Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/5638/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/5638/20 пров. № А/857/19602/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Ільчишин Н.В., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Вовка А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року про закриття провадження, головуючий суддя Сподарик Н.І., постановлена о 14:40 год. у м. Львові, повний текст якої складено 04.10.2021 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТзОВ «Княжий Холл», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Громадська організація "Народна дія Львів", ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування дозволу та повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, - В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Інспекції ДАБК у м. Львові, треті особи ТзОВ «Княжий Холл», Громадська організація "Народна дія Львів", ОСОБА_2 , в якому просила визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт за № ЛВ 112193502497, який виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 16.12.2019 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Княжий Холл» на «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 » та визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо видачі 16.12.2019 року ТзОВ «Княжий Холл» дозволу на виконання будівельних робіт за №ЛВ 112193502497; визнати протиправним та скасувати повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, яке зареєстроване Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 11.06.2019 року за № ЛВ 010191621082 по об`єкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: АДРЕСА_1 обмеженого вулицями Одеська (№№ 2-14), ОСОБА_3 та АДРЕСА_1 (№№ 62, АДРЕСА_1 ). Адміністративний позов обґрунтовано тим, що посадовими особами відповідача протиправно видано дозвіл на виконання будівельних робіт за № ЛВ 112193502497 від 16.12.2019 на об`єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 » а також протиправно зареєстровано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт за №ЛВ 010191621082. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТзОВ «Княжий Холл», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - громадська організація "Народна дія Львів", ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування дозволу та повідомлення про початок виконання підготовчих робіт. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на неї, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що поданий адміністративний позов не пов`язаний із захистом її майнових (речових) прав, тому висновки суду попередньої інстанції про те, що даний спір носить приватно-правовий характер є помилковими. В судовому засіданні позивач та представники третьої особи - Громадської організації "Народна дія Львів" підтримали подану апеляційну скаргу, вважають оскаржену ухвалу суду незаконною та повністю підтримали доводи, зазначені у поданій апеляційній скарзі. Представник третьої особи - ТзОВ «Княжий Холл» заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржену ухвалу суду законною та обґрунтованою та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача у справі, пояснення позивача та представників третіх осіб - Громадської організації "Народна дія Львів", ТзОВ «Княжий Холл», перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано дозвіл на виконання будівельних робіт третій особі. При цьому, позивач не був заявником на отримання такого дозволу, а оскаржуючи рішення про надання такого дозволу, фактично заперечує права третьої особи на зведення будинку, що в причинному зв`язку є перешкодою у розпорядженні належним їй майном. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зокрема у рішенні Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року зазначено, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене. Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина. У пункті 3.1 рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року №19-рп/2010 зазначено, що з набранням чинності КАС України 1 вересня 2005 року всі публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб`єкт владних повноважень, віднесені до підсудності адміністративних судів (частини перша, друга статті 2, пункти 1, 2, 7 частини першої статті 3 КАС України). Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди мають виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб`єктами відносно їх прав та обов`язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб`єктів. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. За приписами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Частиною третьою статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Тобто, саме позивач у позовній заяві визначає порушене право та спосіб його захисту. Оцінюючи вид цього правового спору, слід враховувати вказані критерії адміністративної юрисдикції: - присутність у спірних публічно-правових відносинах суб`єкта владних повноважень - у спорі суб`єктом владних повноважень є Виконавчий комітет Львівської міської ради; - спірні відносини мають саме адміністративно-правову природу - у цій справі існують відносини з приводу затвердження містобудівних умов та, які є саме адміністративно-правовими відносинами; - суб`єкт владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах, здійснює адміністративні повноваження - відповідачем було ухвалено адміністративний акт (акт індивідуальної дії); - спірні публічно-правові відносини регулюються нормами адміністративного права, зокрема, - Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2001 № 3038-VI, Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року № 1805-III, Законом України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року № 2780-XII, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» 13 березня 2022 року № 318, із змінами; - спірні публічно-правові відносини виникли у сфері публічного адміністрування - реалізації адміністративних повноважень Львівської міської ради своїх щодо видачі вихідних даних на здійснення містобудівної діяльності та стосуються захисту публічного права особи на охорону культурної спадщини. Отже, усі критерії адміністративної юрисдикції притаманні цьому публічно-правовому спору. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачка у цій справі має право на звернення до адміністративного суду в порядку передбаченому КАС України із позовом про визнання протиправними та скасування дозволу на виконання будівельних робіт за №ЛВ 112193502497 та повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, яке зареєстроване Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 11.06.2019 року за №ЛВ 010191621082, оскільки звернулася за захистом прав та інтересів, що стосуються охорони культурної спадщини і такий захист перебуває у сфері контролю саме адміністративних судів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі № 320/5710/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 420/2719/20 у подібних правовідносинах. Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 02 червня 2022 року у справі №380/1075/20 між тими самими сторонами у подібних правовідносинах з тих самих підстав. Позивач зазначала, що оскаржені дозвіл на виконання будівельних робіт та повідомлення про початок виконання підготовчих робіт грубо порушують вимоги пам`яткоохоронного законодавства, зокрема, Закону України «Про охорону культурної спадщини», формують загрозу подальшого пошкодження або і знищення культурної цінності об`єктів: будинку, в якому проживає позивач (пам`ятка архітектури), довколишніх будинків пам`яток архітектури, універсальної цінності об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів ансамбль історичного центру» та його буферної зони. Земельна ділянка, на якій планується будівництво, є невід`ємною складовою охоронної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів ансамбль історичного центру» і розташована в історичному ареалі міста Львова та в охоронній зоні пам`яток архітектури, історії і культури, тому відноситься до земель історико-культурного призначення. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі прийнята з порушення вимог КАС України, оскільки підстави для закриття провадження у цій справі відсутні. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі, чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року про закриття провадження у справі №380/5638/20 скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді Н. В. Ільчишин В. В. Святецький Повний текст постанови складено 27.06.2022 року.