Постанова Одеський апеляційний суд № 501/5007/21

Номер провадження: 22-ц/813/6861/22 Справа № 501/5007/21 Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.06.2022 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 501/5007/21 Номер провадження: 22-ц/813/6861/22 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., учасники справи: - заявник - Комунальне підприємство «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області; - боржник - ОСОБА_1 ; розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за послуги водопостачання та водовідведення, за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області, постановлену у складі судді Смирнова В.В. 17 січня 2022 року, про відмову у видачі судового наказу, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст заяви про видачу судового наказу У грудні 2021 року Комунальне підприємство «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі - КП «Чорноморськводоканал») звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу, в якій просить: 1) видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 10 323,03 грн. на користь КП «Чорноморськводоканал»; 2) стягнути на користь КП «Чорноморськводоканал» з ОСОБА_1 судовий збір у сумі - 227 грн.. Заява обґрунтована тим, що боржник ОСОБА_1 , який проживає за адресою - АДРЕСА_1 , та який є абонентом КП «Чорноморськводоканал», користується послугами водопостачання та водовідведення за місцем проживання. Між КП «Чорноморськводоканал» і боржником встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг водопостачання та водовідведення на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 та договору № 2160160004 від 23.12.2016 р.. Відповідно до п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил), споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця на підставі пункту 24 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05.07.2019 р.. У зв`язку із тим, що боржник недобросовісно виконує вимоги чинного законодавства, у нього утворилася заборгованість за період з 30.10.2019 року по 16.12.2021 року. Згідно оборотно-сальдової відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 (додається) станом на 16.12.2021 року сума заборгованості складає 10 323,03 грн. (а. с. 1 - 2). 2.2 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 17 січня 2022 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою КП «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області. Ухвала суду мотивована тим, що надана заява оформлена з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України, а саме п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 163 ЦПК України (а. с. 13 13 зворотна сторона). 2.3 Короткий зміст вимог апеляційної скарги КП «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 17 січня 2022 про відмову у видачі судового наказу. Направити матеріали цивільної справи для продовження розгляду. 2.4 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам законодавства. Помилковими є висновки суду першої інстанції, що заявником не було вказано період за який стягується заборгованість (Т. 2, а. с. 53 - 57). 2.5 Узагальнені доводи інших учасників справи в апеляційному суді ОСОБА_1 не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. 2.6 Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.04.2022 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області було залишено без руху (а. с. 32 32 зворотна сторона). На виконання вимог ухвали суду апелянтом було подано заяву, якою усунуто недоліки апеляційної скарги. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.04.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а. с. 46). Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи (а. с. 47). Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Комунальному підприємству «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області повернулося до суду з приміткою пошти «отримано 02.06.2022» (а. с. 49). Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 повернулося до суду з приміткою пошти «отримано 06.06.2021» (а. с. 50). За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що сторони є повідомленими про надходження апеляційної скарги та розгляд справи в апеляційному суді. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.06.2022 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6. 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників. 3.

Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області» підлягає задоволенню. 3.2 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відмову у видачі судового наказу. 3.3 Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі Наказне провадження це вид провадження у цивільному судочинстві, в якому судом вирішується справа про стягнення з боржника на підставі судового наказу грошових коштів або витребування майна без проведення судового засідання на користь особи, яка має право вимоги. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161ЦПК України. Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахування індексу інфляції та 3 % річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України). Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. До заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (ст. 163, ч. ч. 1, 3 ЦПК України). Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами (п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»). Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заява подана з порушеннями вимог ст. 163 ЦПК України (ст. 165 ч. 1 п. 1 ЦПК України). Так, відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. Згідно п. п. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Судом встановлено, що КП «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області» звернулося до суду вз заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення. Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №14 від 23 грудня 2012 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. У відповідності до ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає в наступному. Відповідно до частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заява подана зпорушенням вимог статті 163 цього Кодексу. Правилами статті 163 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, зокрема, частиною 3 цієї статті передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного у письмовій формі (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4)інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу викладено у статті 163 ЦПК України. Підстави для відмови у видачі судового наказу передбачено статтею 165 ЦПК України. Відповідно до положень пункту 1 частини 1 даної статті суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу. Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд послався на положення пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України та вказав, що заява не відповідає вимогам пунктам 4, 5 частини 2 статті 163 ЦПК України, згідно яких в заяві про видачу судового наказу зазначаються вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Зі змісту заяви КП «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області вбачається, що остання за своєю формою та змістом відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України. На підтвердження обґрунтованості вимог про стягнення із ОСОБА_1 на користь комунального підприємства заборгованості за споживання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення заявником долучено Договір про надання послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) від 23.12.2016 року, укладений між КП «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області та ОСОБА_1 (а. с. 5 8, 24 27), та розгорнуті зворотньо-сальдові відомості по особовому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 за АДРЕСА_1 (а.с. 4, 23). Крім того, у заяві про видачу судового наказу заявником зазначено, що між водоканалом та ОСОБА_1 наявні договірні відносини з приводу надання послуг водопостачання та водовідведення на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 та договору №2160160004 від 23.12.2016 року. У зв`язку з тим, що боржник недобросовісно виконує вимоги чинного законодавства, згідно оборотно-сальдової відомості по особовому рахунку в останнього утворилась заборгованість за період з 30.10.2019 року по 16.12.2021 рік., яка складає 10 323,03 грн.. Отже, вимоги щодо форми та змісту заяви про видачу судового наказу визначено статтею 163 ЦПК України, положення якої в контексті з нормами п. 3 ч. 1 ст. 161цього Кодексу не пов`язують обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті заяви із підставами відмови у його видачі на підставі статті 165 ЦПК України. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, про що зазначається у судовому наказі. Натомість у подальшому, після видачі судового наказу, боржник у заяві про скасування судового наказу може зазначити про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (п. 5 ч. 3 ст. 170, ч. 3 ст. 171 ЦПК України), що є передбаченою процесуальним законом підставою для скасування судового наказу. На підставі вищевказаного, вищезазначені висновки суду першої інстанції не узгоджуються з процесуальним законом, так як до заяви про видачу судового наказу додано документи, перелік яких зазначено в пунктах 1 - 4 частини 3 статті 163 ЦПК України, зазначено вимоги та обставини на яких вони ґрунтуються. 3.4 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги КП «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (Іллічівського міського суду Одеської області). 3.5 Дата постановлення ухвали, порядок та строк касаційного оскарження За правилами, передбаченими ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Згідно пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Частиною першою статті 389 ЦПК України не передбачено оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу (пункт 1 частини першої статті 353 ЦПК України) після її перегляду в апеляційному порядку.

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 268, 368, 371, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області задовольнити. Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 17 січня 2022 року про відмову у видачі судового наказу - скасувати. Цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Чорноморськводоканал» Чорноморської міської ради Одеської області про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за послуги водопостачання та водовідведення - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе