Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/5362/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 29 червня 2022 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/5362/21 Головуючий у першій інстанції - Овсієнко Ю. К. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/562/22 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В. суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В. із секретарем - Патук А.А. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 грудня 2021 року (місце ухвалення - м. Чернігів) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про спростування недостовірної інформації, захист честі і гідності, В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про спростування недостовірної інформації, захист честі і гідності. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в рамках кримінального провадження ЄРДР № 12020270010005980 від 01.12.2020, в якому він приймає участь в якості потерпілого, за підписом заступника начальника управління карного розшуку ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2, було надіслано лист від 11.03.2021, слідчому слідчого відділу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області лейтенанту поліції А. Лабурцю, в якому вказав недостовірну інформацію, що полягає в наступному: «GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»; «В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_2 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »; «Також встановлено, що 30.11.2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою АДРЕСА_2 , після того як абонентський номер НОМЕР_3 яким користується ОСОБА_1 почав реєструватись в межах дії даної базової станції». Позивач вважає, що викладена у відповіді заступника начальника УКР ГУНП в Чернігівській області № 74від/124/8/03/2021 від 11.03.2021 інформація є недостовірною та грубо порушує його права. Посилаючись на положення ст. 32 Конституції України, ст. 277 ЦК України, ОСОБА_1 у позові просить: 1) визнати недостовірною та такою, що порочить його честь і гідність інформацію, викладену у відповіді №74/124/8/03/2021 від 11.03.2021, підписану заступником начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_2, а саме: «GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»; «В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_2 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »; «Також встановлено, що 30.11.2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою АДРЕСА_2 , після того як абонентський номер НОМЕР_3 яким користується ОСОБА_1 почав реєструватись в межах дії даної базової станції». 2) зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області спростувати інформацію про ОСОБА_1 , а саме: «GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»; «В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_2 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »; «Також встановлено, що 30.11.2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою АДРЕСА_2 , після того як абонентський номер НОМЕР_3 яким користується ОСОБА_1 почав реєструватись в межах дії даної базової станції», шляхом надсилання рішення суду по даній справі слідчому слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у провадженні якого знаходиться справа ЄРДР № 12020270010005980 від 01.12.2020, у 2-денний термін після набуття ним чинності; 3) відкликати документ (відповідь) №74від/124/8/03/2021 від 11.03.2021, підписану заступником начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_2 Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.12.2021 позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про спростування недостовірної інформації, захист честі і гідності, задоволено. Визнано недостовірною та такою, що порочить честь та гідність ОСОБА_1 інформацію, викладену у відповіді №74/124/8/03/2021 від 11.03.2021, підписану заступником начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_2, а саме: 1) «GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»; 2) «В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_2 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »; 3) «Також встановлено, що 30.11.2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою АДРЕСА_2 , після того як абонентський номер НОМЕР_3 яким користується ОСОБА_1 почав реєструватись в межах дії даної базової станції». Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області спростувати інформацію про ОСОБА_1 , а саме: 1) «GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»; 2) «В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_2 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »; 3) «Також встановлено, що 30.11.2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою АДРЕСА_2 , після того як абонентський номер НОМЕР_3 яким користується ОСОБА_1 почав реєструватись в межах дії даної базової станції», шляхом надсилання рішення суду по даній справі слідчому слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у провадженні якого знаходиться справа ЄРДР № 12020270010005980 від 01.12.2020 року, не пізніше двох днів з дня набрання цим рішенням законної сили. Відкликано документ (відповідь) №74від/124/8/03/2021 від 11.03.2021, підписану заступником начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_2 з матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за 12020270010005980 від 01.12.2020, відповідного слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в Чернігівській області. Рішення суду першої обґрунтовано тим, що у тексті відповіді № 74/124/8/03/2021 від 11.03.2021 відсутні алегорія, сатира, гіпербола тощо, вказана інформація подана саме у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись як оціночні судження, а є фактичними твердженнями про ті чи інші події, оскільки містять стверджувальні вислови застосовані відповідачем, а також фактичні дані про позивача та його речі, про час та місця його пересування, викладених в службовому документі. Також суд вказав, що в самому відзиві на позовну заяву вказано, що інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, є ствердженнями, а викладену інформацію можна перевірити на предмет відповідності їх дійсності, тому дійшов висновку, що факт поширення вище зазначеної інформації в зазначений спосіб підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, які приймаються судом до уваги як належні та допустимі. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області О. Роєнко подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.12.2021 та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. У скарзі заявник посилається на те, що інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, є твердженням, яке базується на фактично отриманих відомостях та відповідає дійсності. Зазначає, що викладена інформація не може розглядатись як поширення неправдивих відомостей, оскільки не встановлено, що метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, та не доведено, що поширена інформація завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає позивачу своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Також заявник вказує, що аналіз тексту позовної заяви свідчить про намагання перекрутити інформацію з метою здійснення впливу на орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020270010005980, в рамках якого здійснюється оцінка всіх доводів, на які посилається позивач. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на положення ст. 32 Конституції України, ст. 201, 277, 297, 299 ЦК України та постанову Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи». На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без змін рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.12.2021, а апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення. В обґрунтування посилається, що апелянтом не надано суду відомостей, на яких базується оспорювана інформація, що є беззаперечним аргументом відсутності такої інформації. Також заявник не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що позов поданий з метою впливу на органи досудового слідства, та наголошує, що законом передбачена процесуальна самостійність слідчого, згідно якої слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те повноважень, забороняється. Крім того зазначає, що позиція слідчого по даній справі збігається з позицією позивача. Відзив на апеляційну скаргу від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 подано не було. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом по справі встановлено, що слідчим відділом Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області проводяться слідчі дії в рамках кримінального провадження № 12020270010005980, в якому позивач ОСОБА_1 є потерпілою особою. 11.03.2021 заступником начальника управління карного розшуку ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 на адресу слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Лабурця А. надано лист (відповідь на виконання доручення слідчого в рамках кримінального провадження №12020270010005980 від 01.12.2020) №74від/124/8/03/2021, в якому було зазначено, зокрема: «GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»; «В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_2 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »; «Також встановлено, що 30.11.2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою АДРЕСА_2 , після того як абонентський номер НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_1 почав реєструватись в межах дії даної базової станції» (а.с. 46-49). При зверненні до суду ОСОБА_1 у позові посилався на положення ст. 32 Конституції України, ст. 94, 277 ЦК України, постанову Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи», вважаючи викладену інформацію у відповіді заступника начальника УКР ГУНП в Чернігівській області № 74від/124/8/03/2021 від 11.03.2021, такою, що порушує його права та порочить його честь і гідність. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у тексті відповіді № 74/124/8/03/2021 від 11.03.2021 відсутні алегорія, сатира, гіпербола тощо, вказана інформація подана саме у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись як оціночні судження, а є фактичними твердженнями про ті чи інші події, оскільки містять стверджувальні вислови застосовані відповідачем, а також фактичні дані про позивача та його речі, про час та місця його пересування, викладених в службовому документі. Також суд вказав, в самому відзиві на позовну заяву вказано, що інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, є ствердженнями, а викладену інформацію можна перевірити на предмет відповідності їх дійсності, тому дійшов висновку, що факт поширення вище зазначеної інформації в зазначений спосіб підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, які приймаються судом до уваги як належні та допустимі. Проте, суд першої інстанції прийшов до такого висновку з порушенням норм процесуального права, враховуючи наступне. Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є дві позовні пов`язані вимоги: про визнання недостовірною інформації, викладеної у відповіді заступника начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_2 від 11.03.2021 та долученій до матеріалів кримінального провадження, а також про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області відкликати вказану відповідь. Відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України). Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України). Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 333/6816/17 зроблено висновок, що: «ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи).» Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду. Відносини виникли з приводу збирання й оцінки на предмет належності та допустимості доказу, отриманого у кримінальному провадженні. Тому розгляд заявлених вимог як позовних не може відбуватися за правилами жодного виду судочинства. Доводити недостовірність інформації, зафіксованої у відповіді, недостовірність інформації, неналежність і недопустимість доказів позивач має у кримінальному провадженні на відповідній стадії кримінального процесу, а не заявляючи позовні вимоги до органу, в якому працює особа, яка надала відповідь, і до самої особи. Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 26.02.2020 у справі № 1240/1981/18, від 28.04.2020 у справі № 607/15692/19). Право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Відсутність у позивача юридичної можливості спростувати інформацію, відображену у довідці, поза межами кримінального процесу є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити юридичну визначеність у застосуванні норм процесуального права. Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним означеній меті. Остання досягається гарантуванням того, що аргументи позивача про недостовірність відповідної інформації має перевірити суд у кримінальному провадженні, в якому дані, зафіксовані у довідці, є доказом». У постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 760/16924/18 зазначено, що приватноправовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про захист честі, гідності та ділової репутації не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками для спростування набуття позивачем статусу підозрюваного в кримінальному провадженні та/або спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні. Суди не звернули увагу, що не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на спростування набуття статусу «підозрюваний у кримінальному провадженні» чи спростування факту про повідомлення особи про підозру в кримінальному провадженні та ініціювання позовного провадження з такою метою, а тому такий позов не підлягає судовому розгляду. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України). Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України). Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим. Зазначене узгоджується також з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 461/1727/20, тому на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України у апеляційного суду відсутні підстави не враховувати зазначені висновки при розгляді справи. З огляду на викладене, суд першої інстанції не врахував, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Отже спростувати інформацію, відображену у листі (відповіді), поза межами кримінального процесу є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити юридичну визначеність у застосуванні норм процесуального права. Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним означеній меті. Остання досягається гарантуванням того, що аргументи позивача про недостовірність відповідної інформації має перевірити суд у кримінальному провадженні, в якому дані, зафіксовані у листі (відповіді), є доказом Апеляційний суд враховує, що не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на спростування викладеної у відповіді інформації, наданої в рамках проведення кримінального провадження, та ініціювання позовного провадження з такою метою, а тому такий позов не підлягає судовому розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишення позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.12.2021 - скасувати та провадження у справі закрити. Керуючись ст. 255 ч. 1 п. 1, 367, 368, 374, 377 ч. 1, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задовольнити частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 грудня 2021 року скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про спростування недостовірної інформації, захист честі і гідності - закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту. Повний текст судового рішення складено 30.06.2022. Головуючий Судді: