Ухвала КГС ВС № 904/6301/21

УХВАЛА 04 липня 2022 року м. Київ cправа № 904/6301/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2022 у справі за позовом ОСОБА_2 до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Красний камінь", 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4 про визнання недійсним договору, визнання недійсним акту приймання-передачі, визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування реєстраційних дій та витребування частки у статутному капіталі, ВСТАНОВИВ: 1. 13.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2022, у якій просить її скасувати частково, залишивши без змін у частині скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2021; в задоволенні позову відмовити.

2. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

3. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

4. Відповідно до пунктів 4 та 6 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

5. Скаржник зазначив, що касаційна скарга подана лише на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2022, проте із аналізу її прохальної частини (вимог скаржника) вбачається, що останній фактично просить Верховний Суд переглянути також рішення Дніпропетровської області від 23.11.2021, ухваливши нове рішення про відмову у позові повністю.

6. Задоволення вимог скаржника, викладених у прохальній частині касаційної скарги без перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2021, є неможливим, у зв`язку із чим Верховний Суд пропонує скаржнику уточнити перелік судових рішень, які ним оскаржуються та / або уточнити свої вимоги.

7. Окрім цього, відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

8. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

9. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

10. Відповідно до ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

12. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").

13. У справі було заявлено 10 вимог немайнового характеру та 1 вимога майнового характеру, а саме - вимога про витребування частки у статутному капіталі (відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.10.2019 у справі №910/2431/19 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна: як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру).

14. Суд першої інстанції задовольнив позов у частині 9 вимог немайнового характеру та 1 вимоги майнового характеру, а суд апеляційної інстанції це рішення скасував та ухвалив нове - про задоволення позову в частині 8 вимог немайнового характеру та 1 вимоги - майнового.

15. Враховуючи вимоги касаційної скарги (фактично, - це скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю), скаржник при подачі цієї касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 64 864,44 грн, розрахований як сума: - за оскарження рішень у частині задоволених вимог немайнового характеру: 2 270 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021) х 9 вимог немайнового характеру х 200% = 40 860 грн; - за оскарження рішень у частині задоволення вимоги майнового характеру (витребування частки у статутному капіталі в розмірі 50%, що складає 800 148 грн): 800 148 грн х 1,5% х 200% = 24 004,44 грн.

16. Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.4 ст.290 ГПК.

17. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

18. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2022 у справі №904/6301/21 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя О. Кібенко