Постанова 4855 № 640/12980/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12980/19 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, ВСТАНОВИЛА Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, в якому просив визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію ДФС України №1605/6/99-99-13-02-03-15/пк від 15.04.2019. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. 12.08.2021 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення щодо зобов`язання ДПС України надати позивачу індивідуальну податкову консультацію з урахуванням рішення суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.09.2021 в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю відмовлено. Не погодившись із такою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нове рішення про задоволення заяви про встановлення судового контролю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи і клопотання про встановлення судового контролю може бути подане і після ухвалення судового рішення. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що встановлення судового контролю є правом суду і процесуальне законодавство не передбачає можливості після розгляду справи вирішувати питання про встановлення судового контролю, крім того, ДПС України вживає заходи з виконання судового рішення і не ухиляється від його виконання. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю, дійшов висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень суд наділений правом виключно під час ухвалення рішення у справі. За наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно із ч.1, 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №800/320/17, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, яка була постановлена окремо від судового рішення. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 березня 2018 року понад рік перебувало на виконанні у ВРП, однак на дату розгляду клопотання про встановлення судового контролю виконане не було, Велика Палата Верховного Суду вважає, що у суду першої інстанції були достатні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду притримується позиції, що вирішення питання про встановлення судового контролю можливе і окремо після ухвалення судового рішення по суті справи внаслідок невиконання такого рішення відповідачем - суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів зазначає, що положення ст.382 КАС України, з урахуванням вимог ст.246 КАС України, якою встановлено вимоги щодо змісту судового рішення, не містять положень, відповідно до яких вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення можливо лише виключно під час постановлення рішення по суті позовних вимог. Крім того, в наведеній судом першої інстанції висновок, за яким встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі, жодним чином не свідчить, що такі повноваження не можуть бути реалізовані судом після ухвалення судового рішення по суті спору. Натомість, положення ст.246 КАС України, в чинній редакції, які визначають вимоги до змісту рішення суду першої інстанції, не містять положень, за яких в резолютивній частині рішення може бути встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення. В той же час, виключно за наявності належних та допустимих доказів невиконання відповідачем судового рішення, суд наділяється повноваженнями для застосування ст.382 КАС України в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Колегія суддів зазначає, що резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020, яке набрало законної сили 30.03.2021, не містить положень зобов`язального характеру та не визначає обов`язку відповідача надати позивачу нову індивідуальну податкову консультацію. Натомість, вказане рішення суду містить констатуючу частину щодо протиправності індивідуальної податкової консультації ДФС України №1605/6/99-99-13-02-03-15/пк від 15.04.2019 та щодо її скасування судом. В той же час, саме положення ст.53 ПК України передбачають обов`язок відповідача з надання платнику податків індивідуальної податкової консультації в разі набрання законної сили рішенням суду про скасування індивідуальної податкової консультації. Таким чином, оскільки не резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020, а саме норми податкового законодавства містять обов`язок надання відповідачем нової індивідуальної податкової консультації, відсутні підстави вважати, що ДПС України ухиляється від виконання судового рішення у даній справі, що виключає можливість встановлення судового контролю за його виконанням у визначеному ст.382 КАС України порядку. Отже, з огляду на відсутність доказів ухилення ДПС України від виконання судового рішення, резолютивна частина якого не містить положень зобов`язального характеру, заява ФОП ОСОБА_1 від 12.08.2021 про встановлення судового контролю, не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю, невірно застосував норми права, не надав оцінки аргументам позивача, не встановив фактичних обставин щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту про його виконання, внаслідок чого колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, помилкове тлумачення норм процесуального права, призвели до неправильного вирішення питання, внаслідок чого наявні підстави для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року із прийняттям нового судового рішення, про відмову в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови виготовлено 24 червня 2022 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма