яка розглядається відповідає ознакам типової справи, а відтак висновки Верховного Суду у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20 підлягають обов`язковому врахуванню колегією суддів при розгляді даної справи. З урахуванням наведеного, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, не здійснюючи перерахунок та виплату пенсії Позивачці на підставі виданої довідки Офісу Генерального прокурора № 21-790зп від 16.04.2020, діяло поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Щодо адміністративного позову в частині обмеження розміру пенсії Позивачки максимальним розміром та зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку за період з 13 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року, колегією суддів встановлено наступне. Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20 зазначено, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. «Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. Верховний Суд зазначив, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право Позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №

657. З огляду на зазначене, питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач у відповідь на заяву Позивачки від 29.04.2020 про перерахунок пенсії відмовив у такому перерахунку. Відтак, спору щодо обмеження пенсії максимальним розміром та відсоткового значення її виплати за період з 13 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року станом на час звернення Позивачки у цій справі до суду не існувало. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог які стосуються відсоткового розміру пенсії відносно заробітної плати та її перерахунку без обмеження їх граничного розміру за період з 13 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року слід відмовити, як передчасних. Щодо адміністративного позову про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (у редакції, від 12.07.2001, що діяла на момент призначення пенсії) обчисленої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати 59 775,63 грн., зазначеній у довідці Офісу генерального прокурора від 18.06.2020 року № 21-1287 зп без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю у розмірі пенсії, що виникає на день такого перерахування з урахуванням раніше проведених виплат, колегією суддів встановлено наступне. Як вже було зазначено, Позивач зверталася до Відповідача із заявою від 03.07.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII та з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020. Для проведення перерахунку до заяви додано довідку Офісу Генерального прокурора № 21-1287зп від 18.06.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Листом від 24.07.2020 № 2600-0310-8/102273 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило Позивачку, що у разі перерахунку пенсії з 01.04.2020 року згідно наданої довідки від 26.03.2020 року №6-р/2020, виданої Офісом Генерального прокурора України, розмір пенсії з 01.04.2020 року із обмеженням максимального розміру становитиме 16380,00 грн, з 01.07.2020 року - 17120,00 грн. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 зазначив, що статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70». Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60». За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України. 15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015. З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд виходив із такого. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII. У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. На час звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 29 грудня 2021 року у справі № 580/5/21. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно з 01 квітня 2020 року здійснено перерахунок та виплату пенсії Позивачці виходячи з 60% сум грошового забезпечення, визначених у довідці Офісу генерального прокурора від 18.06.2020 року № 21-1287 зп. Отже, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії за період з 01 квітня 2020 року у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Щодо адміністративного позову в частині застосування при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, колегією суддів встановлено наступне. Відповідно до абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн. 00 коп. Положеннями статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 зазначив, що наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо). З часу набрання чинності Законом № 3668-VI він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України. Отже, на осіб, яким пенсія призначена (перерахована) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, в тому числі на підставі Закону України «Про прокуратуру», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що крім пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, обмеження максимального розміру пенсії колишніх працівників прокуратури встановлені також і Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ. Відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Враховуючи, що таке перевищення виникло в результаті перерахунку в період дії загальної норми частини 1 статті 2 Закону № 3668-VI та спеціальної норми абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VІІ, то до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення вказаних статей, які визначають обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. При цьому, зазначені положення Закону № 3668-VI та абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VІІ неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування. Верховний Суд також звернув увагу на те, що аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення. Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з`ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується. За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Valkov and Others v. Bulgaria (заява № 2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява № 17767/08)). Хоча виплати соціального страхування є «майном» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій працівникам прокуратури не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав. Розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном. При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення». Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у разі перерахунку пенсії з 01.04.2020 року згідно наданої довідки від 26.03.2020 року № 6-р/2020, виданої Офісом Генерального прокурора України, розмір пенсії з 01.04.2020 року із обмеженням максимального розміру становитиме 16380,00 грн, з 01.07.2020 року - 17120,00 грн. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії без обмеження граничного розміру пенсії. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 29 грудня 2021 року у справі № 580/5/21 та від 06 квітня 2022 року у справі № 340/5504/20. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглянувши доводи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи та порушенням норм матеріального права, тому наявні підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги - задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, викладеної в листі від 13.05.2020 № 2600-0310-8/59324. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року перерахунок пенсії за вислугу років, відповідно до вимог статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, згідно довідки Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 16.04.2020 року № 21-790зп, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В іншій частині адміністративного позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко