Постанова Полтавський апеляційний суд № 2027/14453/12

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2027/14453/12 Номер провадження 22-ц/814/1459/22Головуючий у 1-й інстанції Сугачова О.О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Панченка О.О., суддів Абрамова П.С., Одринської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ободовської Наталі Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року, постановлену у складі головуючого судді Сугачової О.О., повний текст ухвали виготовлено - дата не вказана, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Московський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про встановлення батьківства та стягнення аліментів, - В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення його батьківства щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів. Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено, що батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народжена ОСОБА_2 , є ОСОБА_1 . Внесено зміни до актового запису №1222 від 20 жовтня 2011 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у графі «відомості про батька», зазначивши батьком ОСОБА_1 . В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2015 року скасовано та призначено по справі підготовче засідання. Під час підготовчого судового засідання від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про призначення судової біологічної експертизи (молекуло-генетичного дослідження) за методом ДНК аналізу, з метою встановлення споріднення між її донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем ОСОБА_1 . Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2021 року, залишену без змін постановою Харківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року, у справі було призначено судово-біологічну експертизу (молекулярно-генетичне дослідження) за методом ДНК аналізу, на вирішення якої поставлено питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є ОСОБА_2 ? Проведення експертизи доручено експертам Харківського НДЕКЦ МВС України. Зобов`язано завчасно повідомити Московський районний суд м. Харкова і сторін по справі про час, день та місце проведення експертизи. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 КК України. Витрати за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 . Роз`яснено сторонам по справі положення статті 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі. Провадження по справі на час проведення експертизи не зупинялося. Разом з тим, 24 травня 2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова від Харківського НДЕКЦ МВС України надійшло повідомлення від 20 травня 2021 року №СЕ-19/121-21/6623-БД про неможливість проведення експертизи, оскільки листом від 01 квітня 2021 року за №19/121/9/1-7143-2021 на адресу Московського районного суду м. Харкова направлено клопотання судового експерта від 29 березня 2021 року про надання зразків біологічного матеріалу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3 , відібрані фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку або направлення вищевказаних осіб разом для відбору експериментальних зразків до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС України, на яке не було ніякої реакції з боку суду, а саме: для відбору зразків вказані особи не з`явилися, зразки біологічного матеріалу від них до експертної установи так і не надійшли. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року, задоволено клопотання адвоката Невольніченка О.О., заявленого в інтересах позивача ОСОБА_2 , про повторне призначення судово-біологічної експертизи (молекулярно-генетичне дослідження) за методом ДНК аналізу, на вирішення якої було поставлено те ж саме питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої є ОСОБА_2 ? Задовольняючи клопотання про повторне призначення по справі судово-біологічної експертизи (молекулярно-генетичне дослідження) за методом ДНК аналізу, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позовні вимоги стосуються батьківства ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_3 , і останній заперечує його, а клопотання судового експерта від 29 березня 2021 року про надання зразків біологічного матеріалу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_3 , в рамках проведення попередньої експертизи, фактично на адресу Московського районного суду м. Харкова не надходило, наявні підстави для повторного призначення аналогічної експертизи. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого суду, адвокат Ободовська Н.С. подала в інтересах відповідача ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року як безпідставну та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що постановлення вказаної ухвали направлене на безпідставне затягуванням розгляду справи, а призначення судово-біологічної експертизи за методом ДНК не є обов`язковим у даній справі, оскільки в матеріалах справи наявні всі докази необхідні для встановлення істини та винесення обґрунтованого рішення. Зазначає, що місцевий суд позбавив його права запропонувати для вирішення експерту власні питання. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 23 червня 2022 року на електронну адресу Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання представника відповідача (апелянта) ОСОБА_1 - адвоката Ободовської Н.С. про розгляд апеляційної скарги без її участі, а також зазначила, що вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України). Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року передбачено, що проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з додержанням правил, передбачених ЦПК України. При цьому суд виконує, в тому числі, такі дії: у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову) про її призначення. Відповідно до частини 2 статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Згідно зі статтею 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Враховуючи вищевикладене та те, що предметом доказування у даній справи є встановлення батьківства, яке заперечується одним з батьків, а попередньо призначена аналогічна експертиза не відбулася з незалежних від суду обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність повторного призначення по справі судово-біологічної експертизи (молекулярно-генетичне дослідження) за методом ДНК аналізу, на вирішення якої поставлено питання щодо підтвердження факту біологічного батьківства ОСОБА_1 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , що має безпосередній зв`язок з підставою позову, і на нього можна отримати відповідь лише експертним шляхом. Натомість, доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що заявленим клопотанням позивач затягує розгляд справи, а призначення судово-біологічної експертизи за методом ДНК взагалі не є обов`язковим у даній справі, колегія суддів відхиляє, оскільки до предмета доказування входить встановлення факту батьківства, а вказані обставини з високою вірогідністю не можуть бути встановлені на підставі інших доказів, крім тесту ДНК, який на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999%). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ. Твердження скаржника про те, що місцевий суд позбавив ОСОБА_1 права запропонувати власні питання на розгляд та вирішення призначеної експертизи, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки в судовому засіданні, під час якого досліджувалося клопотання про повторне призначення експертизи, була присутня його представниця, яка, у свою чергу, скористалася можливістю висловлення своєї думки з даного питання. Разом з тим, слід зазначити, що апелянт (відповідач) та його представник не позбавлені права звернення до місцевого суду з клопотанням про проведення експертизи, із пропонуванням власних питань експертній установі. Також, апеляційний суд визнає доводи апелянта щодо відсутності у місцевого суду законних підстав для призначення повторної експертизи неспроможними, оскільки в даному випадку і не була призначена повторна експертиза, оскільки, згідно вимог частини 2 статті 113 ЦПК України, умовою для призначення останньої має бути наявність висновку первинної експертизи, який би був визнаний необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам. Натомість, оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції правомірно призначив ще раз, тобто повторно, експертизу, на вирішення якої поставив те ж саме питання, що й при попередній експертизі, яка не відбулася з незалежних від суду обставин. На підставі вказаних аргументів, колегія суддів вважає недоречним і твердження скаржника щодо виходу місцевим судом за межі заявленого клопотання, оскільки експертною установою повідомленням від 20 травня 2021 року №СЕ-19/121-21/6623-БД (а.с.45 т.3) констатовано факт неможливості проведення попередньої експертизи, призначеної ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2021 року (а.с.193-194 т.2), а тому відповідно відпала і доцільність повторного направлення експерту матеріалів для її проведення. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з`ясування обставин справи. Ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування ухвали суду. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Щодо судових витрат За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Ободовської Наталі Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року про повторне призначення судово-біологічної експертизи - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 23 червня 2022 року. Головуючий О.О. Панченко Судді: П.С. Абрамов Т.В. Одринська