Ухвала КАС ВС № 380/15166/21

УХВАЛА 29 червня 2022 року м. Київ справа №380/15166/21 провадження № К/990/15733/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Данилевич Н. А., Шевцова Н. В., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : 22 червня 2022 року зазначена касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що позивач, звернувшись до суду з цим позовом, просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення його за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року, зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксована сума індексації) за період з 01 березня 2018 року до 19 березня 2021 року, зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на його користь різницю між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксовану суму індексації) за період з 01 березня 2018 року до 19 березня 2021 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з січня 2016 року по березень 2021 року; зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з врахуванням висновків суду щодо застосування базового місяця за вказаний період та з 01 березня 2018 року по 19 березня 2021 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з урахуванням раніше виплачених коштів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з врахуванням висновків суду щодо застосування базового місяця за вказаний період та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням січня 2008 року базового місяця для обчислення індексу споживчих цін. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року залишено без змін. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. З оскаржуваних судових рішень вбачається, що спірні відносини склались з приводу невиплати позивачу в повному обсязі індексації грошового забезпечення. Львівським окружним адміністративним судом справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Аналіз аргументів поданої військовою частиною НОМЕР_1 касаційної скарги в сукупності з відображеними у судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Обставин, передбачених пунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, з матеріалів касаційної скарги не встановлено. Військове звання позивача та посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв`язку зі звільненням з якої виник цей спір, не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2022 року у справі № 380/15166/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді Н. А. Данилевич Н. В. Шевцова