Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/6097/22
від 05.07.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/6097/22 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. Дата і місце ухвалення: 30.05.2022р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Ступакової І.Г. суддів - Бітова А.І. - Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року по справі за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі,- В С Т А Н О В И Л А : 22 квітня 2022 року військова частина НОМЕР_1 (НОМЕР_2) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди у розмірі 32694,79 грн. по службі паливно-мастильних матеріалів, яка встановлена судом та видано виконавчий лист від 12.06.2003р. №5936. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 завдав державі в особі військової частини НОМЕР_1 майнову шкоду в розмірі 32694,79 грн. по службі паливно-мастильних матеріалів. Розмір майнової шкоди встановлено судом та підтверджується копією Книги грошових стягнень і нарахувань військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2020р. При звільненні зі служби відповідача, притягнутого до матеріальної відповідальності, та відмови його від добровільного відшкодування шкоди, відшкодування шкоди має бути здійснено у судовому порядку на підставі ч.1 ст.12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору у сумі 211,00 грн.; надання заяви про поновлення строку звернення до суду із наведеними обґрунтованими обставинами, відмінними від тих, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, що надана позивачем; надання уточненої позовної заяви з наведенням обставин обґрунтування позовних вимог та наданням доказів на їх підтвердження. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду; позовну заяву повернено позивачу на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, військова частина НОМЕР_1 (НОМЕР_2) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 30.05.2022р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні питання щодо дотримання військовою частиною строку звернення до суду, не надано належної правової оцінки зазначеним позивачем доводам в обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до суду. Зокрема, судом не прийнято до уваги, що особовий склад та представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, внаслідок чого не було із об`єктивних причин не було можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах військової частини НОМЕР_1 в у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог. Також, однією із причин пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов`язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021р. №1092. виданого за результатами проведеного службового розслідування. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі частини 2 статті 312 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Згідно ст.12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку. Відповідно до вимог ст.4 вказаного Закону особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. З аналізу вказаних норм слідує, що особа притягується до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Тобто, зазначеними вище положеннями встановлено строк, протягом якого винна особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності, а не строк, протягом якого особа може звернутися до суду про стягнення матеріальної шкоди, що є різними поняттями та регулюється різними нормами матеріального та процесуального права відповідно. Таким чином, до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень. Аналогічні висновки щодо застосування 3-місячного строку звернення до суду у справах щодо стягнення майнової шкоди викладені у постановах Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №620/1720/20, від 28 січня 2021 року у справі №140/6315/20 та від 24 червня 2021 року у справі №420/4099/20. Як стверджує в позовній заяві військова частина НОМЕР_1 (НОМЕР_2) факт завданої відповідачем шкоди в розмірі 32694,79 грн. встановлено 23.02.2020р. З позовом про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної державі, військова частина НОМЕР_1 (НОМЕР_2) звернулася до суду 22.04.2022р., тобто з пропуском майже на два роки встановленого ч.2 ст.122 КАС України тримісячного строку звернення до суду. Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно із ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами. Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом. Пропущення строків звернення до адміністративного суду не є безумовною підставою для застосування наслідків порушення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому адміністративним процесуальним законодавством. При постановленні оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем встановленого ст.122 КАС України строку звернення до суду та відсутність підстав для його поновлення. В апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1 (НОМЕР_2) посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вказаним позивачем причинам пропуску строку звернення до суду, які є поважними та дають підстави для поновлення такого строку. Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта та зазначає, що доводи позивача про неналежне виконанням попередніми начальниками юридичної служби військової частини своїх функціональних обов`язків правомірно не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки це не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Також, колегія суддів не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що представники юридичної служби військової частини не перебували у пункті постійної дислокації частини, оскільки доказів на підтвердження вказаної обставини позивач суду не надав. До того ж, будь-яких доказів на підтвердження залучення особового складу та представників юридичної служби військової частини для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано. Натомість, позивач, з моменту виникнення права на звернення до суду з даним позовом, не реалізував свого права протягом 2 років та не надав суду належних доказів на підтвердження неможливості такого звернення у найкоротші строки. Зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом та не наведено поважних причин його пропуску, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України. Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. При цьому, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022р. відстрочено Військовій частині НОМЕР_1 (НОМЕР_2) сплату судового збору в розмірі 2481 грн.. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та відстрочена апелянту сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з апелянта в порядку ч.2 ст.133 КАС України. Отже, з метою вирішення питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) на користь Державної судової адміністрації судовий збір в розмірі 2481 грн.. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року залишити без змін. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ: НОМЕР_3) на користь Державної судової адміністрації на рахунок №:UA9089 9998 03131 1125 60000 26001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 22030106, судовий збір в розмірі 2481 грн.. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 05 липня 2022 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук