Постанова 4855 № 580/2838/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2838/21 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 червня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Зінченко" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: У травні 2021 року позивач - Фермерське господарство "Зінченко" звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, яким просив: - визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області про відмову у підтвердженні Фермерському господарству "Зінченко" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, оформлене листом від 19 квітня 2021 року №7750/6/23-00-04-0710; - зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області відновити Фермерське господарство "Зінченко" у Реєстрі платників єдиного податку Державної податкової служби України як платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом не враховано приписи ст. 298 Податкового кодексу України в якій конкретно зазначено, яку податкову звітність повинен подати платник єдиного податку четвертої групи для підтвердження статусу платника єдиного податку. Також апелянт звернув увагу, що позивачем не подано до 20 лютого 2021 року загальну декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки 19 лютого 2021 року позивачем подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік №9030830954, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок, крім того на прохання відповідача 23 березня 2021 року подано загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік №9059549537, що є ідентичною за розрахунками із звітною, що свідчить про вчинення платником податку дій з метою відправлення контролюючому органу пакету документів передбачених пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України в межах встановленого строку. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, Фермерське господарство "Зінченко" 19 лютого 2021 року подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік №9030830954, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік та відомості про наявність земельних ділянок, які відповідно до квитанції від 19 лютого 2021 року №2 отримано ДПС України, пакет прийнято. 23 березня 2021 року позивачем подано загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік №9059549537 та відомості про наявність земельних ділянок, що підтверджується квитанцією від 23 березня 2021 року №2. Головне управління ДПС у Черкаській області листом від 19 квітня 2021 року №7750/6/23-00-04-0710 "Про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік" повідомило позивача, що оскільки податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи загальна №9059814884 від 23 березня 2021 року, подано після 20 лютого 2021 року, тому позивачу відмовлено у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом не було встановлено невідповідності поданих позивачем податкових декларацій вимогам ст. 48 ПК України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України). Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПК України, суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до четвертої групи платників єдиного податку. Згідно з пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПК України у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах. Отже до платників четвертої групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: - загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); - звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; - відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Підпунктом 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Відповідно до п.п. 5-11 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261), у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі. У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції. Як вбачається зі змін внесених з 01 січня 2015 року у ПК України, окрему четверту групу єдиного податку створено замість фіксованого сільськогосподарського податку, і основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %. Відповідно до пп. 299.1, п. 299.2 ст. 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому знаходиться інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку. Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України передбачено підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку, крім того п. 291.5-1 ст. 291 ПК України визначено підстави, за яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, водночас відсутня норма, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи. Колегія суддів звертає увагу, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст.120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах. Приписами п. 299.6 ст. 299 ПК України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу. Повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені п. 48.7 ст. 48 ПК України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, відсутність обов`язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо. Як вбачається з матеріалів справи податковим органом не було встановлено невідповідності поданих позивачем податкових декларацій вимогам ст. 48 ПК України. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп. 298.8.1 пп. 298.8 ст. 298 ПК України. Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявна квитанція №2, яка підтверджує направлення позивачем 19 лютого 2021 року звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та прийняття її контролюючим органом. Способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Водночас відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача та не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, що свідчить про неправомірність дій та рішень контролюючого органу в межах спірних правовідносин. При цьому, відповідачем не встановлено обставин неподання позивачем у повному обсязі, необхідних для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, документів або наявність у них неточностей. Судом також враховано висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №806/499/16, відповідно до яких податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для непідтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників. Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді І.В. Федотов Є.В. Чаку