Постанова Львівський апеляційний суд № 465/4388/20

Справа № 465/4388/20 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М. Провадження № 22-ц/811/3359/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Шандри М.М. суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В. секретаря: Назар Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 02 серпня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02 серпня 2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено. Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - закрито. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Ухвалу суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс». В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що боржником за основним зобов`язанням (за Кредитним договором № 1788 від 02 вересня 2008 року), а також іпотекодавцем за договором забезпечення (Договором іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 14149) є Фізична особа ОСОБА_2 , а отже відповідно до норм процесуального законодавства та висновків Верховного Суду даний спір про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за вище вказаним кредитним договором (основним зобов`язанням) належить до юрисдикції цивільного суду. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Представник ТОВ «Спектрум Ессетс» подав до суду клопотання про проведення апеляційного розгляду без його участі, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі. Інші учасники справи в судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому неявка учасників відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам не повністю відповідає. Ухвалюючи судове рішення про закриття провадження, суд виходив з того, що банк звернувся до суду з позовом до відповідачів боржника фізичної особи підприємця та фізичних осіб як поручителів за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є банк та фізична особа підприємець. Тобто між позивачем та відповідачами існує спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України. Проте, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. З матеріалів справи убачається, що 02 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «СЕБ БАНК», правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНО ТОВАРИСТВО «ФІДОБАНК», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 1788. За умовами Кредитного договору, Банк надає Позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у сумі 290 000 (двісті дев`яносто тисяч) доларів США 00 центів на придбання комерційної нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , зі сплатою процентів річних відповідно до умов Кредитного договору. В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань по Кредитному договору, 02 вересня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 14149. Право власності на предмет іпотеки перейшло до ОСОБА_1 на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 09.09.2013, якою затверджено мирову угоду від 17.04.2013 укладену між ФОП ОСОБА_1 та Львівським міським споживчим товариством, що стверджується інформаційною довідкою з ДРРПНМ від 14.07.2020 за №216151477(а.с.33 т.1). 24.07.2020 ПАТ «Фідобанк», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 29.07.2020 відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. З 15 грудня 2017 року дати набрання чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду лише тоді, якщо сторонами основного зобов`язання є тільки юридичні особи та (або) ФОП. Іншими словами, до юрисдикції господарського суду не належить, зокрема, спір щодо виконання договору, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо хоча би однією стороною основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем. З указаної дати, якщо хоча б однією зі сторін основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем, спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, розглядається за правилами цивільного судочинства незалежно від того, чи заявляє позивач одночасно вимоги до фізичної особи сторони основного зобов`язання та до сторони (сторін) акцесорного зобов`язання, зокрема, незалежно від того, чи об`єднані позовні вимоги щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів іпотеки, поруки тощо, укладених для забезпечення основного зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 906/277/18 (провадження № 12-300 гс 18). Вид судочинства (цивільне чи господарське) визначається з урахуванням суб`єктного складу сторін основного зобов`язання, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12916/15-ц (провадження № 14-409цс18). Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 по справі №161/6253/15-ц. Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ФІДОБАНК» за Кредитним договором № 1788 від 02.09.2008 у розмірі 4 739 282, звернути стягнення на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , та є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки від 02.09.2008, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 14149, а саме на - комерційну нерухомість (приміщення складу), що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 573,3 метри квадратних, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 43496146101. Договір Іпотеки від 02.09.2008 укладено на забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором №1788 від 02.09.2008. Сторонами основного зобов`язання, а саме Кредитного договору № 1788 від 02 вересня 2008 року, є юридична особа-кредитодавець (ПАТ «Фідобанк») і фізична особа-позичальник ( ОСОБА_2 ). Провадження у даній справі відкрито 29.07.2020. Ураховуючи наведене спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, з огляду на суб`єктний склад основного зобов`язання. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження на підставі пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» задовольнити. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 02 серпня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено:28.06.2022. Головуючий Судді