Постанова Київський апеляційний суд № 760/32376/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №760/32376/21 головуючий у І інстанції: Калініченко О.Б. провадження 33/824/1562/2022 головуючий в апеляційній інстанції: Сліпченко О.І. ПОСТАНОВА Іменем України 21 червня 2022 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Сліпченко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці державної митної служби України на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 472 Митного Кодексу України (надалі МК України) ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - адреса: АДРЕСА_1 ),- ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 4163/10000/21 від 04 листопада 2021 року вбачається, що 08 жовтня 2021 року в зону діяльності Київської митниці до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Спеціалізований» надійшли три міжнародні експрес-відправлення за міжнародним транспортним документом від 24 вересня 2021 року № AEPD0000560025 та інвойсом від 24 вересня 2021 року № AEPD0000560025 на адресу гр. ОСОБА_3 , Україна, м. Харків. Згідно інформації, зазначеної в міжнародних транспортних документах та інвойсах, МЕВ надійшли від відправника міжнародних експрес відправлень гр. ОСОБА_1 , Китай , та згідно переліку мало містити «ElectronicAccessories, ToolParts» (Електронні аксесуари, запчастини до інструментів) в кількості 1 штука, вартістю 49,90 USD. При митному огляді МЕВ 08 жовтня 2021 року встановлено, що вміст МЕВ від 24 вересня 2021 року № AEPD0000560025 являє собою одноразові електронні сигарети з маркуванням PUFF XXL 1600 Puffs - 10 шт., тобто інформація про кількість, найменування та вартість не відповідає міжнародному транспортному документу 24 вересня 2021 року № AEPD0000560025 та інвойсу від 24 вересня 2021 року № AEPD0000560025. Митний орган вважає, що у діях гр. ОСОБА_1 , який не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей (кількість та вартість) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ст. 472 Митного кодексу України. Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник Київської митниці подав апеляційну скаргу, просить постанову першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції ст. 472 МКУ. Вказує, що посадовими особами митного органу повно та всебічно з`ясовано обставини справи, що було викладено в адміністративних матеріалах та відповідно підтверджує той факт, що в діях декларанта ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил передбачених ст. 472 МКУ, з огляду на те, що не ним не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари. В судове засіданні учасники справи не з`явились. Вивчивши матеріали провадження, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено, що 08 жовтня 2021 року в зону діяльності Київської митниці до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Спеціалізований» надійшли три міжнародні експрес-відправлення за міжнародним транспортним документом від 24.09.2021 року № AEPD0000560025 та інвойсом від 24.09.2021 року № AEPD0000560025 на адресу гр. ОСОБА_3 , Україна. Згідно інформації, зазначеної в міжнародних транспортних документах та інвойсах, МЕВ надійшли від відправника міжнародних експрес-відправлень гр. ОСОБА_1 , Китай , та згідно переліку мало містити «ElectronicAccessories, ToolParts» (Електронні аксесуари, запчастини до інструментів) в кількості 1 штука, вартістю 49,90 USD. При митному огляді МЕВ 08.10.2021 року встановлено, що в ньому знаходяться одноразові електронні сигарети з маркуванням PUFF XXL 1600 Puffs - 10 шт. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 1 ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети. З урахуванням того, що допущена у митній декларації помилка не призводить до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, і даних про систематичне допущення декларантом таких помилок у справі немає, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 472 МК України. Місцевий суд вірно зауважив, що товари, транспортні засобі в разі пред`явлення їх митному контролю в повному обсязі до початку митного огляду, навіть якщо вони не записані власником до митної декларації, не можуть вважатись переміщуваними з порушеннями митних правил. Такі товари, транспортні засобі є неоформленими належним чином і можуть не підлягати пропуску, але вважатись предметами порушення митних правил не повинні та крім того, відправник міжнародного поштового відправлення не є резидентом України та суб`єктом даного правопорушення. Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків місцевого суду, а саме, щодо підтвердження неправомірного звільнення правопорушника від сплати митних платежів, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга представника Київської митниці Держмитслужби задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 529 МК України,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Київської митниці державної митної служби Українизалишити без задоволення, а постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року, якою провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Сліпченко