LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Східний апеляційний господарський суд922/2404/21

від 23.02.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/2404/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий: судді: Зубченко І.В. (доповідач), Барбашова С.В., Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Романенко С.А. за участю представників: від позивача:не з`явився від відповідача:Солонинка С.П., ордер серія АХ №1081036 від 15.12.2021р., свідоцтво №1097 від 26.10.2011р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД", м.Липовець Вінницької області (вх.№3783 Х/3 від 09.12.2021р.) на рішення (додаткове) господарського суду Харківської області ухвалене 23.11.2021р. (повний текст складено та підписано 30.11.2021р. у м.Харкові) у справі №922/2404/21 (суддя Бринцев О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД", м.Липовець Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю" ЛОЗІВСЬКІ МАШИНИ", м.Харків про розірвання договору та стягнення 390.552,91грн. В С Т А Н О В И В: Рішенням господарського суду Харківської області від 26.10.2021р. (повний текст складено та підписано 28.10.2021р.) у справі №922/2404/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД", м.Липовець Вінницької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю" ЛОЗІВСЬКІ МАШИНИ", м.Харків, про розірвання договору та стягнення 390.552,91грн. задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 389.050,00грн. попередньої оплати, 1.502,91грн. 3% річних, 5.858,29грн. витрат зі сплати судового збору. У частині позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу від 24.02.2021р. №24/02/2021/3 провадження у справі закрито. При ухваленні вказаного рішення розподіл судових витрат на професійну правову допомогу судом не здійснювався. Позивачем 02.11.2021р. подано до господарського суду Харківської області заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить, зокрема, вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 15.600,00грн. Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2021р. (повний текст складено та підписано 30.11.2021р.) у справі №922/2404/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 6.000,00грн. У решті вимог заяви відмовлено. Не погодившись із додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з резолютивною частиною якої просить скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2021р. у справі №922/2404/21 та постановити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю" ЛОЗІВСЬКІ МАШИНИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" понесені суми судових витрат, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15.600,00грн. Апелянт вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що прийняте без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, які мають значення для розгляду заяви. Згідно з твердженнями скаржника, на виконання договору про надання правової допомоги від 01.06.2021р. адвокатом Резнік Е.С. були виконані роботи (надані послуги) загальною вартістю 15.600,00грн., що підтверджується належними доказами, позивач не міг передбачити всі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, та, у свою чергу, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та її вартість є обґрунтованими та співмірними, а судові витрати на правову допомогу повинні бути стягнуті з відповідача в повному обсязі. Позивач наголошує на тому, що при поданні позовної заяви не міг передбачити необхідність залучення для участі у судовому засіданні в якості представника адвоката Резнік Е.С. (участь у судовому засіданні мав приймати штатний юрист на підставі самопредставництва юридичної особи, проте ухвалою суду від 10.08.2021р. відмовлено у допуску до участі в судовому засіданні в якості представника позивача юрисконсульта Гули А.А.) та необхідність особистої участі останнього у судовому засіданні (ухвалою суду від 27.08.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції). При цьому апелянт наголошує на тому, що дії відповідача в суді першої інстанції були спрямовані на затягування судового процесу шляхом подання клопотання про перенесення розгляду справи та неявки в судове засідання. Після подання відзиву відповідачем та відмови суду в прийнятті участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції представником позивача на першому судовому засіданні було заявлено під звукозапис про збільшення витрат на правову допомогу у порівнянні з тими, що були заявлені у попередньому розрахунку при поданні позовної заяви. Для розгляду справи згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2021р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2021р. витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2404/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи. 17.12.2021р. матеріали справи №922/2404/21 надійшли на адресу суду апеляційної інстанції. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021р. відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою у справі №922/2404/21, зобов`язано відповідача у строк до 05.01.2022р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу. На поштову адресу суду апеляційної інстанції 05.01.2022р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Товариства з обмеженою відповідальністю" ЛОЗІВСЬКІ МАШИНИ" надійшов відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), згідно з резолютивною частиною якого відповідач просить додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2021р. залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" без задоволення. Відповідач вважає цілком обґрунтованою відмову позивачу у задоволенні заяви в частині перевищення заявлених до стягнення витрат над попереднім (орієнтовним) розрахунком позивача, виходячи з наступного: - перевищення позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу у порівнянні з очікуваним її розміром більше ніж у 2,5 рази, що є істотним перевищенням у розумінні ч.6 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України); - заява позивача про ухвалення додаткового рішення взагалі не містила будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо такого перевищення; - необізнаність позивача у вимогах процесуального законодавства (який мав змогу в рамках укладеного з адвокатом договору отримати консультацію з цього питання) не може бути обґрунтованим апеляційним доводом того, що позивач не міг передбачити витрат на залучення адвоката до участі в судових засіданнях; - зазначаючи про відмову у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позивач замовчує, що незадоволення відповідного клопотання обумовлене виключно недотриманням останнім процесуальних вимог при поданні клопотання; - договором про надання правової допомоги від 01.06.2021р. у п.3.5 передбачена окрема оплата витрат на відрядження адвоката; - у процесі розгляду справи не виникло обставин, що призвели до ускладнення її розгляду. У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Барбашова С.В., Чернота Л.Ф. Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.01.2022р. призначив справу №922/2404/21 до розгляду на 02.02.2022р. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2022р. задоволено отримане на поштову адресу суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" про участь у судовому засіданні, призначеному на 02.02.2022р., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon». У судове засідання 02.02.2022р. з`явився представник відповідача. Представник позивача у судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» не з`явився. Керуючись приписами ч.2 ст.216 ГПК України, зважаючи на неявку апелянта в судове засідання в режимі відеоконференції, врахувуючи закріплений у п.10 ч.3 ст.2 ГПК України принцип розумності строків розгляду справи судом, з метою реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, та для повного і всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду оголосила перерву в судовому засіданні до 23.02.2022р. 17.02.2022р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) на поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" надійшла відповідь на відзив. За коротким змістом документу позивач зазначає, що під час розгляду заяви про винесення додаткового рішення представником позивача зазначались усі обставини, які не залежали від позивача та не могли бути передбачені під час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Судом першої інстанції безпідставно не допущено юриста Гулу А.А. як представника позивача з огляду на те, що про останнього відсутні відомості у реєстрі як про особу, яка наділена повноваженнями представляти інтереси позивача в порядку самопредставництва. Крім того, позивач звертає увагу, що клопотання про можливість приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подавалось неодноразово, проте основною причиною відмови у задоволенні клопотань є технічна неможливість проведення відеоконференції з підстав завантаженості приміщення господарського суду Харківської області. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022р. задоволено отримане разом із відповіддю на відзив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" про участь у судовому засіданні, призначеному на 23.02.2022р., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon». У судовому засіданні 23.02.2022р. представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив оскаржуване додаткове рішення господарського суду Харківської області залишити без змін. Представник позивача у судове засідання повторно не з`явився, про наявність поважних причин неявки суд не повідомив. Згідно з ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. У свою чергу, колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Як убачається з матеріалів справи, позиція позивача викладена безпосередньо в апеляційній скарзі та відповіді на відзив. Суд також враховує принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк. Керуючись наведеними приписами законодавства, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, дотримуючись розумності строку розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути справу №922/2404/21 за відсутністю представника позивача за наявними матеріалами. Суд апеляційної інстанції, відповідно до статті 269 ГПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції (у розглядуваному випадку додаткового) у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол. У судовому засіданні 23.02.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, відповідь на відзив, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення (додаткового) з огляду на наступне. Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Частинами 1, 3 ст.131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Зазначеним положенням Конституції України кореспондуються положення ст.16 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частина 7 ст.43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, порядок обчислення якого (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката, фінансового стану клієнта та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу та обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст.129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Відповідно до положень ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. У контексті приписів ч.2 ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Виходячи із системного аналізу положень ч.8 ст.129, ч.3 ст.126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України" та "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Як убачається з матеріалів справи, за змістом позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" зазначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підприємство орієнтовно очікує понести, становить 6.000,00грн. 26.10.2021р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області із заявою, за змістом якої зазначив, що керуючись приписами ст.129 ГПК України докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. У судовому засіданні 26.10.2021р. представник позивача до початку судових дебатів у справі наголосив, що через канцелярію суду подано заяву про надання в майбутньому доказів на підтвердження судових витрат. Відповідна заява про ухвалення додаткового рішення у справі №922/2404/21 була направлена на адресу місцевого господарського суду 29.10.2021р. (згідно накладної, наявної на конверті, в якому надійшов документ), що узгоджується з положеннями ч.8 ст.129 ГПК України. При цьому позивач, обґрунтовуючи заяву про стягнення з відповідача 15.600,00грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, надав копії наступних документів: договір про надання правової допомоги б/н від 01.06.2021р.; додаток 1 до вказаного договору щодо найменування та вартості послуг; акт приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2021р. до договору про надання правової допомоги б/н від 01.06.2021р. на суму 15.600,00грн.; детальний опис наданої адвокатом правничої допомоги. Договір про надання правової допомоги б/н від 01.06.2021р. укладений між адвокатом Резнік Е.