LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд755/19998/21

від 27.05.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Київський апеляційний суд Провадження № 33/824/564/2022 Головуючий в першій інстанції: Бірса О.В. Єдиний унікальний № 755/19998/21 Суддя-доповідач: Гладій С.В. Категорія справи: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2022 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 26 жовтня 2021 року о 21 годин 40 хвилин по вулиці Азербайджанська, 16/4, у місті Києві керував транспортним засобом «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись рішенням суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що він не є суб`єктом, визначеним ст. 130 КУпАП, оскільки не керував автомобілем за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, а наданий відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, на переконання апелянта, не підтверджує факт керування транспортним засобом, оскільки відображає лише обставини відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 16 грудня 2021 року. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року та закриття провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, працівників поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши відеозапис подій, слід прийти до наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення щодо ОСОБА_1 ухвалено 16 грудня 2021 року та 23 грудня 2021 року подано апеляційну скаргу. Оскільки апелянтом, в строк на апеляційне оскарження, визначений положеннями ст. 294 КУпАП, подана апеляційна скарга, то клопотання про його поновлення вирішенню не підлягає. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 заперечував обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та зазначив, що 26 жовтня 2021 року о 21 годин 40 хвилин по вулиці Азербайджанська, 16/4, у місті Києві автомобілем він не керував, а лише знаходився в його салоні. Коли під`їхали працівники поліції, при спілкуванні запідозрили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та склали протокол про адміністративне правопорушення. Вважає, що докази у справі, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні судом першої інстанції - не підтверджують факт порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України. На противагу доводам ОСОБА_1 , з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 215053 від 26 жовтня 2021 року вбачається, що в означений день о 21 годин 40 хвилин в місті Києві по вулиці Азербайджанській, 16/4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1). Переглянутий судом першої і апеляційної інстанцій відеозапис досліджуваних подій з нагрудних камер працівника поліції відображає події за участі ОСОБА_1 , який неодноразово в категоричній формі відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння як за допомогою приладу «Драгер», так і у лікаря-нарколога в медичному закладі охорони здоров`я (а.с. 5). Крім того, з відеозапису вбачається, що при спілкуванні з працівниками поліції пасажир автомобіля «Chevrolet» зазначив, що він з ОСОБА_1 проїхали з двору у двір, оскільки не хотіли йти пішком в магазин «АТБ». ОСОБА_1 , який стояв поруч та чув цю розмову між пасажиром його автомобіля та працівниками поліції - дані обставини не заперечував. З відеозапису також вбачається, що і ОСОБА_1 , і його пасажир намагалися в позапроцесуальний спосіб (як-то не складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП) вирішити питання з працівником поліції, який присік ці намагання та попередив ОСОБА_1 про відповідальність, передбачену законом. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відеозаписом не зафіксовано рух автомобіля, а тому відсутні докази керування транспортним засобом - спростовуються як відеозаписом, так і поясненнями інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 2 ОЛБ УПП в м. Києві ДПП лейтенанта поліції Піскун О.В., яка підтвердила, що 26 жовтня 2021 року у вечірній час по лінії «102» отримали виклик. Заявник повідомляв про те, що водій автомобіля «Шевролет» чуть не наїхав на нього. Прибувши за вказаною заявником адресою помітили біля магазину «АТБ» автомобіль, який почав рух через 5-10 хвилин. На звуковий сигнал водій не реагував і зупинився біля приватного будинку лише метрів через 50, коли побачив проблискові синьо-червоні маячки. Коли ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, то намагався залишити місце події, але вчасно був зупинений. Під час спілкування з водієм у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а тому запропоновано пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився як за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі. Оскільки водій поводив себе грубо та зухвало на місце був викликаний другий екіпаж поліції, який доставив ОСОБА_1 в райвідділ, де складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП. Автомобіль ОСОБА_1 був евакуйований. Із пояснень в судовому засіданні інспектора відділу адміністративної практики УПП в м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Любчик Г.В., яка 28 жовтня 2021 року винесла постанову серії ДП18 № 717193 стосовно ОСОБА_1 за порушення ним п. 15.10.(д) Правил дорожнього руху України встановлено, що нею допущена технічна помилка в написанні часу скоєння правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, з огляду на що слід вважати вірним час його вчинення - 23:00 годин, як зазначено і в акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а не 21:23 годин. Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність достатніх та переконливих доказів, зібраних в передбаченому ст. 266 КУпАП порядку, які б свідчили про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, - є безпідставними. За наведеним, слід прийти висновку, що суддя місцевого суду, вирішуючи справу стосовно ОСОБА_1 , повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 279, 280, 283 КУпАП, з достатністю встановив фактичні обставини провадження та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі - не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В : Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»