Ухвала КГС ВС № 914/2/19

УХВАЛА 30 червня 2022 року м. Київ cправа № 914/2/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П., за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В., представників учасників справи: позивача - акціонерного товариства «Укртрансгаз» - Дудченко В.В., адвокат (довіреність від 29.11.2021 № 1-2820), відповідача - акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» - Гарбузюк Р.О.(в порядку самопредставництва), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - Будник К.А., адвокат (довіреність від 30.05.2022 №14-38), розглядаючи касаційні скарги акціонерного товариства «Укртрансгаз» та акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 (головуючий суддя: Орищин Г.В., судді: Галушко Н.А., Желік М.Б.) у справі № 914/2/19 за позовом акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз», позивач) до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі -АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», третя особа, Компанія), про стягнення 826 214 771,87 грн., ВСТАНОВИВ: АТ «Укртрансгаз» звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -ПАТ «НАК «Нафтогаз України», про стягнення 826 214 771,87 грн., з яких : 583 853 395,01 грн. заборгованість за послуги балансування обсягів природнього газу, 160 655 638,29 грн. пеня, 20 738 525,59 грн. річні та 60 967 212,98 грн. інфляційні втрати. Рішенням господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що: - спірні правовідносини, що виникли між сторонами даного спору, регулюються Господарським і Цивільним кодексами України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи (далі- Кодекс ГТС) і договором. Окрім того, діяльність із транспортування природного газу підпадає під визначення перевезення вантажів (статті 306 Господарського кодексу України), тому до спірних правовідносин також підлягають застосуванню норми Цивільного та Господарського кодексів України в частині правового регулювання перевезення вантажів, а також Законів України «Про транспорт» та «Про трубопровідний транспорт»; - у спірних правовідносинах позивач, у розумінні Кодексу ГТС, діє як Оператор ГТС, а відповідач - як Оператор ГРМ. Водночас законодавство, яке регулює перевезення вантажів, свідчить про те, що вантажовідправниками, а, отже, і замовниками послуг транспортування газу, є постачальники газу, які передають газ Оператору ГТС (перевізнику) на вході в газотранспортну систему. З огляду на це Оператор ГРМ приймає тільки ті обсяги газу, які подаються (закачуються) Оператором ГТС у розподільні газопроводи. Тобто в такому контексті спірні правовідносини є правовідносинами, пов`язаними із втратою відповідачем вантажу, яка відбулася поза межами газотранспортної системи, і така не може мати впливу на розбалансування газотранспортної системи; - вимоги, пов`язані з втратою вантажу при транспортуванні у розподільних мережах може пред`явити вантажовідправник (постачальник) на підставах і у порядку, визначених статтею 314 Господарського кодексу України, а не Оператор ГТС. Більше того, газ, який передається у газорозподільні мережі, Оператору ГТС на праві власності не належить. Відтак внаслідок втрати відповідачем природного газу при його транспортуванні у своїх мережах не можуть бути порушені права позивача, оскільки така втрата вантажу (газу) могла б свідчити про порушення прав постачальника; - дії Оператора ГТС із балансування газотранспортної системи та врегулювання небалансів замовників послуг транспортування газу в Кодексі ГТС визначено як послугу, що вчиняється шляхом укладення договорів купівлі-продажу. Втім, таке визначення суперечить імперативним нормам статей 655 та 901 Цивільного кодексу України, якими закріплено конструкції договірних зобов`язань купівлі-продажу та надання послуг, які, в свою чергу, свідчать про те, що до договірних відносин купівлі-продажу неможливо застосовувати норми про надання послуг і навпаки. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 рішення суду першої інстанції у справі № 914/2/19 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 62 932 665,44 грн. основного боргу за послуги балансування обсягів природнього газу, 4 192 354 грн. пені, 2 869 319,58 грн. інфляційних втрат, 711 144,87 грн. річних, 69 839,76 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 104 759,64 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції; закрито провадження в частині стягнення з відповідача на користь позивача 164 850 886,08 грн. основного боргу; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний господарський суд, зокрема, послався на те що: - статтею 306 Господарського кодексу України визначено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами; у частині третій цієї статті також передбачено, що перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту; загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п`ята статті 306 Господарського кодексу України); - правові, економічні та організаційні засади діяльності трубопровідного транспорту визначає Закон України «Про трубопровідний транспорт»; згідно зі статтею 2 Закону України «Про трубопровідний транспорт» систему трубопровідного транспорту України становлять: магістральний трубопровідний транспорт; промисловий трубопровідний транспорт; статтею 12 Закону України «Про трубопровідний транспорт» передбачено, що господарська діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту визначається цим Законом та іншими актами законодавства України. Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів. Економічні та соціальні відносини підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту, що виникають у процесі їх діяльності, ґрунтуються на принципах взаємної вигоди. Магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів (абзац третій статті 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт»); - у пункті 45 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» закріплено визначення транспортування природного газу, згідно з яким це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Замовником, згідно з пунктом 45 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», є фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG; - відповідно до статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу; - відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому, частина друга визначає, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. З огляду на вищезазначене в сукупності суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір транспортування природного газу є змішаним договором, що містить ознаки договору перевезення вантажів та договору надання послуг, у зв`язку з чим до правовідносин за цим договором підлягають застосуванню відповідні положення законодавства, які врегульовують як перевезення вантажів, так і надання послуг (вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.07.2020 у справі № 920/206/19). Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову, ухвалити в зазначеній частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В іншій частині постанову апеляційного господарського суду залишити без змін. Касаційне провадження за касаційною скаргою позивача відкрито з підстав, передбачених пунктами 2, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідач також подав касаційну скаргу (з урахуванням прийнятих Судом доповнень до касаційної скарги), в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду в частині задоволення апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті статті 287 ГПК України. Ухвалами Верховного Суду від 15.11.2021 та від 23.11.2021, зокрема, відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та АТ «Укртрансгаз» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 914/2/19; призначено їх розгляд на 12.01.2022. Разом з тим ухвалою Верховного Суду від 12.01.2022 у судовому засіданні з розгляду касаційних скарг позивача та відповідача у справі № 914/2/19 оголошено перерву до 26.01.2022. Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2022 зупинено касаційне провадження зі справи № 914/2/19 до прийняття відповідного рішення колегією суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 918/450/20. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2020 поновлено касаційне провадження за касаційними скаргами позивача та відповідача на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 зі справи № 914/2/19; розгляд касаційних скарг призначено на 30.06.2022. 30.06.2022 представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів згідно з ухвалою Суду від 31.05.2022. 30.06.2022 представник АТ «Укртрансгаз» брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів згідно з ухвалою Суду від 16.06.2022. У розгляді касаційних скарг АТ «Укртрансгаз» та АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» зі справи Судом з`ясовано, що згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 921/184/21 за касаційною скаргою АТ «Укртрансгаз» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2022, вказану справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 921/184/21 мотивовано необхідністю відступити від правового висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 08.12.2021 у справі № 904/949/21, від 16.07.2020 у справі № 920/206/19 та від 23.07.2020 у справі № 920/180/19 щодо застосування до договору транспортування природнього газу статей 315, 306, 307 Господарського кодексу України як до договору перевезення вантажу, тому суд касаційної інстанції для формування єдиної правозастосовчої практики вважав за необхідне передати справу №921/184/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Отже, підставою для передачі справи № 921/184/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є необхідність відступлення від висновків у подібних правовідносинах та з`ясування насамперед правову природу Договору транспортування природного газу, виходячи з його змісту, надавши правову оцінку його предмету/складовим предмета, умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, і у результаті чого виникла спірна заборгованість, та природу (підставу) даної заборгованості. У справі, що розглядається, відповідач в обґрунтування доводів касаційної скарги здійснює посилання, зокрема, на те, що: - сторони уклали договір, предметом якого є надання послуг транспортування природного газу; - враховуючи приписи статті 1 Закону України «Про нафту і газ» те що, природний газ є продукцією, а також норми глави 32 Господарського кодексу України та приписи статей 306 та 307 зазначеного Кодексу, суд першої інстанції, з посиланням на висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 16.07.2020 у справі № 920/206/19 та від 23.07.2020 у справі № 920/180/19, правомірно визначив правову природу укладеного договору як договору перевезення вантажів; - проте суд апеляційної інстанції, скасовуючи правомірне, на думку відповідача, рішення місцевого господарського суду, самостійно визначив правову природу договору транспортування як змішаного договору, який містить ознаки договору перевезення та договору надання послуг. При цьому суд здійснив посилання також на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 920/206/19; - відповідач вважає, що у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 920/206/19 відсутні висновки щодо правової природи договору транспортування газу як змішаного, тому вважає, що суд апеляційної інстанції невірно застосував частину другу статті 628 ЦК України. Таким чином, відповідач вважає, що слід застосовувати до договору транспортування природного газу приписи статей 315, 306, 307 Господарського кодексу України як до договору перевезення вантажу, що також узгоджується з судовою практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною у постановах від 16.07.2020 у справі № 920/206/19 та від 23.07.2020 у справі № 920/180/19. Згідно з ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2022 касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2022 прийнято до розгляду названою об`єднаною палатою; розгляд касаційної скарги призначений на 15.07.2022. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Оскільки у справі № 914/2/19, суди по-різному визначили правову природу договору транспортування природного газу, відповідно, дійшли протилежних висновків стосовно правової природи вчиненого сторонами спору правочину, з метою дотримання єдності судової практики Суд з власної ініціативи дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі. З огляду на те, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 921/184/21 може мати значення для вирішення цієї справи та з метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Касаційний господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 914/2/19 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до прийняття рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 921/184/21. Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 914/2/19 за касаційними скаргами акціонерного товариства «Укртрансгаз» та акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 921/184/21. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню. Суддя І. Колос Суддя І. Бенедисюк Суддя В. Селіваненко