С. (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (клієнт). За умовами п.1.1 договору адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗІВСЬКІ МАШИНИ", а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати, пов`язані з її наданням, в обсязі та на умовах, визначених договором. Права та обов`язки сторін визначені розділом 2 договору. Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору. Гонорар складається з суми вартості послуг, згідно тарифу, який узгоджений сторонами та зазначений в додатку до цього договору та обчислюється виходячи з кількості годин надання послуг (п.3.3 договору). За умовами п.3.6 договору факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022р. (п.4.1 договору). Як убачається з акту приймання-передачі наданих послуг, загальна вартість адвокатських послуг у розмірі 15.600,00грн. складається з наступних: усна консультація з вивченням документів щодо взаємовідносин клієнта, відносно яких є спірні питання, з метою визначення перспективи розірвання договору та стягнення грошових коштів та визначення способу правового захисту інтересів та порушених прав у кількості 2 годин на загальну суму 2.400,00грн.; складання позовної заяви по справі №922/2404/21 у кількості 3 годин на загальну суму 3.600,00грн.; підготовка клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у кількості 0,5год. на загальну суму 600,00грн.; участь у судовому засіданні 09.09.2021р. по справі №922/2404/21 у кількості 1 години на загальну суму 3.000,00грн.; участь у судовому засіданні 23.09.2021р. по справі №922/2404/21 у кількості 1 години на суму 3.000,00грн.; участь у судовому засіданні 26.10.2021р. у справі №922/2404/21 у кількості 1 години на загальну суму 3.000,00грн. Підписанням цього акту клієнт підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до положень договору про надання правової допомоги від 01.06.2021р., а також відсутність претензій до адвоката стосовно отриманих від нього послуг, вказаних у цьому акті. На підставі аналізу наданих позивачем доказів Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що вищевказані докази підтверджують витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" на професійну правничу допомогу. За змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Встановивши недотримання положень ч.4 ст.126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України). Разом з тим, таке зменшення розміру витрат на правничу допомогу є правом суду, а не обов`язком. Водночас, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат (ч.6 ст.126 ГПК України). Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів у порядку статей 74, 76-77 ГПК України на підтвердження доводів щодо неспівмірності/надмірності витрат на професійну правничу допомогу, як і не надано жодних доказів на їх (витрат на професійну правничу допомогу) спростування. Зазначені доводи відповідача є суб`єктивною оцінкою певних обставин справи та спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що представник позивача надавав правові послуги відповідно до умов договору про надання правової допомоги та акту прийому-передачі наданих послуг. Отже, виходячи з принципу змагальності господарського судочинства (ст.13 ГПК України), відповідач не спростував доводів позивача у справі наданням певних доказів на предмет неспівмірності витрат на правову допомогу з посиланням на відповідні матеріали справи. У свою чергу, вирішуючи питання щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗІВСЬКІ МАШИНИ" заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" витрат на професійну правничу допомогу (у сумі 15.600,00грн.), місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви позивача (на суму 6.000,00грн.), оскільки позивачем не було надано до суду доказів щодо обґрунтованості перевищення суми, визначеної у попередньому розрахунку суми судових витрат. Згідно з ч.6 ст.129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. З матеріалів справи убачається перевищення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" у заяві про ухвалення додаткового рішення суми витрат на професійну правничу допомогу (15.600,00грн.) у порівнянні з очікуваним її розміром, визначеним у позовній заяві (6.000,00грн.), що є істотним перевищенням у розумінні ч.6 ст.129 ГПК України. При цьому, як вірно зазначено господарським судом Харківської області, заява позивача про ухвалення додаткового рішення не містить жодних пояснень та обґрунтувань такого перевищення. З огляду на приписи ч.6 ст.129 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" повинно було довести, що станом на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу (у позовній заяві) не могло передбачити розмір витрат на надання послуг (виконання робіт), які зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2021р. Судова колегія вважає доречними зауваження суду першої інстанції про те, що процес та тривалість розгляду справи був зрозумілий позивачеві на стадії подання позовної заяви (та адвокату, який здійснював її підготовку за договором про надання правової допомоги б/н від 01.06.2021р.). Справа з самого початку підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, тривалість (строк вирішення спору) якого чітко визначена нормами ГПК України. Розгляд справи відбувся в межах цих строків. Більше того, у процесі розгляду справи не виникло обставин, що призвели до її ускладнення чи збільшення строків розгляду (як-то подання зустрічного позову, призначення колегіального розгляду, призначення судової експертизи, здійснення інших процесуальних дій, які потребують неочікуваних та не прогнозованих затрат часу адвокатом). Згідно з твердженнями скаржника, позивач не міг передбачити всі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Так, позивач наголошує на тому, що при поданні позовної заяви не міг передбачити необхідність залучення для участі в судовому засіданні в якості представника адвоката Резнік Е.С., оскільки участь у судовому засіданні мав приймати штатний юрист підприємства на підставі самопредставництва юридичної особи, проте ухвалою суду від 10.08.2021р. відмовлено у допуску до участі в судовому засіданні в якості представника позивача юрисконсульта Гули А.А. Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" звернулося до господарського суду Харківської області з клопотанням, за змістом якого просило допустити до участі в судовому засіданні по справі №922/2404/21 у якості представника позивача юрисконсульта названого підприємства Гулу Андрія Андрійовича на підставі статуту товариства, наказу про прийняття на роботу та посадової інструкції. Ухвалою місцевого господарського суду від 10.08.2021р. у задоволенні названого клопотання позивача відмовлено з огляду на те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про те, що юрисконсульт Гула А.А. є особою, яка може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" у порядку самопредставництва, а позивачем не надано доказів на підтвердження того, що юрисконсульт Гула А.А. є посадовою особою вказаного товариства і уповноважений діяти від імені товариства через інститут самопредставництва. При цьому, як вірно зауважено відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, необізнаність позивача у вимогах процесуального законодавства (який мав змогу в рамках укладеного з адвокатом договору отримати консультацію з цього питання) не може бути обґрунтованим апеляційним доводом того, що позивач не міг передбачити витрат на залучення адвоката до участі в судових засіданнях. За змістом апеляційної скарги позивач, разом з іншим, зауважує на тому, що при поданні позовної заяви не міг передбачити необхідність особистої участі адвоката у судовому засіданні, оскільки ухвалою суду від 27.08.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Дійсно, ухвалами суду першої інстанції від 02.08.2021р. та від 27.08.2021р. відмовлено у задоволенні клопотань позивача щодо участі в судових засіданнях у режимі відеоконференції. Проте, якщо в основу ухвали від 02.08.2021р. покладено технічну неможливість проведення відеоконференції з підстав завантаженості у відповідний час приміщення суду, то ухвала від 27.08.2021р. мотивована не дотриманням позивачем вимог ч.2 ст.197 ГПК України. При цьому за змістом ухвали від 27.08.2021р. господарський суд Харківської області звернув увагу заявника на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" має право повторно подати клопотання в порядку ст.197 ГПК України із дотриманням процесуальних норм. Крім того, аналіз додатку 1 до договору про надання правничої допомоги від 01.06.2021р. та послуг правничої допомоги (участь у судових засіданнях та підготовка клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції), зазначених у акті приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2021р., свідчить про обізнаність позивача та його адвоката щодо вартості таких послуг на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу. При цьому участь представника у судових засіданнях є правом, а не обов`язком. Окрім вищевикладеного, судова колегія вважає доречними посилання господарського суду Харківської області на те, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципів змагальності, рівності сторін перед законом та судом, диспозитивності судового процесу, сприяє обізнаності іншої сторони про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на неї за результатами розгляду справи, надає можливість іншій стороні підготуватися до спростування чи доведення неспівмірності судових витрат, остаточний розмір яких, проте, може визначатись та доводитись в процесі розгляду справи та не відповідати розміру, вказаному у попередньому розрахунку. Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не було надано доказів щодо обґрунтованості перевищення суми, визначеної у попередньому розрахунку суми судових витрат, господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення суми, яка значно перевищує розмір, заявлений на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Аналізуючи мотивацію ухваленого місцевим господарським судом додаткового рішення крізь призму статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд апеляційної інстанції зауважує на належному виконанні покладеного на суд обов`язку щодо мотивації прийнятого додаткового рішення, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів позивача ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі з належним застосуванням принципів господарського судочинства згідно з ч.3 ст.2 ГПК України. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення (додаткового) із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення (додаткове) - без змін. Враховуючи, що судовий збір при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, не сплачується (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019р. у справі №240/6150/18), витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України судом апеляційної інстанції не розподіляються. Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД", м.Липовець Вінницької області, на рішення (додаткове) господарського суду Харківської області від 23.11.2021р. (повний текст складено та підписано 30.11.2021р.) у справі №922/2404/21 залишити без задоволення. Рішення (додаткове) господарського суду Харківської області від 23.11.2021р. (повний текст складено та підписано 30.11.2021р.) у справі №922/2404/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови. У судовому засіданні 23.02.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 05.07.2022р. Головуючий суддя І.В. Зубченко Суддя С.В. Барбашова Суддя Л.Ф. Чернота

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»