Ухвала КГС ВС № 924/843/21

УХВАЛА 04 липня 2022 року м. Київ cправа № 924/843/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського Г.М. - головуючого, Уркевича В.Ю., Краснова Є.В., розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022, рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.10.2021 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2021 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "Промінь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС" про стягнення грошей та зобов`язання повернення об`єкту оренди, ВСТАНОВИВ: 07.06.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційними скаргами на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 (повний текст постанови складено 22.04.2022), рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.10.2021 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2021 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Дослідивши доводи касаційних скарг та враховуючи необхідність перевірки матеріалів справи для вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження у даній справі, ухвалою від 16.06.2022 Верховний Суд витребував матеріали справи №924/843/21 із Господарського суду Хмельницької області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду. 21.06.2002 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "Промінь" до Верховного Суду надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження, яке обґрунтовано тим, що, на його думку, ця справа є малозначною, проте скаржником у касаційній скарзі не наведено підстав, з яких може бути відкрито касаційне провадження згідно пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). До того ж на виконання судових рішень Справа надійшла до Верховного Суду 29.06.2022. За результатами розгляду матеріалів справи та касаційних скарг, Суд дійшов висновку, що їх подано з порушенням статті 290 ГПК України, якою визначено форму і зміст касаційної скарги. Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку. При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання. Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності. Оскаржувана постанова Північно-західного апеляційного господарського суду прийнята 13.04.2022, повний текст складено та підписано - 22.04.2022, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 12.05.2022. Касаційні скарги подано 07.06.2022, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги. В касаційних скаргах викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови від суду апеляційної інстанції він не отримував ані на почтову адресу, ані на електронну пошту, проте дізнався про неї тільки в момент отримання листа від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "Промінь" - 18.05.2022, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти про вручення поштового відправлення за трек-номером 2901501250346. Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, 22.04.2022 оскаржувана постанова Північно-західного апеляційного господарського суду була надіслана на електронну адресу представника (адвоката) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС" Боровії Л.В. - lyubaborova@i.ua, ab.pryadun@gmail.com. Таким чином останнім днем строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку є 12.05.2022 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник, окрім того, звертає увагу, що він припинив взаємовідносини зі своїм представником Боровою Л.В., яку було звільнено наказом від 18.04.2022 (додається до матеріалів скарги) та розірвав будь-які контакти, у зв?язку з чим не мав можливості отримати оскаржувану постанову через свого представника. Суд вважає наведені підстави пропуску неповажними з огляду на таке. Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Як убачається з матеріалів справи, інтереси ТОВ "ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС" в суді апеляційної інстанції представляла Борова Л.В. в якості адвоката згідно ордеру про надання правничої допомоги від 17.11.2021 № 1026657. Згідно частини другої статті 29 Закону України ?Про адвокатуру та адвокатську діяльність? договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору. Таким чином, відносини клієнта (ТОВ "ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС") з його адвокатом (Боровою Л.В.) не є тими об`єктивними чинниками (підставами), які унеможливили своєчасне подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України"). На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Враховуючи викладене, об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається, а наведені скаржником підстави пропуску такого строку Суд вважає неповажними. Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав. З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України. Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС" залишити без руху до 04.08.2022.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "ІБЕРСОН КОМПОНЕНТС" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка,

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Г.М. Мачульський Судді В.Ю. Уркевич Є.В. Краснов