Ухвала КЦС ВС № 466/8559/20

Ухвала 24 червня 2022 року м. Київ справа № 466/8559/20 провадження № 61-5416 ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на постанову Львівського апеляційного суду від 12 травня 2022 року у справі за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, державного підприємства «Львівський завод збірних конструкцій» до обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_1 про визнання незаконними дій, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, ВСТАНОВИВ: Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03 вересня 2021 року позов заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, державного підприємства «Львівський завод збірних конструкцій» задоволено. Визнано незаконними дії обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо реєстрації за Українсько-Канадським спільним підприємством «КORONEX» права власності на ангар загальною площею 360,6 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію права власності на цей об`єкт нерухомого майна за Українсько-Канадським спільним підприємством «КORONEX» від 19 листопада 1996 року, за Фірмою «STANEX RORFT S.L.» від 10 липня 1998 року, за ТОВ « НВП «ТІВІС» від 7 листопада 2002 року та за ОСОБА_1 від 14 липня 2008 року. Постановою Львівського апеляційного суду від 12 травня 2022 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову. До Верховного Суду 17 червня 2022 року заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження, у якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Щодо строків касаційного оскарження У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови складено 25 травня 2022 року та отримано нарочно 27 травня 2022 року. Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції звернувся з касаційною скаргою, вважаю за можливе його поновити. Щодо підстав касаційного оскарження Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Заявник у касаційній скарзі як на підстави касаційного оскарження судового рішення посилається на випадки, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд констатує, що касаційна скарга не містить належних підстав подачі касаційної скарги, з огляду на таке. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Заявник посилаючись на необхідність відступлення від практики Верховного Суду у застосуванні норм процесуального права щодо належного способу захисту порушеного права в касаційній скарзі не обґрунтовує від якого правового висновку слід відступити, в якій конкретно постанові Верховного Суду він викладений та застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, тому суд відхиляє посилання на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження. Також посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах заявник не деталізує щодо якої саме конкретної норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Враховуючи призначення Верховного Суду, який є судом права, та з огляду на зміст пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, метою відкриття касаційного провадження на підставі наведеної процесуальної норми є формування судової практики щодо застосування норм права, а не надання оцінки правильності застосування норм права у спірних правовідносинах, коли мотивом заявника є - домогтися повторної оцінки касаційним судом обставин справи. Таке узагальнене посилання у касаційній скарзі на випадки, які передбачені пунктами 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України без обґрунтування (мотивування) наявності цих підстав, не є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав оскарження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити заступнику керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 12 травня 2022 року. Касаційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на постанову Львівського апеляційного суду від 12 травня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 13 липня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь