Постанова 4821 № 703/2232/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/591/22Головуючий по 1 інстанції Справа №703/2232/21 Категорія: 310020000Биченко І. Я. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2022 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л. учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідачі ОСОБА_2 ; третя особа ОСОБА_3 ; особа, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, - в с т а н о в и л а: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини. В обґрунтування своїх позовних вимог послалась на те, що з 04 серпня 2002 року по 09 лютого 2019 року перебувала у шлюбі з відповідачем. В шлюбі у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До досягнення дочкою повноліття відповідач сплачував аліменти на утримання обох дітей. ІНФОРМАЦІЯ_3 дочці виповнилося 18 років, тому стягнення аліментів на її утримання припинено. 15 вересня 2020 року ОСОБА_3 вступила до Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького на перший курс держзамовлення, з терміном навчання до 30 червня 2024 року. Дочка сплачує за оренду житла 1500 гривень та 200 гривень за комунальні послуги щомісячно. Витрати на харчування складають 150 гривень на день, витрати на придбання канцелярських товарів та доброчинні внески до навчального закладу складають не менше 350 гривень щомісячно. Відповідач матеріальну допомогу дочці на період навчання не надає. На підставі наведеного, ОСОБА_1 просила суд стягувати з відповідача на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, щомісячно, на період навчання і до виповнення дочкою 23-х років. Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що відповідач має на утриманні ще двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, як вбачається з довідки № 174 від 19 жовтня 2021 року, виданої Смілянською амбулаторією загальної практики сімейної медицини, відповідач на даний час має захворювання, що перебуває у стадії загострення та потребує у зв`язку з цим лікування. При цьому, позивачем не надано доказів, крім довідки про навчання дочки, які б підтверджували наявність понесених витрат на навчання. Наявні в матеріалах справи товарні чеки не підтверджують понесення в зв`язку з навчанням витрат на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення коштів на транспорт, продукти харчування. Не погоджуючись з указаним рішенням суду, позивачподала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня 2021 року та постановити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд невірно оцінив наявні в матеріалах справи докази та порушив право позивача на отримання аліментів з батька дочки на її утримання на період навчання. Апелянт вказує, що відповідач не заперечує того, що має стабільну роботу та отримує заробітну плату, що підтверджується також довідкою з місця роботи. Крім того, звертає увагу, що в мотивувальній частині рішення однією з підстав відмови у задоволенні позову вказано те, що відповідач має на утриманні ще двох малолітній дітей, враховуючи спільного сина сторін, при цьому останній після розірвання шлюбу батьків перебуває на повному матеріальному утриманні позивача та проживає з нею. ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, тому апеляційна скарга позивача не підлягає до задоволення. Вказує, що твердження позивача про те, що їхній спільний син знаходиться лише на її утриманні, не відповідає дійсності. Так, після розірвання шлюбу з позивачем він сплачував аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. З 22 квітня 2021 року відповідач продовжує сплачувати аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття. Вказує, що на даний час проживає однією сім`єю з ОСОБА_8 та в них ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_9 . Його дружина ОСОБА_10 ніде не працює, здійснює догляд за їхнім малолітнім сином ОСОБА_6 , а тому обов`язок по їх утриманню покладається на відповідача. До того ж, відповідач має незадовільний стан здоров`я, тому змушений витрачати значні кошти на лікування, а також не має власного житла, тому змушений його винаймати, а отже не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дочки ОСОБА_7 . Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вище вимогам. Судом першої інстанції встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6). Як вбачається з довідки № 530/21 від 22 березня 2021 року ОСОБА_3 навчається на 1 курсі денної форми навчання (держзамовлення) Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького ННІ української філології та соціальних комунікацій. Строк навчання встановлено по 30 червня 2024 року (а.с. 12). Між сторонами виникли правовідносини щодо утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог, які б підтверджували наявність понесених в зв`язку з навчанням витрат на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення коштів на транспорт. Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду з наступних підстав. Відповідно до положень статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Статтею 199 СК України установлено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Так, пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Відповідно до довідки про доходи № ЕЧ2-02/998 від 05 травня 2021 року відповідач ОСОБА_2 працює енергодиспетчером на залізниці, має постійне місце роботи, отримує заробітну плату, та за період з січня по березень 2021 року отримав дохід без урахування аліментів у розмірі 44393 гривень 79 копійок, а отже має можливість надавати таку допомогу (а.с. 22). Суд зауважує, що обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання. Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23 січня 2019 року в справі № 346/103/17, дитина, яка навчається на денній формі, не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання. Оскільки дочка відповідача навчається на денній формі навчання, вона об`єктивно позбавлена можливості працевлаштування. Крім того, загальновідомими є обставинами, які не потребують доказування, що остання повинна харчуватися, існує щоденна потреба у засобах гігієни, одязі, взутті. І, враховуючи, що вона на даний час не спроможна себе забезпечити, саме на батьків покладається такий обов`язок. Обов`язок піклуватися та матеріально забезпечувати повнолітню дочку сторін, яка навчається, не може бути перекладено винятково на матір дитини. Наявність у відповідача на утриманні двох малолітніх дітей та дружини не звільняє його від обов`язку утримання своєї повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Твердження ОСОБА_2 щодо того, що він має незадовільний стан здоров`я та витрачає на своє лікування значні кошти, а тому не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки колегія суддів не бере до уваги, оскільки наявність захворювань у відповідача не вказує на неспроможність останнього матеріально забезпечувати повнолітню дочку, яка продовжує навчається. Разом з тим, колегія суддів враховує, що на утриманні відповідача перебуває неповнолітній син ОСОБА_6 , а на неповнолітнього сина ОСОБА_5 , матір`ю якого є позивачка він сплачує аліменти (а.с. 31-33). З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Вирішуючи питання щодо визначення конкретного розміру стягуваних аліментів з відповідача на утримання повнолітньої дитини, колегія суддів враховує передбачені статтею 182 СК України обставини, що мають істотне значення і які повинні бути обов`язково враховані судом при визначенні розміру аліментів, і приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. В порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. В силу положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позовні вимоги задоволено на 67 %, тому судовий збір за подачу позовної заяви (608,36 грн.) та за подачу апеляційної скарги (912,54 грн.), а всього 1520,90 грн. підлягає стягненню з відповідача. Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 грудня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочкиОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 13 липня 2021 року і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення нею 23-річного віку. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1520,90 гривень. Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді