Постанова Дніпровський апеляційний суд № 630/918/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3640/22 Справа № 630/918/21 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л.П. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Деркач Н.М., суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., при секретарі Усик А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), на бездіяльність державного виконавця , - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Люботинського міського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Східного Міжрегіонального управління (м. Харків), у якій просила суд зобов`язати Міськрайонний відділ Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Східного Міжрегіонального управління (м. Харків) вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням виконавчого провадження на підставі статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: протягом наступного дня з моменту набрання рішенням законної сили винести відповідну постанову держаного виконавця відділу зняття арешту з майна громадянки ОСОБА_1 та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру заборон відчужень об`єктів нерухомого майна про зняття арешту та заборони відчуження належного скаржнику нерухомого майна, визнавши бездіяльність посадових осіб останнього неправомірною. В обгрунтування скарги ОСОБА_1 зазначено, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова у справі №638/719/21 від 27.07.2021 року закрито провадження у справі за її позовом до відповідача щодо зняття арешту з майна. Ухвалюючи зазначене рішення, суд зазначив, що позивачка, будучи стороною виконавчого провадження, звернулись до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна, хоч в даному випадку законом передбачено інший спосіб судового захисту оскарження дій державного виконавця. Крім того, заявник посилається на те, що 14 грудня 2020 року вона зверталася зі скаргою на бездіяльність державного виконавця. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2020 року відмовлено їй у відкриті провадження на підставі того, що виконавче провадження є завершеним, скаржником був невірно обраний спосіб захисту порушеного права, оскільки захист порушеного права ОСОБА_1 можливий шляхом пред`явлення позовної заяви про зняття арешту. Із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна скаржнику стало відомо, що на підставі постанови про арешт майна боржника АА 051572 від 17.07.2009 ВДВС Люботинського МУЮ Харківської області зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна ОСОБА_1 . Із відповіді, наданої ОСОБА_1 Міськрайонним відділом ДВС №35505 від 13.05.2020 року, виконавчі провадження, в межах яких накладено арешт і які є завершеними, було відкрито на підставі виконавчих листів №2/2187/09 і №2/0417/8844/2012, видані Люботинським міським судом Харківської області. На підставі наведеного ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною скаргою. Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 01 грудня 2021 року цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на бездіяльність державного виконавця передано за підсудністю на розгляд до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська в порядку ст.31 ЦПК України. Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2022 року у справі у задоволенні скарги відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 . Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому ухвала суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №2/0417/8844/2012 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №22/А-07 від 02.08.2007 року у розмірі 59495,88 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 25.10.2012 року складає 475554,31 грн., судовий збір у розмірі 3219,00 грн. Стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк» ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 10000 грн. Відповідно до довідки архіваріуса Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надати для огляду цивільну справу №2/0417/8844/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не є можливим, оскільки у зв`язку з закінченням терміну зберігання справу знищено. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, інформаційної довідка №243555756 від 09.02.2021 року, зареєстровано 07.12.2009 року арешт на все рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 в межах суми боргу 161 033,80 грн. Підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА 051572, 17.07.2009, ВДВС Люботинського МУЮ Харківської області. Реєстраційний номер обтяження 9319236. Відповідно до відповіді Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Східного Міжрегіонального управління (м. Харків) від 13.05.2020 року №35505, на виконанні Люботинського МВ ДВС ГТУ у Харківській області перебували та були завершені виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів: №2-2187/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» суми боргу та №2/0417/8844/2012 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк». Після перевірки зареєстрованих в системі виконавчих дій за даними виконавчими провадженнями, можливо дійти висновку, що постанова АА 051572 від 17.07.2009 року про арешт майна боржника була винесена поза межами технічних засобів ЄДРВП а АСВП. А оскільки виконавчі провадження є завершеними та строк зберігання їх сплив, перевірити паперові матеріали відповідних проваджень не є можливим. На даний час неможливо достовірно встановити в межах якого саме виконавчого провадження винесено постанову АА 051572 від 17.07.2009, а, як наслідок, надання інформації щодо його завершення та знищення неможливо. Звертаючись до суду з даною скаргою, ОСОБА_1 просилалася на те, що обтяженням, вжитим державним виконавцем в межах виконання рішення суду про стягнення грошових коштів, а саме арештом її нерухомого майна, порушуються її права. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів, що постанова державного виконавця про накладання арешту на майно ОСОБА_1 АА 051572 від 17.07.2009 року ухвалена саме в рамках виконавчого провадження щодо виконання заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2012 року по справі №2/0417/8844/2012. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність ОСОБА_1 вимог її скарги з огляду на відсутність доказів того, що постанова державного виконавця про накладання арешту на майно ОСОБА_1 АА 051572 від 17.07.2009 року ухвалена саме в рамках виконавчого провадження щодо виконання заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2012 року по справі №2/0417/8844/2012. Зазначені вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами. Неподання стороною скаржника належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог є підставою для висновку колегії суддів про їх недоведеність та необґрунтованість, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом не дано оцінки тому, що виконавчі провадження, в межах яких було накладено арешт і які є завершеними, було відкрито на підставі виконавчих листів № 2-2187/09 і № 2/0417/8844/2012, при цьому у звязку з закінченням терміну зберігання справу знищено, оскільки відповідь Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Східного Міжрегіонального управління (м. Харків) від 13.05.2020 року №35505, з якої встановлено зазначену апелянтом інформацію, була предметом дослідження у суді першої інстанції, їй дана належна правова оцінка у сукупності з іншими доказами. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до незгоди апелянта з оцінкою їх судом. За наведених обставин ухвала суду як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: Н.М. Деркач М.М. Пищида І.Ю. Ткаченко