LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС910/13391/20

від 29.06.2022 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УКРІНТЕРБУД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021…

УХВАЛА 29 червня 2022 року м. Київ cправа № 910/13391/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УКРІНТЕРБУД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі за позовом прокурора Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону України) в інтересах держави в особі позивача Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УКРІНТЕРБУД" про стягнення 3 772 823, 72 грн, ВСТАНОВИВ: 09.06.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УКРІНТЕРБУД" (далі- ТОВ "БК "УКРІНТЕРБУД") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі № 910/13391/20, подана 07.06.2022 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобом поштового зв`язку. Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу), зокрема, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України). Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін. Скаржник у касаційній скарзі хоча і зазначає про порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, наводить постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, проте не вказує підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2102, 00 грн. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. ТОВ "БК "УКРІНТЕРБУД" оскаржує повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у цій справі щодо стягнення 3 772 823, 72 грн за договором підряду № 455/2018/455 від 27.12.2018. Пунктом 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи інших документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. За майнову вимогу ТОВ "БК "УКРІНТЕРБУД" необхідно сплатити (3 772 823, 72 грн х 1,5%) х 200% = 113 184, 71 грн. ТОВ "БК "УКРІНТЕРБУД" не додано до касаційної скарги документ, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Таким чином, ТОВ "БК "УКРІНТЕРБУД" необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 113 184, 71 грн за наведеними нижче реквізитами: - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) - Код банку отримувача (МФО): 899998 - Номер рахунку отримувача (стандарт): UA288999980313151207000026007 - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 - Судовий збір (Верховний Суд, 055) - Призначення платежу: *;101 Частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання документа про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі та подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі. У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УКРІНТЕРБУД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі № 910/13391/20 залишити без руху до 18.07.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Б.Дроботова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»